справа № 208/3668/24
провадження № 3/208/1581/24
16 травня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 05.05.2020 року, орган видачі, центр 1328,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП, протокол
про адміністративне правопорушення серії ВАВ №831040 від 15.04.2024 року, -
встановив:
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області № 317/829/24 від 16.02.2024 року відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, з наступними обмеженнями: 1. заборонити залишати своє місце мешкання з 21:00 год. до 5:00 год.; 2. заборонити виїзд за межі району (міста); 3. заборонити перебувати в ресторанах, готелях, вокзалах, кафе де продаються спиртні напої.
З протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАВ №831040 від 15.04.2024 року, слідує, що 11.04.2024 року о 01:47 год. за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 у нічну пору доби був відсутній за місцем мешкання, чим порушив умови адміністративного нагляду, а саме п.1 встановлених йому обмежень Запорізьким районним судом Запорізької області в Ухвалі №317/829/24 від 16.02.2024 року, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, винним себе не визнав, надав письмові пояснення, з яких слідує, що 11.04.2024 р. він перебував вдома, приймав душ, коли вийшов побачив на телефоні пропущений виклик, намагався передзвонити на той номер, але дзвінок відхиляли. Також вказує що стків в двері не чув, його сусід, разом з яким проживають, також не чув щоб хтось стучав.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 стаття 187 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протоколи про адміністративне правопорушення, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, електронному рапорті, згідно з якого під час перевірки адреси мешкання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 двері квартири ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповів, та в Ухвалі Запорізького районного суду Запорізької області № 317/829/24 від 16.02.2024 року, якою ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях порушника наявний склад адміністративного правопорушення, який вірно кваліфікований за ч.1 ст.187 КУпАП, як порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: заборонити залишати своє місце мешкання з 21:00 год. до 5:00 год.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Комплексний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець надає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження - метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні з заходом громадського впливу. Стягнення у такому випадку не накладається та будь-яких юридичних наслідків для порушника не наступає. При цьому останній повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.
Усне зауваження може бути зроблене лише за малозначне правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У своїй практиці Європейський Суд вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи викладене, а також дискреційні повноваження суду, що виходять із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винну, справедливості й достатності обраного стягнення, вирішуючи справу відповідно до оцінки усіх обставин справи (у тому числі обставин, що пом'якшують відповідальність) й особи порушника, оцінивши наслідки правопорушення і переконавшись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам, державі або суспільству, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст. 283 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення не накладається, суд не вирішує питання про стягнення судового збору.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 283, 284, ч.1 ст.187 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.П. Івченко