Справа№ 718/1093/24
Провадження№ 3/718/435/24
"24" травня 2024 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи, які надійшли від Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 07.09.1999 року, громадянина України, українця за національністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На адресу Кіцманського райсуду Чернівецької області надійшли чотири адміністративних матеріали про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що за дані правопорушення на ОСОБА_1 було складено чотири протоколи про адміністративне правопорушення, а саме серії ВАД №354593 від 21.03.2024 року, ВАД №354594 від 21.03.2024 року, ВАД №354592 від 21.03.2024 року, ВАД №354595 від 21.03.2024 року, у відповідності до яких: відносно ОСОБА_1 19.03.2024 року вчинений терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА 381123, де одним із заходів є зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, а саме АДРЕСА_1 , однак останній не повідомив місце свого перебування Вижницький РВП, чим порушив заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, 19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 вчинений терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА 381123, де одним із заходів є заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, однак 21.03.2024 року о 15:00 год. останній дане обмеження порушив, а саме заходив та перебував в місці проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, 19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 вчинений терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА 381123, де одним із обмежень є зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, однак 21.03.2024 року о 15:00 год. останній порушив дане обмеження, а саме перебував за місцем проживання (перебування) постраждалої особи, ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, 19.03.2024 року відносно ОСОБА_1 вчинений терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА 381123, де одним із обмежень є заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою, однак 21.03.2024 року о 15:00 год. останній порушив дане обмеження, а саме контактував з постраждалою особою, ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошенням про виклик, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада.. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними. (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав, суддя приходить до висновку, що йому були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису,
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адмввнстративних правопорушень підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №354593 від 21.03.2024 року, ВАД №354594 від 21.03.2024 року, ВАД №354592 від 21.03.2024 року, ВАД №354595 від 21.03.2024 року, рапортом поліцейського від 21.03.2024 року, терміновим заборонним приписом серія АА №381123 від 19.03.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та іншими матеріалами в їх сукупності.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена повністю.
Враховуючи наведене, суд вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 30, 40-1, 173-2, 284, 294 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204 (двісті чотири) гривніь в дохід держави.
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 225 (двісті двадцять пять) гривень в дохід держави.
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно визначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок ) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 гривні судового збору в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.
Суддя Кіцманського
районного суду: Масюк Л.О.