Справа № 932/3633/24
Провадження №1-кс/932/1177/24
28 квітня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12024041640000562 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
28.04.2024 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , 26.04.2024 року приблизно о 01:00 годині, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 та достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що його дії є очевидними для потерпілої ОСОБА_8 , дещо штовхнув останню, та в цей час шляхом ривку викрав з рук майно, що належить потерпілій ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max» білого кольору, imei1: НОМЕР_1 , вартістю 106400 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , 26.04.2024 приблизно о 03:15 годині, перебуваючи біля торгівельного кіоску з тютюновими виробами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, за допомогою заздалегідь заготовленої цеглини, розбив скло вказаного кіоску та через розбите скло почав забирати з-під скляної вітрини майно. В цей час у вказаному торгівельному кіоску знаходилася працівник ОСОБА_9 , яка побачила злочинні дії ОСОБА_5 , та почала кричати останньому зупинитись.
Однак, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними для оточуючих, знову таки за допомогою заздалегідь заготовленої цеглини, розбив нижнє скло вказаного кіоску та через розбите скло почав забирати з-під вітрини майно, не реагуючи на крики працівниці ОСОБА_9 зупинитись.
ОСОБА_5 реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, умисно, повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що його дії є очевидними для працівниці ОСОБА_9 , викрав з кіоску майно, що належить ТОВ АГЕНСТВО «ПРИВАТ», а саме: 21 пачку сигарет різних марок на суму 1900 гривень, чим спричинив ТОВ АГЕНСТВО «ПРИВАТ» матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України.
26.04.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 186 КК України.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав, повідомив про своє скрутне фінансове становище, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прохав визначити мінімальний розмір застави.
У судовому засіданні захисник підозрюваного не заперечував проти часткового задоволення клопотання слідчого, також прохав визначити мінімальний розмір застави.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640000562 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.04.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.04.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол огляду місця події від 26.04.2024 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26.04.2024 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілої ОСОБА_8 від 26.04.2024 року; протокол огляду місця події від 26.04.2024 року; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 26.04.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26.04.2024 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_9 від 26.04.2024 року; докази у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду, підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше притягувався до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, не є офіційно працевлаштованим та підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину в умовах воєнного стану, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення вказаного кримінального правопорушення є доведеним.
Ризик перебачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження в ході розгляду клопотання не знайшов.
Запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, через те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків, встановлених у судовому засіданні.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що фактично ОСОБА_5 було затримано 26.04.2024 року, датою закінчення дії ухвали про тримання її під вартою є 24.06.2024 року включно.
З огляду на пред'явлену підозру та на матеріальний стан ОСОБА_5 , заставу визначаю у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 гривень.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 58 днів, тобто до 24.06.2024 року включно.
Визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 гривень.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 24 червня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1