Справа № 724/1380/24
Провадження № 1-кп/724/70/24
24 травня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
сторін:
прокурора ОСОБА_3
законного представника потерпілого: ОСОБА_4
представника потерпілого: ОСОБА_5
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Хотині кримінальне провадження № 12023262160000273 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хотина, Чернівецької області, освіта повна загально-середня, одружений, інвалідом не являється, офіційно працює робітником складу у ФОП Мороз, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Хотина, Чернівецької області, освіта професійно технічна, одружена, інвалід ІІІ групи, працюючої помічником ливарника в ТОВ «LXL», проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України, -
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.2022, будучи батьками малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не будучи позбавленими батьківських прав відносно сина, достовірно знаючи, що вони є особами, які зобов'язані піклуватись про нього, знаходячись в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, в період часу приблизно з 22 год. 40 хв. 18.11.2023 по 08 год. 15 хв. 19.11.2023, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без попередньої змови між собою, в порушення вимог ч. 2 ст. 51 Конституції України, а також ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, а також ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», та п. 3 ч. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №585 від 01.06.2020 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», не виконали відповідний батьківський обов'язок та залишили малолітнього сина в небезпечному для життя стані, який позбавлений можливості через малолітство вжити заходів щодо самозбереження, за наступних обставин.
Так, 18.11.2023 близько 21 год. 00 хв. в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_8 до житлового домоволодіння родичів, що по АДРЕСА_2 , де продовжили вживати алкогольні напої.
В подальшому, приблизно о 22 год. 40 хв. 18.11.2023, в вищевказаному житловому будинку, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виникла суперечка на ґрунті надмірного вживання алкогольних напоїв, під час якої ОСОБА_7 вийшла Із будинку та пішла в напрямку місця проживання, залишивши сина і чоловіка у даному житлі.
Після цього, ОСОБА_6 , 18.11.2023 біля 22 год. 45 хв., в м. Хотин, Дністровського району, Чернівецької області, після залишення зазначеного будинку його дружиною ОСОБА_7 , незважаючи на заперечення родичів, через його стан алкогольного сп'яніння та хитку ходу, взяв свого малолітнього сина ОСОБА_8 на руки та вийшов із даного житла і наздогнав свою дружину неподалік магазину «АТБ», що за адресою: АДРЕСА_1 . Надалі, у вказаному місці, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в черговий раз виникла суперечка побутового характеру під час якої, ОСОБА_7 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та допускаючи їх настання, протиправно, без поважних причин, в нічну пору доби, при низькій температурі повітря, залишила свого малолітнього сина ОСОБА_8 на особу яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а саме на свого чоловіка ОСОБА_6 , та пішла до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де від вжитого спиртного заснула, тим самим поставила своїми діями малолітнього сина в небезпечний для життя стан, внаслідок чого він був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій малолітній вік.
В свою чергу, через короткий проміжок часу, по дорозі додому, ОСОБА_6 , в невстановлений досудовим розслідування час, внаслідок стану алкогольного сп'яніння, впав разом із малолітнім сином ОСОБА_8 на узбіччя АДРЕСА_1 , поблизу багатоквартирного житлового будинку під АДРЕСА_3 , де в подальшому діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та допускаючи їх настання, протиправно, без поважних причин, залишив свого малолітнього сина ОСОБА_8 на вологому, трав'янистому узбіччі зазначеної вулиці, біля проїжджої частини дороги призначеної для руху транспортних засобів, із температурою повітря від 2° тепла у вечірній час до 1° морозу станом на 08 год. 00 хв. 19.11.2023, та пішов до місця свого проживання де від вжитого спиртного заснув, тим самим поставив своїми діями малолітнього сина в небезпечний для життя стан, внаслідок чого він був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій малолітній вік.
В подальшому 19.11.2023 близько 06 од. 30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прокинулись у своєму житлі, що по АДРЕСА_1 та виявили, що їх малолітній син у будинку відсутній, після чого звернулись за допомогою до поліції, з метою допомоги у пошуках сина.
