ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 травня 2024 року Справа № 918/1211/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: Чухрай О.В., Гаврильчик М.А.
відповідача: Сорока В.Г., Будній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23, ухвалене суддею Церковною Н.Ф., повний текст рішення складено 23.02.2024 р.
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес"
про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів №3/2023 від 21.11.2023
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів №3/2023 від 21.11.2023 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 р. у справі №918/1211/23 позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ “АНТАРЕС” (про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Антарес") від 21.11.2023 року, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" № 3/2023 від 21.11.2023 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року у справі №918/1211/23 в частині часткового задоволення позову та визнання недійсним пункту 3 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" (Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Антарес") (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 24173596) від 21.11.2023 року, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" № 3/2023 від 21.11.2023 року. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В..
Листом від 12.03.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Рівненської області.
15.03.2024 до суду надійшли матеріали справи.
На адресу суду від головуючого судді Олексюк Г.Є. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 918/1211/23.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 розгляд заяви про самовідвід призначено на 18.03.2024 о 14:30 год..
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 заяву головуючого судді Олексюк Г.Є. про самовідвід від розгляду справи №918/1211/23 задоволено. Матеріали справи №918/1211/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу колегії суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі № 918/1211/23 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Антарес" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.
22.03.2024 через систему "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" надіслав на адресу апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23, розгляд апеляційної скарги призначено на "18" квітня 2024 р. о 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
02.04.2024 р. представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Антарес», в якому просить апеляційну скаргу представника ТОВ «Антарес» адвоката Сороки В. Г. на рішення господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року у справі 918/1211/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС», про визнання частково недійсним протокол загальних зборів № 3/2023 від 21.11.2023 року залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2024 року без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "16" травня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.
У судовому засіданні 16.05.2024 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" підтримали доводи апеляційної скарги та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважають, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 р. винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просять вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції
Судом першої інстанції постановлено рішення про часткове задоволення позову, визнано недійсним п.3 оскаржуваного рішення, підставою для визнання частково недійсним рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства указано порушення вимог закону щодо оформлення та реєстрація керівника на відповідній посаді, а також фактичний не допуск до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу. Щодо визнання недійсним п. 1 рішення загальних зборів ТОВ “Антарес”, яким обрано головою зборів учасників Товариства ОСОБА_2 і який не є учасником ТОВ “Антарес”, місцевий суд, аналізуючи спеціальні норми положень Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” щодо проведення загальних зборів учасників Товариства, а також Статут ТОВ “Антарес”, судом не встановив заборон або обмежень щодо обрання головою зборів осіб не з числа учасників такого товариства або їхніх представників. А відтак прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання недійсним п.1 рішення загальних зборів ТОВ “Антарес” від 21.11.2023 року № 3/2023 задоволенню не підлягає.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес" стверджує, що рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову є безпідставним та необґрунтованим, винесене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, не відповідає висновкам про застосування норм права Верховного Суду та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість скасування рішення (а фактично волевиявлення) учасників ТОВ “АНТАРЕС” про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з тих підстав, що після ухвалення попереднього рішення учасників Товариства про поновлення його на посаді директора не було додатково видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
При цьому, судом першої інстанції не враховано обставини проведення загальних зборів учасників 21.11.2023 року, правову позицію Верховного суду, а також норми Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Загальними зборами учасників ТОВ “АНТАРЕС” від 21.11.2023 року ухвалено, в т. ч., рішення, поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Антарес» на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі №918/594/23 та допустити до виконання обов'язків директора. Факт ухвалення даного рішення підтверджується протоколом №3/2023 від 21.11.2023 року.
Відповідно до постанови Верховного суду від 16.09.2020 року у справі №709/1465/19 виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Виключно рішення загальних зборів учасників від 21.11.2023 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді директора та допущення його до виконання обов'язків і є актом, необхідним та достатнім для виконання Товариством рішення суду про поновлення на роботі.
