Справа № 461/4168/24
Провадження № 1-кс/461/3164/24
22.05.2024 року. м. Львів. Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №22024140000000146 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
Старший слідчий в ОВС Слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22024140000000146 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, про обрання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000146 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із невстановленими у ході досудового розслідування особами, будучи обізнаним про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 тимчасово закриті пункти пропуску через державний кордон України та пункти контролю, зокрема в межах Харківської області, у зв'язку з військовою агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану на території України, організував канал незаконного переміщення осіб через державний кордон України на територію російської федерації.
22 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що доцільність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу пов'язана з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, який є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Із урахуванням вказаних ризиків, слідчий вважає, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню. Тому, саме такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить виконання підозрюваним передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Орган досудового розслідування вважає, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою ОСОБА_5 , не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_5 не працює, не одружений, має недостатньо міцні соціальні зв'язки, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризують як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильного до вчинення кримінальних правопорушень.
З урахуванням матеріального становища підозрюваного ОСОБА_5 та його сім'ї, слідчий вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 908 400, 00 грн., оскільки саме такий розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків. Враховуючи наведене слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просять задовольнити подане клопотання покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний під час розгляду клопотання проти задоволення клопотання слідчого не заперечив.
Заслухавши думку прокурора та слідчого на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
1.Повідомленням заступника начальника Управління СБ України у Львівській області №62/2/3-540нт від 02.02.2024 про виявлене кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_6 та інших осіб;
2.Повідомленням заступника начальника Управління СБ України у Львівській області №62/2/3-543нт від 02.02.2024 про виявлене кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_6 та інших осіб, пов'язану із надання іноземній державі допомоги у проведенні підривної діяльності проти України;
3.Повідомленням заступника начальника Управління СБ України у Львівській області № 62/2/3-153нт від 17.05.2024 про виявлене кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_5 щодо вчинення дій по організації незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України з рф;
4.Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо - відеоконтролю особи від 04.04.2024, яким зафіксовано протиправну діяльність ОСОБА_5 щодо вчинення дій спрямованих на організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 та невстановленої особи через державний кордон України та рф;
5.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 05.02.2024, яким зафіксовано протиправну діяльність співробітників спецслужб рф щодо вчинення диверсії на території м. Львова;
6.Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 17.05.2024, яким зафіксовано протиправну діяльність ОСОБА_5 щодо вчинення ним дій, спрямованих на організацію незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України з рф після вчинення диверсії на оборонному підприємстві у м. Львові;
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.05.2024, яким зафіксовано протиправну діяльність ОСОБА_5 щодо вчинення ним дій, спрямованих на організацію незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України з рф;
8.Протоколами пред'явлення для впізнання ОСОБА_5 за фотознімками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
9.Здобутою оперативним підрозділом на виконання доручення слідчого інформацією щодо обставин вчинення злочинів та причетністю ОСОБА_5 ;
10.Іншими доказами у їх сукупності.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, враховуючи особу ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, який є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, суд вважає, що у випадку обрання м'якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 908 400, 00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків. При визначенні застави суд врахує також розмір доходів підозрюваного та його майновий стан загалом.
Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів - до 20.07.2024 року включно.
Визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 908400, 00 гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.
Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Встановити підозрюваному ОСОБА_5 у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду згідно виклику;
- не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що надають право перетину державного кордону.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції ОСОБА_4 .
Повний текст ухвали проголошено 24.05.2024 року о 15:15 год.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .