ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20103/23
провадження № 2/753/530/24
01 травня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Котвицького В.Л.,
за участю секретаря судового засідання Овчар В.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
свідків ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
дитини ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_9 до ОСОБА_10 , Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,
У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини разом із батьком, у якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком за адресою фактичного проживання батька.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 15.12.2007 між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу сторони по справі мають спільних дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, істотні розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. У позивача з відповідачем зовсім різні погляди на життя. Сумісне життя і збереження сім'ї неможливе, спільне господарство не ведеться. За таких обставин подальше спільне життя позивача з Відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, тому на даний час подана позовна заява про розірвання шлюбу між сторонами по справі - буде розглядатися в іншому позовному провадженні.
Але наявний спір щодо місця проживання спільної неповнолітньої дитини. Зважаючи на ставлення між сторонами по справі та дітьми, позивач хоче щоб за ним було встановлено постійне проживання разом з донькою, про яку він постійно піклується. Спільний син буде проживати з відповідачем, яка хоче також забрати доньку та виїхати за межі країни-для збереження їх життя, зважаючи на військовий стан та ракетні обстріли. Донька не зважаючи на вказані обставини хоче залишитися з батьком, яка більше прихильна до позивача, який постійно одноособово доглядає та турбуються фактично про неї, також наявні необхідні умови для проживання та розвиту дитини у позивача, він може її утримувати фінансово.
Ухвалою суду від 17.11.2023 відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 19.12.2023 доручено Службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації провести обстеження умов проживання батьків: батька ОСОБА_9 та матері ОСОБА_10 , які спільно проживаютьза адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 28.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, також просила суд відмовити у задоволенні позивних вимог.
Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, подав до суду клопотання про слухання справи без його участі та винести рішення з максимальним врахуванням інтересів неповнолітньої дитини. Також, на виконання ухвали суду від 19.12.2023 надав до суду акт обстеження умов проживання ОСОБА_9 .
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_7 , який показав суду, що знайомий з позивачем вже біля десяти років, спілкуються часто. Позивач з дитиною живуть нормально, дитина живе в хороший умовах, все чисто, прибрано, все що дитина хоче, батько це забезпечує. Дитина каже, що тут їй добре та хоче тут залишитись з батьком.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_6 , яка показала суду, що знайома з позивачем біля десяти років, через свого чоловіка. Свідок зазначила, що відповідач з дітьми поїхала до ОСОБА_14 в липні 2022 року, проте ОСОБА_15 не сподобалося там, оскільки в цій країні існує язиковий бар'єр, вона не могла найти друзів, в школі все було погано, не хотіла йти до школи, нервувала. ОСОБА_16 приїжджала до матері, пробула там 2 тижні і повернулась, сказала що не може так жити. Як тільки ОСОБА_16 приїхала додому, вона змінилась - стала спокійнішою, щасливішою.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_4 , яка показала суду, що ще до війни у ОСОБА_16 та її матері ОСОБА_17 були складні відносини. Свідок часто бачитися з дитиною, оскільки її дочка дружить із ОСОБА_16 . Після початку війни ОСОБА_17 забрала дітей до ОСОБА_14 , ОСОБА_16 без друзів та батька було складно жити, не подобалися умови проживання, дуже часто жалілася на це дочці свідка. Свідок переживала за ОСОБА_16 . ОСОБА_16 в липні повернулась додому, стала веселіше їй стало набагато краще, ОСОБА_16 розказувала, що на відстані відносини з матір'ю нормальні, але не хоче їхати до матері бо про неї піклується батько.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_5 , який показав суду, що відповідач виїхала в ОСОБА_14 , ОСОБА_16 приїхала додому потім знову поїхала туди але швидко повернулась назад. Свідок вказав, що спілкується з ОСОБА_16 , вона казала, що їй тут більше подобається, бо там мати працює, а її зобов'язують сидіти з молодшим братом. На разі ОСОБА_16 утримує її батько.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_3 , який показав суду, що ОСОБА_16 добре спілкувалась з батьком до війни, у неї склались не дуже добрі відносини з мамою, вона більше татова дочка.
У судовому засіданні, у якості свідка допитано ОСОБА_2 , яка показала суду, що у дитини був складний перехідний вік. Вона в літку приїхала з ОСОБА_14 , вона дуже хотіла додому в Київ, у неї не складалися відносини з мамою, їй важко було у спілкуванні у школі. Позивачу також було важко бути одному із донькою. Зараз розвитком дитини займається позивач, вони проживають вдвох.
У судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила суду, що має бажання проживати разом зі своїм батьком, оскільки з мамою в ОСОБА_14 їй було складніше, тому що не було друзів, умови були не комфортні, вони із мамою жили в будинку на 2 поверсі, на першому поверсі вже жили інші чужі люди, а в Україні у неї є своя кімната. У ОСОБА_14 у ОСОБА_16 був підробіток у дитячому кафе, проте через місяць, через те що вона українка, до неї погано ставилась одна з робітниць, а тому її звільнили. Мамі (відповідачу у справі) не подобається в Україні, бо тут небезпечно. Настя хоче залишитися в Україні, відносини з мамою у неї напружені, а з батьком набагато простіше.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, заслухавши думку дитини, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2007 позивач та відповідач зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2023 шлюб між сторонами розірвано.
Позивач та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , приватний будинок.
Згідно акту обстеження умов проживання від 16.02.2024, Служба у справах дітей дійшла висновку, що для дитини створено належні умови, є місце для навчання, розвитку, відпочинку.
Відповідно до довідки з Фахового коледжу "Освіта", що знаходиться у м. Києві по вул. Львівській, 27, ОСОБА_18 навчається там з вересня 2023 року на спеціальності "Журналістика" на першому курсі денної форми навчання.
Також, з характеристики виданої даним навчальним закладом, ОСОБА_19 проявила себе як вихована студентка, на заняття приходить вчасно, навчається відповідно до своїх здібностей. Мати навчанням дочки не цікавилась, більше уваги приділяє батько дитини, телефонує куратору, цікавиться успіхами дитини, контролює виконання домашніх завдань.
Ураховуючи дату народження неповнолітньої дитини ОСОБА_11 , 27.06.2008, вбачається, що вона досягла 14-річного віку.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У статті 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За змістом ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з частиною першою статті 161 ЦК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №351/611/21 (провадження № 61-990св23) вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України. У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і на час звернення до суду з позовом та розгляду справи у суді першої інстанції йому виповнилося 14 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства він може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно було відмовити. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.01.2018 у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28.09.2022 у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)».
Дитина має право жити з батьками, має право на гармонійний розвиток в належних умовах. Батьки зобов'язані забезпечити дитині відповідні умови. В залежності від віку дитини спочатку місце проживання визначається законом з батьками, потім за їх спільною згодою. Після досягнення дитиною десятирічного віку вже враховується її думка щодо місця проживання з батьками які живуть окремо. За відсутності згоди, щодо визначення місця проживання дитини до чотирнадцяти років спір може бути вирішений судом. Після досягнення чотирнадцяти років дитина самостійно визначає місце проживання і у цьому випадку законом не визначено вирішення спору між батьками у судовому порядку.
Встановлені обставини справи вказують на те, що між сторонами не існує спору, дитина до та після розірвання шлюбу між батьками залишилась проживати із батьком й після досягнення чотирнадцяти років залишилася проживати з ним за власною волею без примусу. Нормами ст.ст. 141, 160, 161 СК України не передбачено прав позивача визначати місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років. Тобто як у позивача так і у відповідача, яка заперечувала проти позовних вимог, відсутнє право визначати місце проживання такої дитини.
Установивши, що законом не передбачено можливості визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, з одним із батьків, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 141,142, 206, 258, 259, 263, 265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 до ОСОБА_10 , Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20.05.2024.
Суддя В.Л. Котвицький