13 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/1669/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В. ,
при секретарі судового засідання Погребняк А. М.,
за участі сторін:
від позивача, Лагута Г.О.,
від відповідача, Роженко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №312 Х/1 , на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.24 (повний текст складено 22.01.24, суддя Калантай М.В.) у справі №922/1669/23
за позовом ФОП Попов Олександр Вікторович, м.Харків,
до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків,
про стягнення 384 365,38 грн.
Фізична особа-підприємець Попов Олександр Вікторович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути 384365,38грн. за спожиті комунальні послуги за електричну енергію, водопостачання та водовідведення за період з березня 2022 по 31.12.2022, а саме за водопостачання та водовідведення - 53047,81грн.; за електроенергію - 76599,61грн. та 254717,96грн. за Договором №1 від 07.11.2022.
Ухвалою від 22.05.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.06.2023.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2024 р. позовні вимоги задоволено повністю. 12.01.2024 р. Стягнуто з Харківського квартирно-експлуатаційного управління на користь Фізичної особи-підприємця Попова Олександра Вікторовича 384365,38грн. за спожиті комунальні послуги за електричну енергію, водопостачання та водовідведення та 5765,48грн. судового збору.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення по справі та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог.
Звертає увагу суду, що у матеріалах справи міститься рахунок № 34 від 28.02.2023 р на суму 128 143,96 грн та рахунок № 34 від 28.02.2023 на суму 53047, 31 грн. Про те судом стягнуто заборгованість за спожите водопостачання та водовідведення на суму 53047грн 81 коп, замість 53047,31 грн
Що стосується заборгованості за спожиту електроенергію, то згідно п.10.1. Договору зазначений Договір розпочав свою дію з 08.03.2022 р та діяв впродовж дії воєнного стану, але не довше 31.12.2022 р. Натомість позивач надав до суду розрахунок за спожиту електроенергію за січень та лютий 2022 р., коли договір ще не діяв.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем було понесено витрати на оплату комунальних послуг.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 р. у справі №922/1669/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.24 у справі №922/1669/23, встановлено учасникам справи строк до 26.02.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/1669/23 з Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 р. розгляд справи призначено на 11.03. 2024 р.
08.03.2024 р. від представника позивача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р. розгляд справи відкладено на 18.03.2024 р.
18.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшло клопотання про відкладання розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на 22.04.2024 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 22.04.2024 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які повідомили, що вони не дійшли згоди щодо мирного врегулювання спору. Крім того, представники підтвердили свої позиції відносно рішення по справі. Позивач просив рішення по справі залишити без змін. Відповідач просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 оголошено перерву до 13.05.2024 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2024 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи
ОСОБА_1 є власником комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою до позовної заяви Інформаційною довідкою № 325016805 від 07.03.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
07.11. 2022 року між ОСОБА_1 , як власником/балансоутримувачем (стороною 1), в/ч НОМЕР_1 , як користувачем (стороною 2) , та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків, як платником (стороною 3) , укладено договір №1 (надалі - Договір), за умовами якого балансоутримувач надає користувачу можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для власних потреб використання.
Згідно з п. 2.1 Договору користувач вступає в спільне використання майна в термін, указаний в договорі та в акті передачі майна.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що платник зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, витрати на утримання та поточний ремонт, які були отримані користувачем за час дії цього договору.
Відповідно до пункту 3.3 Договору всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим договором сплачуються платником, але виключно за погодженням із ним.
Згідно з п. 3.4 Договору підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є вставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
За умовами пунктів 4.6 та 8.2 Договору користувач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані зі спільним використанням Майна, у том числі фактичні комунальні платежі. Платник зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті користувачем у процесі виконання цього Договору.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він розпочинає свою дію з 08.03.2022 та впродовж дії воєнного стану, але не довше 31.12.2022.
Обумовлене Договором нерухоме майно було передано користувачу в спільне безоплатне користування за Актом приймання-передачі нерухомого майна від 08.03.2022.