Загальні збори учасників згідно ЗУ “Про ТОВ та ТДВ” приймають рішення, які оформляються протоколом, видання загальними зборами наказів не передбачено законом.
Отже, загальні збори учасників ухвалили необхідний акт (рішення, яке відображене у відповідному протоколі загальних зборів) про поновлення позивача на роботі та допустили його до виконання обов'язків директора. І саме дане рішення є розпорядженням власника в розумінні статті 24 КЗпП, на яку посилається суд першої інстанції в тексті рішення. А вже безпосередньо наказ про поновлення на роботі на підставі вищевказаного рішення учасників повинен був оформити та підписати безпосередньо сам ОСОБА_1 , як директор Товариства, який після ухвалення даного рішення набув відповідних повноважень керівника (на період з 21.11.2023 по 22.11.2023 року включно).
Окрім самого позивача, ні загальні збори учасників, ні жодна інша особа не мали повноважень на видання такого наказу. Відповідно до ч. 3 статті 39 ЗУ “Про ТОВ та ТДВ” виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Відповідно до п. 4.6 статуту ТОВ “АНТАРЕС” саме директор організовує виконання рішень загальних зборів, видає накази. Однак позивач з власної волі не скористався своїм правом та не виконав свій обов'язок, не приступив до виконання обов'язків директора, не видав відповідний наказ, не вчинив інші необхідні дії.
Тобто, суд першої інстанції, визнаючи недійсним рішення учасників Товариства про звільнення позивача з посади директора через те, що сам позивач не видав на підставі рішення учасників про його поновлення відповідний наказ, тобто суто з формальних підстав, фактично порушив права учасників на управління Товариством (а саме право самостійно визначати керівника товариства), передбачені ЗУ “Про ТОВ та ТДВ”.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник ОСОБА_1 у відзиві вказує на те, що із п.2 протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Антарес» №3/2023 від 21 листопада 2023 року вбачається, що загальні збори учасників ТОВ «Антарес» вирішили поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «Антарес» на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі №918/594/23, та допустити до виконання обов'язків директора. Проте, наступним пунктом (п.3) вказаного протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Антарес» № 3/2023 від 21 листопада 2023 року прийнято рішення припинити повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства, та звільнити його з посади директора Товариства з 22 листопада 2023 року на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України.
Тобто, одним і тим самим рішенням загальних зборів ТОВ «Антарес», яке оформлено протоколом № 3/2023 від 21 листопада 2023 року, ОСОБА_1 був поновлений та звільнений з посади директора ТОВ «Антарес». Фактично ОСОБА_1 не допустили до виконання посадових обов'язків, і в подальшому незаконно звільнили. Крім того, загальні збори ТОВ «Антарес» розпочалися о 17 годині 21 листопада 2023 року, відповідно до п. 3 протоколу загальних зборів ТОВ «Антарес» №3/2023 від 21 листопада 2023 року, вирішили, припинити повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства, та звільнити його з посади директора Товариства з 22 листопада 2023 року на підставі п.5 ст.41 КЗпП України.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).
Відтак, позивач просить взяти до уваги, що підставою часткового скасування протоколу загальних зборів ТОВ «Антарес», яке оформлено протоколом № 3/2023 від 21 листопада 2023 року, є невідповідність рішень загальних зборів вимогам законодавства, порушення вимог закону, а саме ст. 129 Конституції України, ст. ст. 5-1, 235 КЗпП України, ст. 326 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі (№918/594/23), ОСОБА_1 поновлено на роботі директора Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС». Однак, станом на 30 березня 2024 року, рішення суду не виконується.
Таким чином, позивач вважає, що апелянтом не наведено у апеляційній скарзі достатніх доказів незаконності і (або) необґрунтованості рішення Господарського суду Рівненської області, неправильності установлення обставин, які мають значення для справи, а отже відсутні законні підстави для скасування прийнятого рішення судом першої інстанції.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
09.06.1997 року на підставі рішення установчих зборів засновників було засновано ТОВ "Антарес" (протокол №1 від 09.06.1997).
