майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/309/24
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до Приватного підприємства "Бролія"
про стягнення 18 280,59 грн .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 18280,59 грн. боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, за період з листопада 2021 по червень 2022 роки, по особовому рахунку №2250П від 01.10.21 за адресою: м.Житомир, проспект Миру,5, офіс 96 А.
У відзиві на позовну заяву приватне підприємство "Бролія" позов не визнало посилаючись на те, що жодних послуг від позивача підприємство не отримувало, у вказаному позивачем приміщенні відповідача відсутні батареї та будь-які системи централізованого опалення; відповідач не зобов'язаний оплачувати послуги, які він не отримував (а.с.41).
У письмових поясненнях Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради , зазначило, що договір про надання комунальної послуги, який є публічним, вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування його тексту на офіційному веб-порталі органу місцевого самоврядування та / або виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про укладення договору з виконавцем послуги; фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка, факт отримання послуги; факт отримання відповідачем послуги підтверджується показниками будинкового лічильника по проспекту Миру,5; відповідач зобов'язаний сплачувати за теплову енергію на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку в межах якого знаходиться приміщення відповідача (а.с.49).
Рух справи
18.03.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 22.03.24 суд відкрив провадження у справі №906/309/24 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
04.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від приватного підприємства "Бролія" (а.с.41).
17.04.2024 до суду надійшли пояснення Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (а.с.49).
Встановлені судом обставини.
На підставі Договору користування №1 від 10.06.2021 Приватне підприємство "Бролія" отримало в тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Житомир, проспект Миру, 5, загальною площею 207,2 м.кв.
Згідно п.7 Договору, користувач приміщення самостійно та своєчасно сплачує всі рахунки за користування газом, електроенергією, водою, інші комунальні послуги.
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії відповідно до умов, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 року № 2189, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633 та "Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830.
В КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок № 2250П на нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 , яке використовує ПП "Бролія".
Згідно розрахунку позивача, за період з листопада 2021 по червень 2022 років, позивач надав послуги з теплопостачання в приміщення, яке використовує відповідач на загальну суму 18280,59 грн. (а.с.12).
Для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки (а.с.13-20).
21.03.2023 позивач направив відповідачу претензію №1315/10 з вимогою сплатити борг, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.6).
Листом від 19.12.23 приватне підприємство "Бролія" повідомила позивача про неможливість отримувати його послуги, оскільки у приміщення відсутні батареї та опалювальна система; наявність стоякових труб опалення не можуть бути причиною виставлення рахунку на таку значну суму; оскільки договір не укладений , сторони не врегулювали процедуру надання послуг та нарахування оплати; підприємство не заперечує щодо ізоляції стоякових труб, оскільки опалення в приміщенні електричне (а.с.45).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що приміщення, яке він використовує не має батарей чи інших систем централізованого опалення, тому він фактично не міг отримувати послуги позивача.
Отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: проспект Миру, буд. 5 в місті Житомирі в якому знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 207,2 кв.м та використовується на підставі договору користування № 1 від 10.06.2021 приватним підприємством "Бролія", позивач підтверджує рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років; показниками будинкового лічильника №69636691 по проспекту Миру,5 у місті Житомирі; актом перевірки лічильника від 26.08.21; актом перевірки опалювальних площ від 23.11.21 у будинку за вказаною адресою.
Позивач зазначив, що приміщення, яким користується відповідач, знаходиться в межах житлового багатоквартирного будинку, та є невід'ємною частиною будинку, тому відповідач зобов'язаний разом з іншими мешканцями будинку оплачувати наданий обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку.
На вказане відповідач зазначив, що сума виставлених рахунків лише за теплову енергію на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку занадто висока.
Висновки суду та норми права.
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:
- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (пункт 1);
- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);
- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);
- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).
Нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 використовує приватне підприємство "Бролія" загальною площею 207,2 кв.м на підставі договору користування нежитловим приміщенням № 1 від 10.06.2021. Згідно пункту 2 Договору строк його дії погоджено між сторонами до 10.05.2024. Вказане приміщення знаходиться в багатоквартирному будинку.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі № 920/1343/21 висловив правову позицію, згідно з якою те, що нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна.
Отже, у відповідача існують відповідні права та обов'язки стосовно утримання спільного майна у багатоквартирному будинку.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 цього Закону виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Частинами першою, другою статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
У частині 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 було внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
01.10.2021 на виконання вимог Закону України "Про житлово- комунальні послуги", комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР на офіційному сайті за посиланням https://tke.org.ua/wp- опублікувало типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідає типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.
Факт приєднання позивача до умов індивідуального договору (акцептування договору) підтверджується: рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 років; показниками будинкового лічильника №69636691 по проспекту Миру,5 у місті Житомирі; актом перевірки лічильника від 26.08.21; актом перевірки опалювальних площ від 23.11.21 у будинку за вказаною адресою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17 викладено правову позицію, згідно з якою частина четверта статті 19, частина третя статті 24 Закону України "Про теплопостачання" містять загальне правило про необхідність споживання теплової енергії на підставі договору для суб'єктів, теплоспоживче обладнання яких (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввод приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі, за наявності у цих суб'єктів індивідуального приладу обліку теплової енергії, тоді як відносини зі споживання теплової енергії фізичними особами, що мають статус суб'єкта господарювання, та/або юридичними особами, житлові/нежитлові приміщення яких розміщені у складі багатоквартирного будинку і які є її кінцевими споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (у цій справі Законом від 24.06.2006 № 1875-IV). Обов'язковим для учасників таких відносин є укладення договору відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 ( не діє з 01.05.2022).
У постанові від 06.11.2018 у справі № 904/7024/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо відповідне устаткування житлових/нежитлових приміщень, що належать власникам таких приміщень, приєднане до внутрішньобудинкових систем, то власники таких приміщень є споживачами послуг та суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII ,передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, аналіз наведених приписів приводить до висновку про те, що за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг (постанова від 18.11.2021 у справі № 908/3233/20).
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абзац 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Таким чином, між сторонами спору з 01.10.2021 існують договірні відносини з постачання теплової енергії відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021).
З урахуванням системного аналізу вище наведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, типовий індивідуальний договір між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.10.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (01.10.2021).
Відповідно до абз. 2, 3 п. 13 Правил № 830 надання послуги з постачання теплової енергії, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п.п. 32, 33 Правил №830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Згідно з п. 38 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
З врахування встановлених в цій справі обставин, суд доходить висновку, що нежитлове приміщення, яке використовує ПП "Бролія" не відокремлене від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) у багатоквартирному будинку по проспекту Миру, 5 у м. Житомирі.
Тому, з огляду на вищенаведені норми законодавства позивач зобов'язаний оплачувати послуги за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, не зважаючи на відсутність системи централізованого опалення у нежитловому приміщенні.
Одночасно, суд відхиляє твердження відповідача про наявність у нього права оплатити лише ту теплову енергію, котра була поставлена, в той час коли нарахування здійснені не за поставлену теплову енергію, а як відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в багатоквартирному будинку (місць загального користування, допоміжних приміщень будинку, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання).
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначив, що через приміщення проходять стоякові транзитні труби опалення, що підтверджує знаходження приміщення ПП "Бролія" в багатоквартирному будинку та наявність спільних внутрішньобудинкових опалювальних мереж.
Методикою № 315 встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Згідно з п. 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Як передбачено шостим розділом Посібника та доповнення до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 Україна 244-94, затверджених Наказом Держбуду України від 30.02.2001 № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Відтак, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, кореспондує обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. п. 34, 35 Правил № 830 рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
У розділі VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g відповідно, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі. Це донарахування не застосовується у разі неналежного теплопостачання у будівлі (відхилення від нормативних кількісних та якісних показників послуги з теплопостачання) за наявності у розрахунковому періоді у будівлі більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких складено акт-претензію щодо кількості та/або якості наданої послуги, підписаний споживачем та виконавцем комунальної послуги, або у разі, якщо претензії споживача щодо якості послуги з постачання теплової енергії вважаються визнаними відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 18280,59 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Бролія" (12402, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Петра Болбочана,58; код 43517850) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська,48 ; код 35343771) - 18280,59 грн. боргу, 3028,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.05.24
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- сторонам до ЕК