21.05.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 (суддя Закурін М.К., повне судове рішення складено та підписано 08.06.2023) у справі № 912/1/23
за позовом Світловодської міської ради, м. Світловодськ, Кіровоградська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут”, м. Світловодськ, Кіровоградська область
про витребування майна
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 стягнуто з Світловодської міської ради Кіровоградської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 150 000,00 грн компенсації по сплаті судових витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Світловодська міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про розподіл та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- додаткове рішення є незаконним, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до порушення судом норм процесуального права;
- відповідачем не надано жодного документального підтвердження виконання адвокатом визначених робіт;
- здійснення відряджень не мало вплив на хід розгляду справи, відповідач не був позбавлений права взяти участь в судових засіданнях через свого представника в режимі відеоконференції;
- під час прийняття основного рішення у справі №912/1/23 суд не керувався мотивами поданого відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив;
- висновок суду щодо відповідності розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу критерію розумності є необґрунтованим.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, додаткове рішення вважає законним і обґрунтованим, винесеним на підставі поданих доказів. Зазначає, що:
- висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та зроблені на підставі норм чинного законодавства та поданих відповідачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу;
- розмір винагороди (гонорару) Адвокатського бюро за погодженням сторін встановлений у фіксованому розмірі, тому фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг відповідачу, не обчислюється;
- надання правової допомоги за переліком вчинених дій підтверджується, зокрема, актом приймання - передачі виконаних доручень від 26.05.2023;
- незазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не є перешкодою для встановлення розміру витрат;
- позивачем не спростовані доводи відповідача, наведені в заяві про ухвалення додаткового рішення, та мотиви суду, викладені в оскаржуваному рішенні;
- відсутність доказів фактичного понесення витрат не є підставою для відмови в їх стягненні;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом, а не обов'язком учасника справи;
- з урахуванням предмету спору, кількості судових засідань, великого обсягу матеріалів справи, витраченого адвокатом часу, справа є складною та має важливе значення для відповідача, основною діяльністю якого є забезпечення населення міста теплопостачанням;
- розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 задоволено частково.
Змінено додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 в частині суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут”, та мотивувальної частини, у зв'язку з чим резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 викладено в наступній редакції:
“Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, про що видати наказ”.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №912/1/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 912/1/23 скасовано, а зазначену справу в частині вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою суду від 06.03.2024 справу №912/1/23 за скаргою відповідача на додаткове рішення суду прийнято до провадження новим складом суду; розгляд справи у засіданні призначений на 21.05.2024 на 14:15 годину; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
09.05.2024 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника відповідача Молчанова Андрія Геннадійовича надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
14.05.2024 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява від позивача про розгляд справи без участі його представника.
21.05.2024 секретарем судового засідання перевірено та встановлено працездатність комплексу технічних засобів відеозапису. Втім, у призначений ухвалою час відповідач на зв'язок не вийшов, що засвідчено актом суду від 21.05.2024.
З урахуванням наведеного та клопотанням позивача про розгляд справи без участі його представника, колегією суддів вирішено здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 21.05.2024 підписано вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
У січні 2023 року Світловодська міська рада звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ “Світловодськпобут” на користь Світловодської міської ради рухомого та нерухомого майна за переліком, наведеним у позовній заяві та п. 4.2.2 Установчого договору про створення та діяльність Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” від 24.09.2001.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю утворення Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” та передачі до його статутного капіталу спірного майна територіальної громади, яке позивач просить витребувати у ТОВ “Світловодськпобут”, яке утворилося внаслідок реорганізації Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут”. В якості підстав позову позивач посилається на положення ст.ст.387, 388 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2023 у справі № 912/1/23 у задоволенні позову відмовлено.
26.05.2023 ТОВ “Світловодськпобут” звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Світловодської міської ради на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.
05.06.2023 від Світловодської міської ради до Господарського суду Кіровоградської області надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просив в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 стягнуто з Світловодської міської ради Кіровоградської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 150 000,00 грн компенсації по сплаті судових витрат на правничу допомогу.
Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Задовольняючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, господарський суд, керувався тим, що відповідач наданими доказами підтвердив наявність витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн, розмір витрат є співмірним з вартістю предмету спору (складає 3,85% від суми позову), тому відповідає критерію розумності; закон не ставить в залежність розподіл судових витрат на правничу допомогу від правової позиції сторони у справі.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складності справи; значення розгляду справи для сторін, часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, розміру судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.
