майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1296/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Сачок А.В. - адвокат, ордер АМ 1064732 від 21.09.2023;
від відповідача: Маринина М.О. - адвокат, ордер серії АМ 1046031 від 30.11.2023.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10"
до Фізичної особи-підприємця Саксоніка Михайла Марковича
про стягнення 308 003,00 грн. та повернення орендованого майна
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 308 003,00 грн. заборгованості за договором № 2 від 02.01.2020.
Також позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути належний на праві власності ТОВ "Форест Полісся-10" лісонавантажувач "Амкадор-352Л".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
29.11.2023 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що позовні вимоги не підтверджені належними доказами, зокрема: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.09.2023 підписані лише виконавцем; докази знаходження лісонавантажувача "Амкадор-352Л" також відсутні.
24.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів, зокрема: копії заяви свідка ОСОБА_1 , фото лісонавантажувача.
27.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що заява свідка та фотографії лісонавантажувача подані з порушення строку та не обґрунтовано неможливість подання згаданих доказів разом з позовом. Також відповідач відзначив, що покази свідка, що містяться в заяві викликають сумніви в їх об'єктивності, достовірності та правдивості.
Ухвалою суду від 29.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
09.05.2024 від позивача надійшла заява з проханням поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи протокол прийняття заяви про кримінальне порушення та іншу подію від 13.04.2024, пояснення ОСОБА_2 від 12.04.2024, диск з відеозаписом події 12.04.2024.
Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Отже, докази у справі мають бути подані на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, докази, що подані позивачем відносно події, що мала місце 12.04.2024, вже на стадії розгляду справи по суті. Разом з поданими доказами позивач просив поновити пропущений строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи протокол прийняття заяви про кримінальне порушення та іншу подію від 13.04.2024, пояснення ОСОБА_2 від 12.04.2024, диск з відеозаписом події 12.04.2024.
Враховуючи, що надані докази отримані позивачем після завершення підготовчого засідання, суд вважає за необхідне поновити строк для подачі згаданих вище доказів та долучити останні до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 19.08.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" отримано лісонавантажувач фронтальний універсальний "Амкадор-352Л" з захватом, арт № 080047 (а.с. 8).
02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (виконавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Саксоніком Михайлом Марковичем (замовник/відповідач) укладено Договір № 2 (а.с. 9), відповідно до якого предметом договору було надання транспортних послуг лісонавантажувачем Амкадор-352Л (п. 1.1. договору).
Виконавець зобов'язувався надавати транспортні послуги лісонавантажувачем Амкадор-352Л (п. 3.1.1 договору).
Пунктом 3.2. договору замовник зобов'язується:
- утримувати транспортний засіб в технічно справному стані (п. 3.2.1. договору);
- та по закінченню строку дії Договору повернути в 5-денний строк транспортний засіб згідно п. 3.1.1. цього договору в технічно справному стані (п. 3.2.2.);
- повернути всі документи (п. 3.2.3. договору).
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється безготівково на підставі актів виконаних робіт (послуг).
Даний договір заключний строком на 1 (один) календарний рік з дня підпису (п. 6.1. договору).
Також п. 6.2. договору визначено, що останній може бути пролонгований при письмовій згоді сторін.
Позивач в позові посилався на те, що договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік. якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З огляду на наведене позивач стверджує, що з 01.01.2023 строк дії договору закінчився, відповідної заяви про пролонгацію підписано не було, фактичних платежів не здійснював, отже намір пролонгувати договір не виявив.
Проте, на думку позивача, свої зобов'язання ФОП Саксонік М.М. перед ТОВ "Форест Полісся-10" за цим договором не невиконаними.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" подано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.09.2023 за послуги трактора "Амкадор-352Л" за серпень-грудень 2022 року на загальну суму 308 003,00 грн. (а.с. 25-29). Згадані акти складені за надані послуги згідно договору № 2 від 02.01.2020. Також позивач зазначає, що ФОН Саксоніком М.М. визнає надання таких послуг в переліку наданих послуг у 2022 році, і такий доказ міститься у справі №906/1223/23.
Також позивач відзначає, що відповідачем умови договору щодо сплати орендної плати не виконані, внаслідок чого у творилася заборгованість в сумі 308 003,00 гри.
29.06.2023 ТОВ "Форест Полісся-10" направлено ФОП Саксоніку М.М. претензією про здійснення оплати за надані послуги за Договором №2 від 02.01.2020 року відповідно до рахунків-фактур за оплату послуг за період з серпня по грудень 2022 року та повернення орендованого майна (а.с. 15-23).
18.09.2023 позивач направив ФОП Саксоніку М.М. претензію та акти виконаних робіт з метою підписання та оплати, які залишені відповідачем без належного реагування, та повернення орендованого майна.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору підряду виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні (постанова КГС ВС від 30.05.2023 у справі № 914/4127/21).
Як вбачається з матеріалів справи, договір № 2 від 02.01.2020 містить ознаки договору надання послуг та оренди рухомого майна.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 6 договору передбачає, що даний договір заключений строком на 1 (один) календарний рік з дня підпису (п. 6.1. договору). Договір може бути пролонгований при письмовій згоді сторін (п. 6.2. договору).
Стаття 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1). Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (ч. 2). Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3).
Жодних приписів щодо автоматичної пролонгації строку дії договору не містять норми ні щодо строку договору найму (ст. 763 ЦК України), ні строку договору надання послуг (ст. 905 ЦК України).