Після цього, 19.11.2023, близько 08 год. 15 хв., випадковою людиною, яка проходила повз, в АДРЕСА_1 , поблизу багатоквартирного житлового будинку під АДРЕСА_3 , виявлено в лежачому положенні малолітнього ОСОБА_8 , якого в подальшому госпіталізовано до КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» із діагнозом: гіпотермія; загальне переохолодження 2-3 ступенів, які відповідно до висновку експерта за результатами комісійної судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що у вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, зазначив, що наразі усвідомив всю небезпеку від його дій.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та підтвердила обставини, які викладені в обвинувальному акті, та пояснила, що у вчиненому щиро розкаюється.
Законний представник потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що дана подія набула широкого резонансу в суспільстві, наразі малолітній відібраний від батьків, відповідно до рішення Хотинської міської ради призначено опікуном над дитиною ОСОБА_9 , яка є його бабусею. Наразі обвинувачені стали на шлях виправлення.
Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, суд визнає за необхідним допитати обвинувачених, законного представника потерпілого та дослідити матеріали справи, що характеризують обвинувачених.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, законного представника потерпілого та дослідивши матеріали справи, що характеризують обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті - доведена повністю.
Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватись про цю особу і коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватись про цю особу і коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчиненого групою осіб без попередньої змови між собою, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України.
Відповідно до вимог Конституції України, Сімейного Кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, які зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, а також створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до життя та праці.
Відповідно до Декларації прав дитини - дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, зокрема належного правового захисту, до і після народження.
Приписи ч. 2 ст. 51 Конституції України зобов'язують батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Також, згідно ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є одруженим, офіційно працевлаштованим, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Згідно наданої суду органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків, відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до пп. 6-1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_6 повинна нести покарання у виді позбавлення волі, але в силу вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити його від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом випробувального строку не скоїть нового правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, зобов'язавши засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання, роботи, або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки, на думку суду, саме таке покарання, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо без ізоляції останнього від суспільства.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між малолітнім потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначених у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення за ч.1 ст.135 КК України відноситься до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством (фізичним).
Зважаючи на вказане, необхідно застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, зокрема передбачені п. 5 ч. 1 та ч.3 ст. 91-1 КК України та направити його для проходження програми для кривдників до Хотинської міської ради Чернівецької області на строк 3 місяці.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка є заміжня, офіційно працевлаштована, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, раніше не судима.
Згідно наданої суду органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків, відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до пп. 6-1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_7 повинна нести покарання у виді позбавлення волі, але в силу вимог ст. 75 КК України вважає можливим звільнити її від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом визначеного судом випробувального строку не скоїть нового правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, зобов'язавши засуджену періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цьому органу про зміну місця проживання, роботи, або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки, на думку суду, саме таке покарання, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення, що можливо без ізоляції останнього від суспільства.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між малолітнім потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначених у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення за ч.1 ст.135 КК України відноситься до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством (фізичним).
Зважаючи на вказане, необхідно застосувати до ОСОБА_7 обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, зокрема передбачені п. 5 ч. 1 та ч.3 ст. 91-1 КК України та направити його для проходження програми для кривдників до Хотинської міської ради Чернівецької області на строк 3 місяці.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта - відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинувачених не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374,376 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.135 КК України, та призначити покарання: у виді 2 (двох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до п.5 ч.1 та ч.3 ст.91-1 КК України ОСОБА_6 направити для проходження програми для кривдників до Хотинської міської ради Чернівецької області на строк 3 місяці.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_6 , до якого застосований обмежувальний захід, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_6 ..
Визнати винуватою ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст. 135 КК України, та призначити покарання: у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до п.5 ч.1 та ч.3 ст.91-1 КК України ОСОБА_7 направити для проходження програми для кривдників до Хотинської міської ради Чернівецької області на строк 3 місяці.
Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_7 , до якої застосований обмежувальний захід, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_7 ..
Арешт накладений ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 листопада 2023 року у справі №724/2749/23, провадження №1-кс/724/351/23, - скасувати.
Речові докази по справі: а саме поліетиленовий пакет із вмістом куртки «Capsize», а також штанів «СКН Flatomic» та кросівок «Fila», які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, згідно квитанції №62/23 - повернути власнику ОСОБА_6 ..
Оригінал медичної карти стаціонарного хворого №7853/434/83 на малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя м. Хотин, Чернівецької області - повернути КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня».
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_12 СКРИПНИК