Справа № 201/5769/24
Провадження № 1кп/201/776/2024
22 травня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12020050770000375 від 10.02.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
09.02.2020 ОСОБА_2 в період часу з 22:00 год. по 09:00 год. 10.02.2020 року, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно з кімнати залу викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_3 , а саме рідкокристалічний телевізор торгівельної марки «TOSНIBA» серійний номер 40S2855EC в корпусі чорного кольору. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 4429,34 грн.
Умисні дії ОСОБА_2 , які виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого, ч. 1 ст. 185 КК України.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, при цьому:
- обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;
-потерпілий ОСОБА_3 надав письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
А тому суд вважає за доцільне розглянути клопотання прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувального акту та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, та особи обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України є несудимим, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому щире розкаяння на підставі ст. 66 КК України суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання, а також суд враховує повернення викраденого майна потерпілому.
Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному у санкції ч.1 ст.185 КК України в редакції Закону України, який діяв станом на 09.02.2020 року, тобто на час вчинення кримінального правопорушення.
Призначене покарання буде необхіднім й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.
Підстав для застосування ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі, встановленої санкцією статті, суд не вбачає.
Щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 49 КК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України - особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК.
Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону України, який діяв станом на 09.02.2020 року, тобто на час вчинення кримінального правопорушення, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 скоїв кримінальний проступок в період часу з 22:00 год. по 09:00 год. 10.02.2020 року, про що відомості внесено до ЄРДР 10.02.2020 року. Обвинувальний акт разом із матеріалами кримінального провадження надійшов до суду 21.05.2024 року.
Одночасно матеріали кримінального провадження містять відомості про переривання строку давності, встановленого ст. 49 КК України.
Так, 14.08.2020 року постановою дізнавача досудове розслідування у цьому кримінальному провадженню зупинене у зв'язку із оголошенням ОСОБА_2 у розшук (а.п. 81-82). 13.05.2024 року досудове розслідування відновлене (а.п. 109-110).
За викладених вище обставин, станом на дату винесення вироку строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, встановлений ст. 49 КК України, не закінчився.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Питання про долю речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 628 гривень 04 копійок (висновок експерта №1/20-136 від 24.02.2020).
Речові докази:
- телевізор «TOSНIBA» серійний номер 40S2855EC, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити останньому за належністю, у зв'язку з чим скасувати арешт, накладений на телевізор ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.02.2020 по справі № 263/1885/20.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Роз'яснити засудженому, що він зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Дніпро/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA568999980314040542000004001.
Суддя: ОСОБА_1