Також Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Згідно матеріалів справи, відповідач просив стягнути з позивача: 150000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідачем про стягнення вищенаведених витрат зазначено у відзиві на позовну заяву і зазначено, що відповідні докази будуть подані з окремою заявою.
24.05.2023 відповідачем заявлено відповідну окрему заяву про понесення правничих витрат і зазначено, що докази будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Отже, відповідачем дотримано вимог ст.124 ГПК України.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір зазначено у відзиві на позов та заяві, відповідні докази подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення, із заявою про ухвалення додаткового рішення 26.05.2023 (за поштовим штемпелем на конверті (рішення постановлено 24.05.2023)), відтак, заявником дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.
В підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав до заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с. 113-132 т. 1):
- договір про надання правової допомоги юридичній особі № 2023-02-11 від 11.02.2023;
- протокол - доручення № 1 від 11.02.2023
- акт приймання-передачі виконаних доручень (наданої правової допомоги) № 2023-05-26 від 26.05.2023;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1329546 від 20.02.2023 (долучений до відзиву на позов);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4939/10 від 26.07.2012.
Так, 11.02.2023 між Адвокатським бюро “Андрія Молчанова” (адвокатське бюро) та
Товариством з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги юридичні особі №2023-02-11, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручив, а Адвокатське бюро зобов'язалося надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором та додатками або протоколами доручень до нього, а клієнт - оплатити винагороду (гонорар) Адвокатському бюро за надання правової допомоги.
Згідно з п. 3.2 договору розмір гонорару та порядок (строки) його оплати визначаються сторонами у додатках та/або протоколах-дорученнях до цього договору на підставі прайсу Адвокатського бюро, який діє на момент укладення відповідного протоколу доручення. У випадку якщо в протоколі-дорученні не буде встановлено суму гонорару, вона визначається на підставі діючого на час виконання доручення прайсу на правничі послуги Адвокатського бюро та гонорар підлягає оплаті на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку чи підписання акту приймання-передачі виконаних доручень.
11.02.2023 сторонами підписано протокол-доручення №1, відповідно до якого Адвокатське бюро “Андрія Молчанова” здійснює представництво інтересів клієнта у господарській справі № 912/1/23 (пункт 1.1); за виконання доручення клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який складає 150 000,00 грн (пункт 2); клієнт зобов'язується оплатити винагороду Адвокатському бюро протягом 10 робочих днів після виконання доручення та отримання рішення суду.
Між сторонами підписаний акт приймання-передачі виконаних доручень (наданої правової допомоги) № 2023-05-26 від 26.05.2023, відповідно до якого Адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв правову допомогу з виконання дій і заходів, серед яких:
- Представництво інтересів Клієнта у господарській справі № 912/123 за позовом Світловодської міської ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про витребування майна (надалі - «Господарська справа»);
- Консультації Клієнту щодо характеру спірних правовідносин, їх наслідків, способів захисту у спорі;
- Опрацювання, детальне вивчення та аналіз документів та матеріалів, наданих Клієнтом для формування правової позиції у господарській справі;
- Правовий аналіз позовної заяви Світловодської міської ради разом з поданими документами;
- Правовий аналіз відповіді на відзив Світловодської міської ради;
- Правовий аналіз заперечення на заяву про застосування строку позовної давності Світловодської міської ради;
- Підбір та здійснення правового аналізу практики Верховного Суду щодо предмету спору у господарській справі;
- Підготовка та подача до Господарського суду Кіровоградської області відзиву на позовів заяву з усіма необхідними додатками;
- Підготовка та подача до Господарського суду Кіровоградської області заперечення на відповідь на відзив з усіма необхідними додатками;
- Підготовка та подача до Господарського суду Кіровоградської області заяви про застосування строку позовної давності у справі № 912/1/23 з усіма необхідними додатками;
- Підготовка та подача до Господарського суду Кіровоградської області клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 912/1/23 з усіма необхідними додатками;
- Консультації з приводу зібрання доказів у господарській справі;
- Підготовка до участі у підготовчому судовому засіданні у господарській справі на 01.03.2023;
- Відрядження з міста Києва до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 01.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Участь та представництво інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 01.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Підготовка до участі у підготовчому судовому засіданні у господарській справі на 22.03.2023;
- Відрядження з міста Києва до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 22.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Участь та представництво інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 22.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Підготовка до участі у судовому засіданні по розгляду справи по суті у господарській справі на 19.04.2023;
- Відрядження з міста Киева до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні по розгляду справи по суті у господарській справі 19.04 2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Участь та представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні по розгляду справи по судіу господарській справі 19.04.2023 у Господарському суді Кіровоградської області.
