Справа №: 452/1628/24
Іменем України
17 травня 2024 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №752913 від 29.04.2024 року, відомо, що ОСОБА_1 29 квітня 2024 року о 01 год. 32. хв. між населеними пунктами с. Підгайчики - с. Колбаєвичі Самбірського району Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосування приладу «Драгер» під відеозапис, тест №1176, результат 0,25 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 своєї вини не визнав, та зазначив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду, 0.25%, однак, результат огляду 0,25 проміле не може свідчити про перебування його в стані алкогольного сп'яніння, оскільки, такий результат є в межах допустимої похибки. При складанні протоколу про адміністравне правопорушення працівниками поліції не було враховано можливої похибки, повторного огляду на стан його сп'яніння не проводилось, хоча працівники поліції повинні були запропонувати йому пройти такий в медичному закладі. Відповідно до інструкції приладу «Drager Alcotest 6820» під час тестування проведеного в діапазоні температури навколишнього середовища від -5.0 до + 15,0 градусів Цельсія в діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0.33 проміле абсолютна похибка вимірювання пристрою допускається - + 0.05 проміле.
Крім того зазначив, що 29.04.2024 року о 02 год. 05 хв. температура повітря становила +13 градусів, а тому за наявності такої температури похибка приладу «Драгер» і могла становити 0,05%.
Просить провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'зку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 оглянувши відеозапис з нагрудної камер спостереження працівників поліції, дослідивши матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 752913 від 29 квітня 2024 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, слід дійти наступного висновку.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.ст.9, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду чітко врегулюванні нормами, які містяться в Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до п.7 ч.2 вищевказаної Інструкції, стан алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З інструкції по експлуатації газоаналізатора Драгер «ALCOTEST 6820» в таблиці №3 вказано межі допустимої погрішності газоаналізатора, парів етанолу у повітрі, що видихається в залежності від температури повітря навколишнього середовища, згідно яких даний прилад при температурі від -5С до +15С та діапазону вимірювання концентрації етанолу 0 0.33 проміле має похибку вимірювання 0,05 промілле.
Відповідно до інструкції приладу "Alcotast - 6820" похибка при вимірюванні приладом становить + - 0,05 проміле, а відтак допустима норма алкоголю у видихуваному повітрі становить 0,25 промілле.
Згідно ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0.50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0.25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0.25 мг. на літр повітря, що видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і видихаємому повітрі 0.5 проміллє.
Статтею 8 «Водії», Віденської конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка була ратифікована президією ВР УРСР, із внесеними до неї доповненнями Європейською угодою від 01 травня 1971 року, визначено, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом.
З викладеного вбачається, що ступінь алкогольного сп'яніння, виявлений у ОСОБА_1 під час огляду, не перевищує допустиму норму та не перевищує визначений Конвенцією рівень.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Крім цього, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння'порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2010 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження в справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення, відповідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя