Справа № 504/1912/24
Номер провадження 3/504/1169/24
20.05.2024смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.
секретаря Коцар А.М.,
особи відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Ільїчова С.Д.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, паспорт громадянина України номер НОМЕР_1 , орган що видав 5135, РНОКПП НОМЕР_2 ,
-за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу ВАД №007552 від 22.04.2024, у гр.. ОСОБА_1 виник конфлікт зі своїм чоловіком ОСОБА_2 у присутності їх спільної дитини ОСОБА_3 , 2020 року народження, та самовільно обмежила батька у праві спілкування з дитиною, що могло спричинити емоційну невпевненість та нанести шкоди психічному здоровю дитини ОСОБА_4 та обмежити волевиявлення батька ОСОБА_5 . своїми діями ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру, таким чином вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала викладені у протоколі обставини.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів неможливо зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 , а тому матеріалами про адміністративне правопорушення не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що інкримінується їй згідно протоколу, та не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого - члена сім'ї (дружини, співмешканки, дітей, батьків тощо).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким і визначаються межі судового розгляду по даній справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як і в Конституції, так і в міжнародних актах (Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), йдеться про застосування принципу презумпції невинуватості у справах про притягнення до відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень.
Однак, адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення мають аналогічний склад, а їх відмежування один від одного проводиться за ступенем суспільної небезпеки, тому з урахуванням принципу верховенства права, презумпція невинуватості діє у всіх випадках звинувачення людини (суб'єкта приватного права) державою, в тому числі, і в разі притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення.
Крім того, приписами ст. 129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; п. 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р.)
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тобто наявність вказаної шкоди є обов'язковим елементом об'єктивної сторони даного правопорушення.
В матеріалах даної справи відсутні конкретні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства, як це передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та про спричинення шкоди психологічному здоров'ю потерпілої вона сама в своїх поясненнях не вказує.
При ухваленні постанови суд не приймає до уваги додані до протоколу матеріали фото та відеофіксації оскільки такі не стосуються безпосередньо подій протоколу, відео та фото датовані не днем складання протоколу у зв'язку із чим не можуть бути джерелом доказування.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться при справі, керуючись ст. ст. 7, 173-2, 245, 247, 251, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАп, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя Н. В. Вінська