465/1181/24
1-кп/465/814/24
судового засідання
21.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141370001004 від 19.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та клопотання захисників ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,-
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею та судом при обранні та продовженні запобіжного заходу, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Враховуючи вищевикладене, просив клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на більш м'який АО визначити альтернативний розмір застави.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників справи, на які вони покликаються, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень. Зазначені ризики не зменшилися.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Відтак, щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення альтернативного розміру застави на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення насильницького злочину проти життя і здоров'я особи.
Керуючись ст.ст.177, 178,183,197,199,314,315,331КПК України,суд -
постановив:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задоволити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 19.07.2024 включно без визначення альтернативного розміру застави.
В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2024.
Суддя ОСОБА_1