Справа № 487/4427/24
Провадження № 1-кс/487/3108/24
23.05.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12024152030000835 від 17.05.2024 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Миколаєві, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України, -
20.05.2024 року старший слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..
У клопотанні слідчаий зазначив, що у провадженні слідчих СВ МРУП ГУНП у Миколаївській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024152030000835 від 17.05.2024за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 17.05.2024 ОСОБА_5 запросив до орендованої ним квартири за адресою: АДРЕСА_2 , свою знайому неповнолітню ОСОБА_8 , на що остання погодилась.
Цього ж дня біля 11-10 год. неповнолітня ОСОБА_8 приїхала до вказаного помешкання, де між нею та ОСОБА_5 виник конфлікт.
В ході конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є неповнолітньою, ОСОБА_5 штовхнув її на диван та наніс декілька ударів долонею та мобільним телефоном по обличчю, після чого почав придушувати руками за шию.
В подальшому, незважаючи на прохання неповнолітньої потерпілої не вчиняти відносно неї насильницькі дії, ОСОБА_5 почав стягувати одяг з потерпілої ОСОБА_8 , при цьому погрожуючи останній подальшим побиттям у разі її опору, та продовжив придушувати її руками за шию з метою подолання супротиву.
Подолавши опір неповнолітньої ОСОБА_8 , притиснувши її до дивану, ОСОБА_5 оголив свій статевий орган, який був у ерегованому стані та вчинив дії сексуального характеру: проникнення в тіло неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , з використанням геніталій, а саме: здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої, без її добровільної згоди
18.05.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
18.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор, підтримав дане клопотання, підтвердивши викладені в ньому обставини.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 провину у пред'явленій підозрі не визнав, не спростовуючи факт статевого акту з ОСОБА_8 18.05.2024, стверджував, що він відбувся за її згодою. Вказав, що на протязі декількох місяців вони з ОСОБА_8 мали особисті відносини, а квартиру АДРЕСА_3 він орендував для їх спільного проживання. Зазначив, що покази ОСОБА_8 надає під впливом матері, яка не схвалювала їх відносини.
У задоволенні клопотання просив відмовити, застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 , просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на те, що прокурором не доведено неможливість запобігти існуючим ризикам, шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, просив застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід домашній арешт за місцем його фактичного проживання за адресою АДРЕСА_4 , з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152030000835, на підставі заяви ОСОБА_9 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України.
18.05.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
18.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.152 КК України, а саме у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій, без її добровільної згоди, вчинене відносно неповнолітньої особи (згвалтування)
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.152 КК України підтверджується наступними зібраними доказами:
Протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 щодо вчинення кримінального правопорушення відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2
Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.05.2024;
Протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 18.05.2024
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.052024 за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ;
Протоколом, складеним слідчим 18.05.2024 за результатами огляду мобільного телефону неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ; Протоколом допиту експерта ОСОБА_10 від 18.05.2024;
Протоколом, складеним слідчим 18.05.2024 за результатами проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 ;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.05.2024;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.05.2024
Слідчий суддя критично оцінює доводи підозрюваного ОСОБА_5 , щодо необгрунтованості пред'явленої йому підозри, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу.
Крім того, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а отже може переховуватися від органів досудового розслідування, у тому числі на тимчасово окупованій на даний час території України.
Вживати заходи впливу на неповнолітню потерпілу та свідків з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Одночасно слідчий суддя зазначає, що прокурором не доведено існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності, а саме: обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого злочину проти честі та гідності особи.
Встановленні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, вчиненого відносно неповнолітньої особи, що може свідчити про його підвищену небезпеку.
Також слідчий суддя приймає до уваги дані про особу підозрюваного, який не одружений, офіційно не працевлаштований, не навчається, що свідчить про відсутність соціально сталих зв'язків. ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Відповідно до пункту 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Враховуючи вище зазначені саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на стійке переконання слідчого судді, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та зможе запобігти ризикам наявним та доведеним під час розгляду клопотання.
Таким чином, ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При наданні твердженням сторонни захисту, щодо можливості забезпесити належну процесуальну поведінку підозрюваного, шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий судя зазначає, що з урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, на даній стадії досудового розслідування, є доведеним недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 , для запобіганню існуючим ризикам, ніж тримання під вартою.
Крім того, стороною захисту слідчому судді не надано доказів щодо власника квартири АДРЕСА_5 , як і доказів на підтвердження права підозрюваного на проживання у вказаному житлі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_5 діє до 16 липня 2024 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення .
Слідчий суддя: ОСОБА_1