На загальних зборах учасників ТзОВ «Антарес» 29.09.2011 у новій редакції затверджено Статут Товариства (протокол зборів №7 від 29.09.2011), який було зареєстровано розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області №197 від 17.07.1997. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 03.10.2011 (номер запису 1/891050000000205) (надалі в тексті - Статут).
Як вбачається зі Статуту ТзОВ «Антарес», Товариство здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства на території України та за її кордоном.(п.1.7 Статуту).
У своїй діяльності ТзОВ «Антарес» керується цим Статутом та чинним законодавством України.(п.1.17 Статуту).
Вищим органом управління ТзОВ «Антарес» є збори учасників Товариства, у зборах беруть участь усі його учасники, незалежно від розміру частки у Статутному фонді (п. 4.2 Статуту).
Відповідно до п.4.5 Статуту ТзОВ «Антарес» збори учасників Товариства скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою Товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення Статутного фонду (капіталу).
Збори учасників Товариства скликаються також на вимогу директора.
Учасники товариства, що володіють у сукупності 10 відсотками і більше голосів мають право вимагати скликання позачергових Зборів Учасників у будь-який час, і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів у випадку, якщо директор Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори учасників.
Про проведення зборів учасників Товариства, учасники повідомляються не менше як за 30 днів з зазначенням часу місця проведення зборів, та порядку денного. Будь-який з учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше, як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасників Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. З питань не включення в порядок денний, рішення можуть прийматися тільки за згодою усіх учасників, присутніх на зборах.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2023 судом встановлено, що станом на 01.03.2023 керівником ТзОВ «Антарес» був ОСОБА_3 , розмір статутного фонду 89 375 грн 00 коп., а засновниками (учасниками) юридичної особи:
- ОСОБА_1 (розмір частки 13 406,25);
- ОСОБА_4 (розмір частки 17 875,00);
- ОСОБА_5 (розмір частки 22 343, 75);
- ОСОБА_6 (розмір частки 6 703,12);
- ОСОБА_7 (розмір частки 6 703,13);
- ОСОБА_8 (розмір частки 22 343,75).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі (№918/594/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю “АНТАРЕС”, про поновлення на роботі, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.07. 2022 року до дня поновлення на роботі, ОСОБА_1 поновлено на роботі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС" (33013, м.Рівне, вул. Кавказька, буд. З, офіс 305, код ЄДРПОУ 24173596) середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.
21 листопада 2023 року відбулись загальні збори учасників ТОВ “Антарес”.
На день проведення зборів учасників ТОВ “Антарес”, Учасниками Товариства є: ОСОБА_5 , відсоток частки в Статутному фонді 25%; ОСОБА_8 відсоток частки в Статутному фонді 25%; ОСОБА_4 , відсоток частки в Статутному фонді 20%; ОСОБА_1 , відсоток частки в Статутному фонді 15%; ОСОБА_7 , відсоток частки в Статутному фонді 7, 5%; ОСОБА_6 , відсоток частки в Статутному фонді 7, 5%.
Рішенням загальних зборів ТОВ “Антарес”, яке оформлено протоколом №3/2023: обрано головою зборів учасників Товариства ОСОБА_2 (п.1); поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Антарес” на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 р. у справі №918/594/23 та допустити до виконання обов'язків директора (п.2); припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства та звільнено його з посади директора Товариства з 22.11.2023 року на підставі п.5 ст. 41 КЗпП України (п.3); надано дозвіл директору ТОВ “Антарес” надавати грошову допомогу на потреби ЗСУ, волонтерські та інші організації в розмірі 50000,00 грн на місяць.(п.4).
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернувся з позовом у даній справі, вказуючи на те, що після поновлення на роботі за рішенням суду його фактично не допустили до виконання посадових обов'язків і відразу незаконно звільнили рішенням загальних зборів учасників.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 р. у справі №918/1211/23 позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ “АНТАРЕС” (про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Антарес") від 21.11.2023 року, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" №3/2023 від 21.11.2023 року. В решті позову відмовлено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною другою статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності, та припинення, права та обов'язки їх учасників.(ст.1 Закону).