Договір № 2 від 02.01.2020 укладений строком на 1 рік і пролонгованим може бути при письмовій згоді сторін.
Матеріали справи не містять жодних письмових згод сторін щодо пролонгації договору, тому суд дійшов висновку, що строк дії договору № 2 від 02.01.2020 сплинув 01.01.2021.
Отже, надання послуг лісонавантажувачем "Амкадор-352Л" у період з січня 2022 року до липня 2022 року надавались за усним правочином та не регулюються умовами договору № 2 від 02.01.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1). Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписами ст.ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося вище:
- 29.06.2023 ТОВ "Форест Полісся-10" направлено ФОП Саксоніку М.М. претензією про здійснення оплати за надані послуги за Договором №2 від 02.01.2020 року відповідно до рахунків-фактур за оплату послуг за період з серпня по грудень 2022 року та повернення орендованого майна (а.с. 15-23);
- 18.09.2023 позивач направив ФОП Саксоніку М.М. претензію та акти виконаних робіт з метою підписання та оплати, які залишені відповідачем без належного реагування, та повернення орендованого майна (а.с. 24-29).
Водночас, позивач з метою підтвердження надання послуг подав суду рахунки-фактури від 27.06.2023 за послуги трактора "Амкадор-352Л" за період з серпня - грудня 2022 року (а.с. 15-19), а в послідуючому акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період серпень - грудень 2022 року (а.с. 25-29)
Проте, надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані ФОП Саксоніком М.М.
За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
Згідно абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; о с о б и с т и й п і д п и с або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.4. Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, о с о б и с т и й п і д п и с або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Разом з тим, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), датованих 18.09.2023, в графі "Від замовника" не міститься підпису ФОП Саксонік М.М.
Також з позовної заяви вбачається, що ТОВ "Форест Полісся-10" на підтвердження факту виконання зобов'язань щодо надання послуг лісонавантажувача, за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року подав акти здачі-прийняття робіт, а також посилається на платіжні доручення та податкові накладні, та на визнання такого факту ФОП Саксоніком М.М. у Переліку наданих послуг у 2022 році, даний документ наданий, як доказ у справі № 906/1223/23.
Проаналізувавши подану позивачем копію переліку наданих послуг у 2022 році, підписану ФОП Саксоніком М.М., суд відзначає, що до останнього включено послуги трактора "Амкадор-352Л" в період з 01.02.2022 до 31.07.2022. Жодного підтвердження щодо прийняття наданих послуг у період з серпня до грудня 2022 року даний перелік не містить.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 308 003,00 грн. за надані послуги лісонавантажувачем "Амкадор-352Л" є недоведеними належними доказами, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Крім наведеного, слід відзначити, що сторони 02.01.2020 уклали договір № 2 з елементами договору на дання послуг та оренди лісонавантажувача "Амкадор-352Л".
Так, пунктом 3.2. договору визначено, що замовник (ФОП Саксонік М.М.) зобов'язується:
- утримувати транспортний засіб в технічно справному стані (п. 3.2.1. договору);
- та по закінченню строку дії Договору повернути в 5-денний строк транспортний засіб згідно п. 3.1.1. цього договору в технічно справному стані (п. 3.2.2.).
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу пункту 1 статті 291 Господарського кодексу України не допускається.
Зазначене також кореспондується з пунктом 1 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Водночас, позивачем не подано суду жодного доказу щодо передачі ФОП Саксоніку М.М. лісонавантажувача "Амкадор-352Л" матеріали справи не містять.
09.05.2024 від позивача надійшла заява з проханням поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи протокол прийняття заяви про кримінальне порушення та іншу подію від 12.04.2024, пояснення ОСОБА_2 від 12.04.2024, диск з відеозаписом події 12.04.2024.
Господарський суд поновив строк для подачі наведених вище доказів та долучив до матеріалів справи.
Дослідивши подані протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та пояснення генерального директора ТОФ "Форест Полісся-10", суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 3 ст. 214 КПК України процедура відібрання пояснень застосовується для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, подані суду документи щодо події 12.04.2024 не є достатнім доказом перебування лісонавантажувача "Амкадор-352Л" в користуванні відповідача, оскільки не є встановленою слідством обставиною.
Крім цього, в матеріалах справи містяться заява представника позивача про долучення до матеріалів справи копії заяви свідка ОСОБА_1 та фотографій (а.с. 133-137).
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч. 1). На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2).
Статтею 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.
Разом з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що заява свідка ОСОБА_1 подана суду в копії, яка не засвідчена жодним чином.
Хоча згідно ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також суд приймає до уваги положення ч. 1 ст. 218 ЦК України, якою передбачено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Отже, наявність договірних відносин з надання послуг та оренди рухомого майна у період з серпня - грудня 2022 року не може доводитися лише показаннями свідка ОСОБА_1 .
Копії фотографій лісонавантажувача також не є доказом місця розташування лісонавантажувача у відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення судом не досліджувались докази, які очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованими або неприйнятними з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано господарському суду належних та допустимих доказів, які б встановленому законом порядку підтверджували наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.05.24
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
+ на ел. адресу адвоката Сачка А.В.: ІНФОРМАЦІЯ_1
2- відповідачу (рек. з повід.)
3 - адвокату Мариніній М.О. в Електронний кабінет