Справа №523/1156/24
Провадження №1-кп/523/971/24
23.05.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні №12023162490001500 від 29.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Вивченням матеріалів встановлено, що під час підготовчого провадження в рамках вищезазначеного кримінального провадження на підставі ухвали судді Суворовського районного суд м. Одеси від 26.03.2024 року стосовно ОСОБА_5 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 24.05.2024р.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні інкримінованого йому злочину, що підтверджується зібраними доказами, даний злочин відноситься до категорії тяжкого, ОСОБА_5 не працевлаштований, не має, постійних джерел доходів, у зв'язку з чим ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України не змінилися та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, крім того, з урахуванням діючого на території України воєнного стану вбачається додатковий ризик невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_5 , який за змістом обвинувального акту офіційно не працевлаштований, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу: захисника ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення клопотанням сторони обвинувачення, зазначаючи, що прокурором ризики не доведені, відсутні підстави вважати, що підзахисний буде переховуватися від суду, оскільки має місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимий, у розшуку не перебував, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, вказуючи, що сама тяжкість покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що відносно ОСОБА_5 повинен дотримуватись принцип свободи, оскільки тримання під вартою є фактичним відбуванням покарання за злочин, за який він ще не засуджений, у зв'язку з чим просила змінити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; обвинуваченого ОСОБА_5 , який, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, в свою чергу надав письмове клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання або нічний домашній арешт, тим самим надав йому можливість працювати, оскільки він є єдиним годувальником сім'ї, також посилаючись на стан свого здоров'я, спосіб життя, надаючи суду копії документів, які підтверджують його сімейний стан, характеристику, запевняючи, що буде виконувати обов'язки; враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі ще триває, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_5 за ст.121 ч.1 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який, виходячи зі змісту обвинувального акту та показів потерпілого, свідків, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, офіційно не працевлаштований, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження; виходячи з характеру та обставин вчинення кримінального правопорушення, викладеному в обвинувальному акті, не виключається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на спосіб життя обвинуваченого, його поведінку, суд дійшов до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, при прийнятті рішення щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України, за змістом якої суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину із застосуванням насильства, а саме спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, вважає за необхідне не визначати розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого про зміну відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання - відмовити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 21.06.2024 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали складає 30 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 21.06.2024 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя : ОСОБА_1