Справа № 333/5221/19
Провадження № 1-в/333/117/24
Іменем України
23 травня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 25.03.2021 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмір 850 неоподатковуваних мінімумів , що становить 850 грн.
Клопотання обґрунтовано тим, що вирок відносно громадянина ОСОБА_4 надійшов на виконання до Василівського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області 11.05.2021 року. Засуджений зобов'язаний був сплатити штраф у місячний термін після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документу про сплату штрафу. ОСОБА_4 квитанцію про сплату штрафу в передбачений законом термін до органу пробації не надавав. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10.06.2021 року про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу було відмовлено.
Як зазначається в ч. 1 п. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, а саме: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Вирок відносно громадянина ОСОБА_4 набрав законної сили 27.04.2021 року.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч. 4 ст. 80 КК України). Станом на 05.03.2024 року до Василівського РВ №1 відомостей про вчинення нового злочину.
До сьогоднішнього дня вирок не виконано і строк його виконання минув, а тому представник пробації просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку на підставі ч.1 ст.80 КК України.
Учасники провадження у судове засідання не з'явились, жодних заяв клопотань на адресу суду не надходило.
Вивчивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки у виді двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25.03.2021 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане клопотання про звільнення від відбуття покарання ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.
Керуючись ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, суд -
Клопотання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25.03.2021 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу суду прокурор, засуджений можуть подати апеляцію в Запорізький апеляційний суд на протязі семи діб з моменту її проголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1