15.01. 2023 року сторонами Договору було укладено Додаткову угоду, в якій зазначено, що у зв'язку з тим, що балансоутримувач придбав у ТОВ "Бізнес-Сервіс" предмет Договору, а саме: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр.Героїв Харкова, 47, на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.2021, особові рахунки у комунальних служб не встиг переоформити до введення воєнного стану на території України, тож первинні рахунки щодо нарахування витрат на комунальні послуги виставлялися спеціалізованими організаціями на ТОВ "Бізнес-Сервіс", але платником таких послуг є безпосередньо балансоутримувач, як власник предмету договору. Тож, враховуючи дану обставину, сторони домовились та вирішили внести зміни до Договору, згідно з якими:
- балансоутримувачем визначено Попова О.В. як ФОП;
- викладено пункт 3.3 Договору в наступній редакції: "Всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим договором сплачуються платником шляхом переказу коштів на банківський рахунок балансоутримувача";
- викладено пункт 3.4 Договору в наступній редакції: "Підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають такі послуги. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний надати платнику та користувачу рахунки на проведення відшкодування на банківський рахунок ФОП Попова О.В. та копії рахунків, що виставлені ТОВ "Бізнес-сервіс" постачальниками, які надають комунальні послуги";
- у відповідності до ч.3 ст.631 ЦК України сторони домовились, що умови Договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між ними з 08.03.2022, у т.ч. за п. 1 та п. 2 цієї Додаткової угоди.
Згідно пояснень представника позивача, первинні рахунки щодо нарахування витрат на комунальні послуги виставлялися спеціалізованими організаціями на ТОВ Бізнес-сервіс", зокрема, на оплату комунальних послуг за електричну енергію, водопостачання та водовідведення за період з березня 2022 р. по 31.12.2022 р. за адресою м. Харків, пр.Героїв Харкова, 47.
З метою впорядкування інформації щодо розмірів та строків оплати за електричну енергію, між ТОВ "Бізнес-сервіс" та ПрАТ Харківенергозбут" 21.03.2023 було складено та підписано Акт звіряння розрахунків за електроенергію за договором про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг від 01.01.2019 №03-7208.
28 .02. 2023 року позивачем, на виконання умов п.3.4 Договору №1 (з урахуванням положень Додаткової угоди, було надіслано відповідачу вимогу про відшкодування комунальних послуг за договором №1 від 07.11.2022, до якої додано рахунки на оплату комунальних послуг з березня 2022 р. по 31.12.2022 р., що виставлені ТОВ "Бізнес-Сервіс" від постачальників комунальних послуг.
Окрім цього, від ФОП Попова О.В. виставлено рахунки на відшкодування комунальних послуг №34 від 28.02.2023 на суму 53047,31грн. на оплату заборгованості за водопостачання та водовідведення, №37 від 28.02.2023 на суму 254717,96грн. на оплату заборгованості за електроенергію, №42 від 03.03.2023 на суму 76599,61грн. на оплату заборгованості за електроенергію.
Відповідач направив позивачу відповідь, в якій відмовив у здійсненні відшкодування витрат на сплату комунальних послуг, оскільки він є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. У зв'язку з наведеним, відповідач не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з заявленою вимогою ФОП Попова О.В. від 28.02.2023 за Договором №1 від 07.03.2023.
У зв'язку з відмовою відповідача сплатити виставлені рахунки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 384365,38грн. за спожиті комунальні послуги за електричну енергію, водопостачання та водовідведення за період з березня 2022 по 31.12.2022, а саме за водопостачання та водовідведення - 53047,81грн.; за електроенергію - 76599,61грн. та 254717,96грн. за Договором №1 від 07.11.2022.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Про те судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно до приписів статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та передав у спільне безоплатне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Харків, пр.Героїв Харкова, 47.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив відшкодування позивачу витрат за комунальні послуги, які в період з березня 2022 по 31.12.2022 були отримані користувачем, а саме:
- за водопостачання та водовідведення (договір №14790/05-Т-А від 01.07.2021, укладений з КП "Харківводоканал") в розмірі 53047,81грн.;
- за електроенергію в розмірі 76599,61грн. (договір №03-6259 від 18.06.2004, укладений з АТ "Харківобленерго") та 254717,96грн. (договір №03-7208 від 27.05.2005, укладений з АТ "Харківобленерго").
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що. доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За умовами Договору ( в редакції Додаткової угоди від 15.01. 2023 року) , всі відшкодування за отримані послуги користувачем за цим договором сплачуються платником шляхом переказу коштів на банківський рахунок балансоутримувача ( п.3.3. Договору)
Підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають такі послуги. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний надати платнику та користувачу рахунки на проведення відшкодування на банківський рахунок ФОП Попова О.В. та копії рахунків, що виставлені ТОВ "Бізнес-сервіс" постачальниками, які надають комунальні послуги" ( п.3.4. Договору)
Таким чином, умовами Договору ( в редакції додаткової угоди) сторони визначили, що підставою для відшкодування платником (відповідачем по справі) за користувача ( в/ч НОМЕР_1 ) комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають такі послуги.
Згідно умов цього ж Договору ( в редакції додаткової угоди) з метою відшкодування витрат понесених балансоутримувачем, останній ( позивач по цій справі) зобов'язаний надати відповідачу копії рахунків, що виставлені ТОВ "Бізнес-сервіс" постачальниками, які надають комунальні послуги,
В матеріалах справи наявні наступні рахунки, які було виписано позивачем на адресу відповідача, а саме:
рахунок на оплату заборгованості за водовідведення та водопостачання на суму 128 143 грн 96 коп за № 34 від 28 02 2023 року
а також рахунок № 34 від 28.02.2023 р на оплату заборгованості за постачання та водовідведення на суму 53 047 грн 31 коп.
Рахунки, які було виставлено позивачу або ТОВ "Бізнес-сервіс" постачальними організаціями в матеріалах справи відсутні.
В матеріалах справи також наявні виписані позивачем в відповідачу рахунки за спожиту електроенергію, а саме:
рахунок № 37 від 28.02.2023 р на оплату заборгованості за електроенергію на суму 254 717 грн 56 коп.
рахунок № 42 від 03.03.2023 на оплата заборгованості за електроенергію на суму 76 599 грн 61 коп.
До матеріалів справи додано копії рахунків які було виставлено ТОВ «Бізнес Сервіс» на оплату електроенергії:
за липень 2022 року на суму 105 244 грн 30 коп.
за липень 2022 року на суму 2 182 грн 63 коп.
за вересень 2022 року на суму 86 811 грн 64 коп
за вересень 2022 на суму 12536 грн 28 коп
за грудень 2022 на суму 6 грн 26 коп
за січень 2023 на суму 6 грн 30 коп
за січень 2023 р, в якому міститься посиланням на недоплату за спожиту але не оплачену електроенергію на суму 200 679 грн 24 коп
Судова колегія зазначає, що інших рахунків матеріали справи не містять.
Як зазначалося вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за спожиту електроенергію у розмірі 76 599,61 грн та 254 717,96 грн на підставі рахунків, які він виставив відповідачу, а саме: рахунок № 37 від 28.02.2023 р на оплату заборгованості за електроенергію на суму 254 717 грн 56 коп; рахунок № 42 від 03.03.2023 на оплату заборгованості за електроенергію на суму 76 599 грн 61 коп.
В той же час, згідно наявного в матеріалах справи рахунку, який було виставлено споживачу ТОВ «БІЗНЕС СЕРВІС» за спожиту електричну енергію у січні 2023 р. ( а.с.176, т.с.1) недоплата за спожиту, але не оплачену електричну енергію станом на 01.01.2023 р. складає 200 6769, 74 коп, що є значно меншою від суми, яку просить стягнути позивач.
У матеріалах справи відсутні докази, що позивачем було сплачено за період з березня 2022р. по грудень 2022 р. вартість спожитої електроенергії на суму 254 717 грн та 76 599 грн 56 коп.
Крім того, копії рахунків за спожиту електроенергію, які було виписано або позивачу або ТОВ «БІЗНЕС СЕРВІС» за період з березня 2022 по червень 2023 р. матеріали справи не містять.
Крім того, оскільки Договір між позивачем , відповідачем та в/ч 7401.розпочав свою дію лише у березні 2022 р, позивач безпідставно включив до суми, яку він просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати електроенергії за січень 2022 р. та лютий 2022 р., а також штрафні санкції за порушення строків оплати, які було нараховано постачальними організаціями. Як свідчать матеріали прави рахунки № 37 та № 42 позивачем було сформовано тільки 28.02.2023, а отже відповідач ні яким чином не міг прострочити оплату цих рахунків у період з січня по грудень 2022 р., а отже не можуть бути задоволено вимоги щодо стягнення з відповідача за цей період пені, 3 % річних та інфляційних.
Судом першої інстанції також не було взято до уваги, що витрати не були погоджені користувачем, а саме згідно умов договору в/ч 7401. В матеріалах справи дійсно наявне погодження щодо витрат за комунальні послуги, але з в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується печаткою яка міститься на погодженні. ( а.с.167, т.с.1) Про те ця військова частина не є користувачем за спірним Договором.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено розмір заборгованості , у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове.
Стаття 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В даному випадку. судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції не було з'ясовано усі обставини справи, що мають значення для вирішення спору. у зв'язку з чим рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим, апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275,277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків, на рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1669/23 від 12.01.2024 - задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1669/23 від 12.01.2024 - скасувати.
3.Прийняти по справі нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Попова Олександра Вікторовича, м.Харків, до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків, про стягнення 384 365 ,38 грн. - відмовити.
4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Попова Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Пушкінська , 61, код ЄДРПОУ 07923280 ) витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 6918,57 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.05.2024
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов