464/1430/22
1-в/465/333/24
судового засідання
22.05.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника КНП ЛОР «ЛОКПЛ» (лікара-психіатра): ОСОБА_5
особи, стосовно якої розглядається заява: ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, суд,-
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” звернулася до суду із заявою щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви зазначає, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», з 13.05.2022р. перебуває гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до якого застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом згідно Ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 01.06.2022р.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 15.04.2024р. гр. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 90 від 15.04.2024р.), що прийшла до висновку: «На момент огляду, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді помірно вираженої розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з вираженими емоційно-вольовими та поведінковими розладами. Досягти стану компенсації розладів психіки та поведінки вдалось тільки частково. Пацієнт не відновив соціальні зв'язки з рідними. Потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.».
В судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр ОСОБА_5 заяву підтримав з мотивів, зазначених у заяві, та зазначила, що хворий ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Прокурор заяву медичного закладу підтримав, пославшись на встановлений лікарями-психіатрами діагноз і клінічні прояви хвороби ОСОБА_6 , підтверджені відповідним висновком лікарів, які не дають підстав для зміни виду чи скасування застосування примусових заходів медичного характеру.
Захисник. щодо задоволення заяви не заперечив.
У судовому засіданні ОСОБА_6 не скористався своїм правом на дачу пояснень.
Заслухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява закладу з надання психіатричної допомоги підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно із ст.17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців, представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Відповідно до ч. 1- 3 ст.17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в закладі з надання психіатричної допомоги проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно з ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Судом встановлено, що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», з 13.05.2022р. перебуває гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до якого застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом згідно Ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 01.06.2022р.
17.04.22 р. ОСОБА_6 , перебуваючи в роздягальні спорткомплексу "Спортлайф" побачив сумочку. Витягнув з неї телефон, павербанк, зарядний пристрій та гроші і подався на залізнодорожній вокзал. На вокзалі звернувся до адміністратора з проханням допомогти розблокувати телефон, де був затриманий поліцією. Таким чином вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 4, ст. 185 КК України.
Проходив амбулаторну експертизу. Згідно висновку судово-психіатричного експерта №73 від 19.04.22р.: страждає вродженим недоумством-розумовою відсталістю в ступені вираженої дебільності з періодичними маячними розладами, не може усвідомлювати свої дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_6 оглянутий комісією лікарів-психіатрів (26.10.2022р..17.04.2023р.,16.10.2023р. ), яка прийшла до висновку про необхідність продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Відповідна заява була надіслана на адресу Франківського районного суду м. Львова та задоволена 11.11.2022р., 23.05.2023р., 14.11,2023р.
В процесі проведеного комплексного лікування та обстеження (Нейролептики: Аміназин. Рисперон, Азапін, Оланзапін, Модітен-депо, симптоматична терапія) психічний стан хворого з деякою позитивною динамікою:доступний формальному мовному контакту. Скарг не висловлює. Мова погано модульована. Анамнестичні відомості подає суперечливо. На запитання відповідає малоінформативно.Мислення сповільнене за темпом, предметно-конкретне. Судження примітивні, поверхневі. Залишається емоційно лабільним, зі зниженим контролем над мпульсами. Поведінка стала більш впорядкованою, піддається словесній корекції, і'алюцинаторно-маячну симптоматику поведінково не виявляє. Пам'ять та увага знижені. Увага фіксована на задоволенні елементарних фізіологічних потреб. Конгнігивні процеси на низькому рівні. На перший план виступають інтелектуально-мнеетичне зниження та емоційно-вольові розлади. Лікування приймає під наглядом персоналу. Режиму перебування дотримується. Критика до скоєного та власного стану страждає. Плани на майбутнє формальні, примітивні. Ніким з рідних не навідується. Самостійно часом телефонує мамі.яка відмовляється опікуватись ацієнтом. Досягти стану компенсації розладів психіки та поведінки не вдалося. Потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На підставі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» 15.04.2024р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів (Висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 90 від 15.04.2024р.), що прийшла до висновку: «На момент огляду, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді помірно вираженої розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з вираженими емоційно-вольовими та поведінковими розладами. Досягти стану компенсації розладів психіки та поведінки вдалось тільки частково. Пацієнт не відновив соціальні зв'язки з рідними. Потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.».
Враховуючи наведене, заяву слід задовольнити та продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом хворому ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 512 - 514 КПК України, ст. 19 Закону України “Про психіатричну допомогу”, суд -
заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2024 року.
Суддя ОСОБА_1