- Підготовка до участі у судовому засіданні по розгляду справи по суті у господарський справі на 24.05.2023;
- Відрядження з міста Києва до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні по розгляду справи по суті у господарській справі 24.05.2023 у Господарському суді Кіровоградської області;
- Участь та представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні по розгляду справи по суті у господарській справі 24.05.2023 у Господарському суді Кіровоградської області.
У п.п. 3, 4 акту зазначено, що загальний фіксований розмір винагороди (гонорару) Адвокатського бюро за надану правову допомогу, передбаченому в акті, становить 150 000,00 грн, сторони підтвердили, що правова допомога надана в повному обсязі та клієнт не має претензій щодо Адвокатського бюро.
Згідно матеріалів справи представництво інтересів відповідача у справі № 912/1/23 здійснювалось Адвокатом Молчановим Андрієм Геннадійовичем, який діяв на підставі ордеру серія АІ № 1329543 від 20.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4939/10 від 11.02.2012.
Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатом Молчановим А.Г., який також приймав участь у судових засіданнях 01.03.2023, 22.03.2023, 19.04.2023, 24.05.2023.
Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Суд першої інстанції, з урахуванням наданих відповідачем документів та вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, визнав заявлений відповідачем до стягнення з позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн співмірним, обґрунтованим та пропорційним предмету спору та зазначив, що заперечення позивача є безпідставними.
В той же час, оскільки:
- витрати на правничу допомогу відповідачем документально підтверджені і пов'язані із веденням даної справи,
- процесуальні документи у цій справі підтверджують надання правничої допомоги відповідачу адвокатом Молчановим А.Г.,
- але колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, щодо змістовного аналізу акту наданих послуг, виснує, що відповідачем безпідставно збільшений обсяг виконаної роботи адвоката.
Так, підготовка та подача до Господарського суду Кіровоградської області відзиву на позов включає в себе опрацювання документів і вивчення правової позиції по справі; заперечення на відповідь на відзив не потребувало для досвідченого адвоката значних витрат часу при незмінній позиції та вже підготовленій правовій позиції по справі, наведеній у відзиві на позов; така послуга, як «Консультації з приводу зібрання доказів у господарській справі», не була необхідною, оскільки відповідач, окрім роздруківок процесуальних документів майже жодного разу не надавав нових доказів; такі послуги як «Підготовка до участі у підготовчому судовому засіданні у господарській справі на 01.03.2023», «Відрядження з міста Києва до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 01.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області» охоплюються послугою «Участь та представництво інтересів Клієнта у підготовчому судовому засіданні у господарській справі 01.03.2023 у Господарському суді Кіровоградської області», і відповідне подвоєння відбулось у акті чотири рази.
Звідси, судом апеляційної інстанції здійснена оцінка рівня адвокатських витрат в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов'язкового критерію при розподілі судових витрат, а також врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, зазначає, що вони є завищеними, при цьому, посилання суду на те, що такі витрати складають 3,85% від ціни позову та є співмірними передчасне, з огляду на те, що відповідач не довів того, що витрати на правничу допомогу у визначеній ним сумі були необхідними та неминучими.
Колегія суддів зауважує, що визначення між адвокатом і клієнтом саме такої вартості послуг не суперечить вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Однак, такий розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).
Тому колегія суддів дійшла висновку, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на правничу допомогу лише частково відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, звідси, заяву слід задовольнити частково, стягнувши з позивача на користь відповідача 40 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у 150000 грн.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції неповністю дослідив обставини справи та подані докази, прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого додаткове рішення підлягає скасуванню, з урахуванням нового у справі, за яким заяву відповідача слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з позивача на користь відповідача 40 000 грн із 150 000 грн заявлених.
Зважаючи на те, що за оскарження додаткового рішення суду судовий збір не сплачується, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 - скасувати.
Прийняти у справі нове додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.
В решті вимог заяви відмовити.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.05.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд