ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"24" травня 2024 р. Справа № 903/11/24
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 19 квітня 2024 року по справі №903/11/24 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації
до:
1. Устилузької міської ради
2. Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
про визнання незаконними рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення до земель державної власності
Керівник Володимирської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації(надалі - Позивач) звернувся з позовом до Устилузької міської ради (надаі - Відповідач 1) та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (надалі - Відповідач 2), Володимирської районної державної (військової) адміністрації та просив суд:
- визнати незаконним та скасування розпорядження Володимир-Волинської районної державної адміністрації №414 від 9 грудня 2013 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення" в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га;
- визнати незаконним та скасувати п. 337 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1359/15-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність";
- визнати незаконним та скасувати п. 338 додатку до рішення Устилузької міської ради №44/14 від 24 січня 2019 року "Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Устилузької міської ради" щодо передачі земельної ділянки площею 19,2452 га з кадастровим номером 0720583400:00:001:1287 у комунальну власність Устилузької міської ради;
- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі;
- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 19,2452 га з кадастровим номером 0720583400:00:001:1287, що розташована за межами населених пунктів Устилузької міської ради Володимирського району Волинської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Устилузької міської ради повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 7 березня 2024 року постановлено закрити провадження у справі в частині пункту 1 позовних вимог, а саме: « 1. Визнати незаконним та скасування розпорядження Володимир-Волинської районної державної адміністрації №414 від 9 грудня 2013 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення" в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0720583400:00:001:1287, площею 19,2452 га» у зв'язку з відсутністю предмету спору. Повернуто Прокурору із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2684 грн, сплачений на підставі платіжної інструкції №2822 від 20 грудня 2023 року на суму 16 104 грн. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10 квітня 2024 року.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 19 квітня 2024 року по справі №903/11/24 позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від Відповідача 2 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 19 квітня 2024 року по справі №903/11/24 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач прийшов до висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу дії частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідач 2 звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 19 квітня 2024 року по справі №903/11/24 мав сплатити судовий збір у розмірі 20130 грн (13420 .*1.5).
Водночас суд апеляційної інстанції констатує, що Відповідачем 2 подано апеляційну скаргу за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи зазначене, Відповідач 2 повинен був сплатити судовий збір в розмірі 16104 грн (20130 * 0,8).
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Отже, здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд зауважує, що в даній програмі відсутні дані щодо надходження коштів в сумі 16104 грн до спеціального фонду.
Відтак, Відповідачем 2 не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.
Суд констатує, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Як уже описувалося вище Відповідачем 2 не було дотримано дану норму, доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги не додано, а також не надано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні по справі, що є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на все вищевказане відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 19 квітня 2024 року по справі №903/11/24 - залишити без руху.
2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду апеляційної інстанції докази про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 16 104 грн.
3. Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Василишин А.Р.