Справа № 468/2780/23
1-кп/468/43/24
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
20.05.2024 року Баштанський районний суд в Миколаївській області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12023150000000514 по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,
В провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12023150000000514 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурором подано клопотання, яке підтримане ним у судовому засіданні, про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 25.05.2024 року. Клопотання обгрунтовує тим, що не зменшились і не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, шляхом умовляння, погроз або в інший спосіб схилити їх до спотворювання обставин ДТП. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він має посвідчення водія, тобто не обмежений у можливості керувати транспортними засобами. У зв'язку з цим прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесеня застави.
Обвинувачений у судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисники у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та захисник ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, яке обґрунтував тим, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під варту є занадто суворим, з урахуванням обставин інкримінованого правопорушення, процесуальної поведінки та особи обвинуваченого, який всіляко сприяв досудовому розслідуванню кримінального провадження, вживає заходів щодо пошуку шляхів примирення з потерпілими та повного відшкодування завданої шкоди. Також вказав, що існування заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, не доведено належними та допустими доказами, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановленя ризику ухилення обвинуваченого від суду, потерпілі та свідки по справі вже допитані. Крім того, захисник посилається на те, що обвинувачений проживає з батьками, раніше не судимий, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, веде активну громадську діяльність у житті міста Кременчуга, має міцні соціальні зв'язки, авторитет та позитивну репутацію серед одномісцян. Також має на утриманні трьох дітей та приймає участь і підтримці та матеріальному утриманні своєї матері похилого віку, яка є інвалідом 3-ї групи, а також просив врахувати стан здоров'я останнього. Окремо захисник вказав на те, що обвинувачений вжив заходів щодо відшкодування шкоди спричиненої потерпілим та примирився у питанні відшкодування збитків, при цьому останні не заперечують щодо зміни запобіжного заходу.
Крім того, захисником ОСОБА_8 було подане письмове клопотання про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією "Транспортно-трасологічні дослідження, проведення якої доручити експертам експертної установи визначеної судом (окрім Миколаївського відділення ОНДІСЕ) з метою реалізації загальних засад кримінального провадження та для з'ясування фактичних обставин, що мають об'єктивне значення для кримінального провадження. Клопотання обгрунтував тим, що при проведенні під час досудового розслідування кримінального провадження інженерно-транспортної експертизи щодо встановлення місця зіткнення транспортних засобів, згідно висновку якої місцем зіткнення транспортних засобів була смуга руху автомобіля марки ГАЗ Соболь, була використана план-схема до протоколу огляду місця ДТП, яка, на його думку, містить недостовірні відомості щодо ширини смуг для руху автомобілів, які експерт використовував для розрахунку місця зіткнення транспортних засобів, їх положення на проїзній частині. Згідно план-схеми до протоколу огляду місця ДТП зафіксована ширина смуг для руху автомобілів на ділянці дороги, де мала місце ДТП, становила 4,3 м. та 4,1 м. Натомість за повідомленням Служби відновлення та розвитку інфрастурктури Миколаївської області, ширина смуг на даній ділянці дороги становить по 3,75 м. Відтак, захисник вважає, що недостовірні відомості щодо ширини смуг для руху автомобілів спричинили хибні розрахунки експерта щодо визначення місця зіткнення транспортних засобів. Також захисник вважає, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування були допущені грубі помилки. Відповідно до обставин справи та протоколу огляду місця ДТП встановлено, що в даній пригоді приймали участь та контактували 3 транспортні засоби (автомобіль «ГАЗ Соболь», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки «Mercedes-Benz 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 та причеп марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 ). Однак на дослідження експертів та при призначенні і проведенні експертиз слідчим надавались лише 2 транспортні засоби - автомобіль «ГАЗ Соболь», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки «Mercedes-Benz 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В схемі до протоколу огляду місця ДТП автомобіль марки «Mercedes-Benz 316 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 та причеп марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 вказані як один транспртний засіб та відповідні сліди зафіксовані на схемі як сліди одного транспортного засобу, однак вказує, що це два різні транспортні засоби із власними елементами, які залишали слідову інформацію. Крім того, даний причіп не надавався експерту для дослідження як технічного стану, так і для дослідження трасологічного контактування причепу з іншими транспортними засобами. На думку захисника дані протиріччя та неповнота суттєво вплинули на висновок експерта щодо розрахунку місця зіткнення траснпортних засобів, усунення яких можливо лише шляхом призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи.
В зв'язку з цим захисник також подав клопотання на підставі ст. 333 КПК України про доручення органу досудового розслідування, а саме слідчому відділу Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області - провести додатковий огляд місця ДТП з метою встановлення ширини смуг для руху 203 км. +500 м. автодороги Н-14 «Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв» з залученням представників (спеціалістів) Служби відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області (на балансі якої перебуває вказана ділянка дороги).
Крім того, в ході судового засідання 17.05.2024 року захисником ОСОБА_7 було заявлено усне клопотання про доручення органу досудового розслідування провести огляд транспортного засобу причепу марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу, оскільки ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися. Щодо призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи та доручення органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця ДТП, прокурор також заперечував, при цьому посилаючись на те, що повідомлення Служби відновлення та розвитку інфрастурктури Миколаївської області стосовно того, що ширина смуг на даній ділянці дороги, де сталась ДТП, становить по 3,75 м., не є таким що спростовує відомості про ширину смугу руху, зафіксовані в план-схемі до протоколу огляду місця ДТП, оскільки не відображає фактичні заміри. На думку прокурора виконання доручення органом досудового розслідування провести огляд транспортного засобу причепу марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 не представляється можливим, оскільки даний транспортний засіб в рамках досудового розслідування не визнавався речовим доказом та був повернутий власнику.
Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проти задоволення клопотань щодо зміни запобіжного заходу, призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи, доручення органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця ДТП та огляд транспортного засобу причепу марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заперечували.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та захисників, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що підставами для продовження строку запобіжного заходу є те, що ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження запобіжного заходу та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 201 КПК щодо розгляду слідчим суддею клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Тобто, з вказаних норм випливає, що підставами для зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.10.2023 року до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.12.2023 року, який в подальшому було неодноразово продовжено. Обґрунтованість підозри була встановлена слідчим суддею при постановленні вказаної ухвали. Отже, суд вважає встановленою обгрунтованість підозри, як одну із обставин, що підлягає з'ясуванню.
В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що збереглися ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В ході розгляду клопотання судом встановлено, що вищевказані ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема на можливість ОСОБА_9 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, з підстав встановлених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, не зменшилися.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років. Суд вважає слушними доводи прокурора про те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він має посвідчення водія, тобто не обмежений у можливості керувати транспортними засобами. Що стосується ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків, суд, оцінюючи наявність даного ризику, враховує, що потерпілі та свідки на даний час судом вже допитані, проте на даній стадії судового розгляду не виключається можливість поторного допиту свідків, передбаченого положеннями ст. 352 КПК України, а тому ризик незаконного впливу на свідків на теперішній час не втратив свою актуальність та продовжує існувати. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із потерпілими та свідками, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив.
Таким чином, прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, виходячи з обставин вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.
Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно вони зменшились, а також, що після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.
Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, зокрема, неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, та в свою чергу необхідності відмови в задоволенні клопотання щодо зміни запобіжного заходу.
Щодо клопотань захисників про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи, доручення органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця ДТП слід зазначити наступне.
За нормативними правилами ч.1 ст.332 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року за №8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
За змістом ч. 3 ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Із доказів наявних у матеріалах провадження вбачається, що у досліджуваному кримінальному провадженні проведено низку судових експертиз, зокрема, транспортно-трасологічну експертизу № 23-5459 від 22.11.2023 року, яка буде оцінена в ході прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. При цьому, наданий висновок експерта не надає жодних підстав вважати про неповноту об'єкта дослідження (наявність сумнівів у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи).
Повідомлення Служби відновлення та розвитку інфрастурктури Миколаївської області стосовно того, що ширина смуг на даній ділянці дороги, де сталась ДТП, становить по 3,75 м., не є таким що спростовує відомості про ширину смугу руху, зафіксовані в план-схемі до протоколу огляду місця ДТП, оскільки з його місту не вбачається підстав вважати, що наведені в ньому відомості про ширину смуг руху на вищевказаній ділянці дороги були зафіксовані саме безпосереднім фактичним оглядом та фіксацією даної ділянки дороги, а не виходячи з загальних вимог, визначених державними стандартами та відображених у відповідних технічних документаціях.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого не навів переконливих доводів щодо необ'єктивності чи суперечності вказаного висновку.
Відсутність підстав для проведення повторної транспортно-трасологічної експертизи, в свою чергу, є наслідком відсутності підстав для доручення органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця ДТП.
Щодо клопотання захисника про доручення органу досудового розслідування проведення огляду транспортного засобу причепу марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 , суд приходить до переконання щодо відсутності правових підстав для задоволення такого клопотання з огляду на його передчасність, оскільки на думку суду вирішення даного питання по суті можливо лише після перевірки відомостей щодо перебування (або ж відсутності) даного траспортного засобу у розпорядженні органу досудового розслідування, враховуючи при цьому висловлену думку прокурора щодо повернення під час досудового розслідування даного причепу власнику.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 та необхідності відмови в задоволенні клопотаннь, заявлених стороною захисту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 - задовольнити.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Онуфріївка Кіровоградської області, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 18.07.2024 року включно.
Строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу - до 18.07.2024 року включно.
В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та доручення органу досудового розслідування провести огляд транспортного засобу причепу марки ЛЕВ 183141, реєстраційний номер НОМЕР_3 - відмовити.
В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_8 про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи, доручення органу досудового розслідування провести додатковий огляд місця ДТП - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 22.05.2024 року о 14.30 год.
Суддя