Справа № 522/7352/24
Провадження № 3/522/4153/24
№ 3/522/4154/24
№ 3/522/4155/24
22 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі: секретаря судового засідання - Багнюк А.Ю., прокурора - Острик О.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. заступника директора департаменту - начальника відділу дизайну міського середовища Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 5 категорії та суб'єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 01.04.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічні декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 роки, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до Розпорядження Одеського міського голови №741К від 28.05.2021 року ОСОБА_1 призначено виконуючою обов'язки заступника директора департаменту - начальником відділу дизайну міського середовища Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради з 02.06.2021 року .
29.01.2001 року ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.
Згідно листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-15/89 від 09.04.2024 року встановлено, що посада на якій перебуває ОСОБА_1 відноситься до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування та остання має 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
З попередженням про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служб ОСОБА_1 ознайомлена 25.05.2021 року.
Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «в» ст. 3 Закону, суб'єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Таким чином, в.о. заступника директора департаменту - начальник відділу дизайну міського середовища Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 є суб'єктом відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на неї поширюється дія цього Закону, і вона зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ст. 45 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 13 «Фінансовий контроль» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідно до питання 1-1 «Які види декларацій слід подати після відновлення обов'язку подання декларацій?» Роз'яснення НАЗК №4 від 13.11.2023 року «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання) декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено за загальним правилом до 31.01.2024 року слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.
Відповідно до питання 1 «Які види декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 року «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов'язок подавати щорічну декларацію виникає в суб'єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (продовжується діяльність)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я продовжую виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування».
На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов'язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 роки не пізніше 31.01.2024 року та за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 роки.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: за 2021 рік, лише 01.04.2024 року об 11 год. 17 хв.; за 2022 рік - 01.04.2024 року об 11 год. 26 хв.; та за 2023 рік - 01.04.2024 року об 11 годині 31 хвилині, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022 та 2023 роки.
Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра АМПЛЕЄВА (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Таким чином, в.о. заступника директора департаменту - начальник відділу дизайну міського середовища Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 01.04.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 роки, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 розділу ХІІІ Закону, які виникли у неї, як у в.о. заступника директора департаменту - начальника відділу дизайну міського середовища Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, тобто місцем вчинення правопорушення є - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 10.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік - 01.04.2024 року об 11 год. 17 хв.; за 2022 рік - 01.04.2024 року об 11 год. 26 хв.; та за 2023 рік - 01.04.2024 року об 11 годині 31 хвилині.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме «09» травня 2024 року.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 рік.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно Положення про «Управління стратегічних розслідувань в Одеській області
Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» (далі - УСР в Одеській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань НПУ № 17 від 06.11.2019, завданням УСР в Одеській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об'єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Одеській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Одеській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала в повному обсязі, вказала, що дійсно пропустила строк подання декларації неумисно, однак поважних причин пропуску строку у неї не було, щиро розкаялася, просила суд суворо не карати.
Прокурор просив визнати виною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та з урахуванням даних про особу правопорушниці призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами, а саме: протоколами відносно ОСОБА_1 , № 1000/2024 від 09.05.2024 року, 1001/2024 від 09.05.2024 року та 1002/2024 від 09.05.2024 року; роздруківками та деклараціями; запитом та відповіддю з Департаменту архітектури та містобудування ОМР; документами про призначення та про звільнення ОСОБА_1 на посаду; посадовою інструкцією; положенням про сектор; присягою; поясненнями ОСОБА_1 ; установчими документами та листами НАЗК; рапортом про притягнення до адміністративної відповідальності; рапортом про складання протоколу відносно ОСОБА_1 , а також іншими матеріалами, що містяться у справах.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Одним з основних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитись у підриві авторитету органу виконавчої влади та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визначене, як малозначиме.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Таким чином, в.о. заступника директора департаменту - начальник відділу дизайну міського середовища Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради ОСОБА_1 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 01.04.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що декілька матеріалів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 перебувають в провадженні одного судді, призначені на один час та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому зазначені матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, необхідно об'єднати в одне провадження та накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у мінімальному розмірі.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справ відсутні та особою суду надано не було.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 36, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
Справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 єдиний унікальний номер справи №522/7352/24, провадження №3/522/4153/24, об'єднати в одне провадження, зі справами № 522/7352/24, провадження № 3/522/4154/24, та № 522/7352/24, провадження № 3/522/4155/24, присвоївши єдиний унікальний номер справи №522/7352/24, провадження №3/522/4153/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