Згідно ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства мають таке право, як брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом, та статутом товариства.
Установчим документом товариства є статут. Учасники товариства зобов'язані дотримуватися статуту. (ст. 6, 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Згідно ст.29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного, і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників, кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Частина 1 статті 29 Закону встановлює, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Підпункт 7 частини 2 ст.30 цього Закону визначає компетенцію загальних зборів товариства, до якої віднесено, крім іншого, належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано ст.32 Закону, відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори коленому учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника, або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10, або більше відсотками статутного капіталу товариства. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства й письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало, чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання, та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені ст.32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом, та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників, та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства, та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі №918/594/23, з частковими змінами, внесеними постановою апеляційного суду, вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" та стягнути на його користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 20.07. 2022 року до дня поновлення на роботі. Рішення набрало законної сили 23.01.2024.
21 листопада 2023 року відбулись загальні збори учасників ТОВ “Антарес”. До порядку денного внесені наступні питання : 1) Про обрання голови зборів; 2) Про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Антарес”; 3) Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ “Антарес”; 4) Про допомогу ЗСУ та участь у волонтерському русі; 5) різне.
Загальні збори ТОВ “Антарес”, згідно з протоколом № 3/2023 від 21 листопада 2023 року, вирішили обрати головою зборів ОСОБА_2 (п.1 рішення), поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Антарес” (п.2 рішення) та припинити повноваження ОСОБА_1 на посаді директора Товариства (п.3 рішення).
Позивач, вважаючи, що рішенням по питаннях 1 і 3 порядку денного загальних зборів порушені корпоративні права ОСОБА_1 як учасника Товариства, оскільки не виконано рішення Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі №918/594/23, фактично не забезпечено йому доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків директора ТОВ “Антарес”.
На підставі викладеного, позивач просив суд визнати частково недійсним рішення загальних зборів Учасників ТОВ “Антарес”, оформленого протоколом № 3/2023 від 21 листопада 2023 року, а саме пункт перший та третій рішення.
Щодо визнання недійсним п. 1 рішення загальних зборів ТОВ “Антарес” яким обрано головою зборів учасників Товариства ОСОБА_2 , який не є учасником ТОВ “Антарес”, та не є представником учасника ТОВ “АНТАРЕС”, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції вірно вказав на відсутність у положеннях Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” щодо проведення загальних зборів учасників Товариства, а також у Статуті ТОВ “Антарес”, заборон або обмежень щодо обрання головою зборів осіб не з числа учасників такого товариства або їхніх представників.
За відсутності нормативного регулювання означеного питання, обмежень, встановлених Статутом товариства, а також врахувавши, що при прийнятті рішень враховано лише голоси учасників товариства, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним п.1 рішення загальних зборів ТОВ “Антарес” від 21.11.2023 року №3/2023 з наведених позивачем підстав.
Також, приймаючи до уваги доводи заявленої апеляційної скарги та процесуальні правила щодо меж апеляційного перегляду, апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст.269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відтак апеляційний господарський суд обмежує перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23 висновками суду в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ “АНТАРЕС» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Антарес", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" №3/2023 від 21.11.2023 року.
Надаючи правову оцінку пункту 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ “АНТАРЕС” (про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Антарес") від 21.11.2023 року, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" №3/2023 від 21.11.2023 року, апеляційний суд зазначає наступне.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Вказана правова позиція викладена у постанові від 19.06.2019 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/2005/18.
Як встановлено судом апеляційної інстанції і це вбачається із п. 2 протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Антарес” №3/2023 від 21 листопада 2023 року, загальні збори учасників ТОВ “Антарес” вирішили поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Антарес” на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі № 918/594/23, та допустити до виконання обов'язків директора.
З метою належного виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19 жовтня 2023 року у справі № 918/594/23 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора, ТОВ “Антарес” мало вчинити наступні дії:
- прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ “Антарес”;
- уповноважити виконавчий орган товариства (директора) видати наказ про звільнення з посади директора особи, яка на час прийняття рішення про поновлення обіймала цю посаду, створивши юридичну та фактичну можливість поновлення ОСОБА_1 на цій посаді;
- уповноважити виконавчий орган товариства (директора) видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ “Антарес” з певної дати;
- уповноважити виконавчий орган товариства (директора) внести зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у встановленому законом порядку.
Як свідчить судова практика, виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця (Постанова Верховного Суду від 16.09.2020 року).
Відповідно до приписів ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, також передбачає в імперативній формі зазначення номеру наказу чи розпорядження про прийняття на роботу. Крім того, відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Колегія суддів наголошує, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відтак, оскільки таких дій вчинено не було, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 19.10.2023 р. щодо поновлення на роботі ОСОБА_1 виконано не було.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 18, 326 ГПК України та ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Крім того, у Рішенні від 26 червня 2013 р. №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження») Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява № 30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04).
Оскільки поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків, апеляційний суд констатує, що рішення
Господарського суду Рівненської області від19 жовтня 2023 року у справі № 918/594/23 не виконано.
Разом з тим, враховується, що обґрунтування ОСОБА_1 порушеного корпоративного права у зв'язку з прийняттям рішення про припинення його повноважень як директора Товариства та звільнення його з цієї посади з 22 листопада 20233 року на підставі п.5 ст.41 КЗпП України, оформленого п. 3 протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Антарес” № 3/2023 від 21 листопада 2023 року, стосується саме обставин невиконаного рішення про поновлення на посаді.
Невиконання ТОВ "Антарес" визначених положеннями законодавства дій для поновлення його на посаді директора товариства веде до необхідності звернення особи з заявою про примусове виконання рішення суду відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Відповідно до цього порядку вчиняються наступні дії:
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконання рішення про поновлення на роботі, відповідно до статті 65 цього Закону, передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З приводу підстав незаконного на думку позивача звільнення з посади директора товариства слід зазначити, що частина 3 статті 99 ЦК України передбачає правило, за яким повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Щодо застосування положень частини 3 статті 99 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.02.21 у справі №753/17776/19 зазначала наступне.
Корпоративні права учасників товариства є об'єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається підстав, крім зазначеного вище невідповідного вимогам закону поновлення на посаді, з позивач пов'язує визнання недійсним рішення загальних зборів в частині питання 3 порядку денного.
Такі підстави мають ґрунтуватися на нормах ЦК України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», положеннях Статуту товариства.
Оскільки апеляційний суд встановив, що позивача не було поновлено на посаді директора у відповідності до вимог законодавства, позов в частині визнання недійсним п. 3 рішення загальних зборів не можна вважати обґрунтованим, оскільки прийняте загальними зборами рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора не має жодних правових наслідків як для позивача, так і для товариства.
Враховуючи зміст ст.55 Конституції України, ст.15 ЦК України, судового захисту вимагає лише те право, яке було порушено.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у частині визнання недійсним пункту 3 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес".
Не погоджуючись у цілому з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приймає їх до уваги частково, виходячи з того, що судом першої інстанції зроблені помилкові висновки щодо прийняття загальними зборами товариства рішення, яке не відповідає закону, і наявності порушеного права позивача. Оскільки апеляційним судом встановлено, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 року у справі №918/1211/23 в частині задоволення позову прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, наявні обґрунтовані підстави для скасування прийнятого у справі судового рішення в частині задоволення позову і ухвалення у цій частині нового рішення про відмову у позові.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23 не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23 слід задовольнити частково та скасувати рішення першої інстанції.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/1211/23 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Рівненської області скасувати в частині задоволення позову. Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину в наступній редакції:
"У задоволенні позову відмовити."
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 24173596) - 3220,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Рівненської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/1211/23 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "24" травня 2024 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.