пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 травня 2024 року Справа № 903/490/24
Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши (без виклику сторін) заяву RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) про забезпечення позову від 16.05.2024,
22.05.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група Зернарі” 645320,94 грн. передоплати за невиконаним договором поставки №05/10-23 від 05.10.2023.
Разом із позовною заявою RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) подало заяву про забезпечення позову від 16.05.2024.
У заяві про забезпечення позову заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 716 514,76 грн. на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група Зернарі”.
На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за договором поставки №05/10-23 та від повернення коштів після отримання претензії, то є підстави вважати, що умисні дії ТОВ «Торгова Група Зернарі» можуть завадити виконанню рішення Господарського суду Волинської області у разі задоволення позовних вимог за позовом у цій справі.
Заявник зазначає, що із сайту «Судова влада України» вбачається наявність значної кількості позовів до ТОВ «Торгова Група Зернарі» про стягнення грошових коштів. На думку заявника це свідчить про наявність підстав вважати, що відповідач умисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань і контрагенти вимушені повертати сплачені кошти у судовому порядку, що суперечить принципу добросовісності господарської діяльності.
На підтвердження невиконання ТОВ «Торгова Група Зернарі» зобов'язань за договорами заявник надає роздруківки із сайту «Судова влада України», де відповідачем є ТОВ «Торгова Група Зернарі».
Заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 716 514,76 грн., що дорівнює ціні позову та розміру судових витрат. На думку заявника відповідач не буде позбавлений можливості вести господарську діяльність, використовуючи інші наявні грошові кошти.
Позивач вважає, що у зустрічному забезпеченні необхідності немає, оскільки арешт, накладений на кошти відповідача, не спричинить жодних несприятливих наслідків., зазначає, що фактично ця сума коштів була отримана ТОВ «Торгова Група Зернарі» від RE-SIG a.s. і відповідач , на думку заявника, безпідставно користується чужими грошовими коштами більше ніж півроку.
Заява RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) від 16.05.2024 про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, тощо.
Предметом спору у справі за позовом RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова Група Зернарі” є стягнення грошових коштів у розмірі 645320,94 грн., тобто вимоги майнового характеру.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Позивач не надав доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, доказів реалізації майна.
Заявник у заяві про забезпечення позову не довів належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких банківських або інших фінансово - кредитних установах та належать відповідачу, в межах ціни позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Заявник не надав належних доказів вчинення відповідачем дій, які б свідчили про те, що грошові кошти, належні відповідачу на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути чи зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено у відповідності до вимог ст.ст. 76-79 ГПК України, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся з позовом до суду.
У постановах від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі №922/2673/18) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20 викладено правові висновки про те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заява про забезпечення позову мотивована припущеннями про можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Однак самі лише припущення про можливість ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення позову без приєднання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
У поданій позивачем заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову, оскільки саме лише посилання на невиконання відповідачем претензії не може достеменно свідчити про неможливість виконання ним рішення суду.
Наявність значної кількості позовів до ТОВ «Торгова Група Зернарі» про стягнення грошових коштів не є тією обставиною, яка за змістом ст. 136 ГПК України є підставою для забезпечення позову.
Разом з цим, згідно зі ст.42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
Фінансове становище ТОВ «Торгова Група Зернарі» є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої останній мав планувати свої видатки на погашення заборгованості, яка виникає перед його контрагентами, в тому числі й перед RE-SIG a.s (Чеська Республіка, м.Пардубиці).
Відтак, посилання про наявність значної кількості позовів до ТОВ «Торгова Група Зернарі» про стягнення грошових коштів не може свідчити про незадовільний фінансовий стан ТОВ «Торгова Група Зернарі».
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 77, 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні заяви RE-SIG a.s. (Чеська Республіка, м.Пардубиці) про забезпечення позову від 16.05.2024 відмовити.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 23.05.2024.
Суддя І. О. Якушева