Справа № 709/724/24
23 травня 2024 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12024255320000228, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, освіта середня, інвалідом будь-якої групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не являється, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , -
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024255320000228, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 в період часу з 19:00 год. 13 квітня 2024 року по 05:00 год. 14 квітня 2024 року, діючи з єдиним злочинним умислом, у порушення вимог п. 1 Р. IV «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748, без належного дозволу, умисно, займався незаконним рибним добувним промислом у акваторії Сулинського заказника в адміністративних межах с. Кліщинці, Золотоніський район, Черкаська область, використовуючи заборонене знаряддя лову - чотири месинові риболовецькі сітки довжиною близько по 70 метрів кожної, вічко 55х55 мм, в результаті чого добув рибу виду: карась в кількості 83 штуки, вартістю 872 гривні 33 копійки за 1 штуку на суму 72403 гривень
39 копійок, лящ в кількості 7 штук, вартістю 8744 гривні 32 копійки за 1 штуку на суму
61210 гривень 24 копійки, сазан в кількості 4 штуки, 17467 гривень 62 копійки за 1 штуку на суму 69870 гривень 48 копійок, плотва в кількості 1 штука, 4361 гривень 65 копійок за
1 штуку на суму 4361 гривня 65 копійок, на загальну суму 207845 гривень 76 копійок, що згідно з повідомленням Інституту рибного господарства України № 277-04/24 від 16 квітня 2024 року є істотною шкодою, завданою водним біоресурсам України внаслідок незаконного вилову риби в період нересту та у великій кількості та згідно з повідомленням управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в Черкаській області сума збитків становить 207845 гривень 76 копійок.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, обставини (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), які зазначені в обвинуваченні, не оспорював, вказав, що вони відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Цивільний позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення, повідомив суду, що завдані ним збитки відшкодував частково у розмірі 1000,00 грн. Крім цього, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу. При цьому, ОСОБА_4 просив розстрочити йому сплату штрафу та заподіяних збитків строком на один рік, оскільки він не працевлаштований, має на утриманні цивільну дружину та двох дітей. Суду пояснив, що вказані діти являються його рідними дітьми, проживають разом із ним та перебувають на його утриманні, хоча у свідоцтвах про народження він не зазначений батьком.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 обвинувальний акт підтримав, просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1
ст. 249 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Цивільний позов вважав за необхідне задовольнити у повному обсязі. Не заперечував проти розстрочки сплати штрафу та заподіяних збитків строком на один рік.
У судове засідання представник потерпілої особи Іркліївської сільської ради не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин стали підставою для постановлення судом ухвали про можливість здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Отже, допитавши обвинуваченого, здійснивши судовий розгляд у межах пред'явленого обвинувачення за спрощеною процедурою, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та доведеність винуватості ОСОБА_4 у його вчиненні.
Мотиви призначення покарання.
Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та встановлені судом: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданого збитку.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України є кримінальним проступком, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_4 в межах розміру та виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, призначивши останньому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , а саме, що останній не працевлаштований, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання обвинуваченого про розстрочку виконання рішення суду в частині штрафу на строк один рік з дня ухвалення рішення.
Рішення щодо цивільного позову.
Разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024255320000228, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1
ст. 249 КК України до суду надійшов цивільний позов Іркліївської сільської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству у розмірі 206845,76 грн.
Вирішуючи цивільний позов суд встановив наступне.
У відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Положеннями ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до повідомлення НПП «Нижньосульський» порушенням природоохоронного законодавства, вчиненого ОСОБА_4 на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський», що мало місце 14 квітня 2024 року завдано збитків на загальну суму 207845,76 грн.
Згідно з повідомленням Інституту рибного господарства шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12024255320000228 є істотною.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 частково сплатив завдані ним збитки рибному господарству України у розмірі 1000,00 грн (квитанція № 5 від 30 квітня 2024 року).
Враховуючи те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення щодо незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду доведена повністю, а тому суд вважає що цивільний позов Іркліївської сільської ради у кримінальному провадженні про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням на суму 206845,76 грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, враховуючи, що в обвинуваченого перебувають на утриманні малолітні діти, останній не працевлаштований, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання обвинуваченого про розстрочку виконання рішення суду в частині цивільного позову на строк один рік з дня ухвалення рішення.
Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.
Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України та ст. 96-2 КК України.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Враховуючи, що риба виду карась в кількості 83 штуки, лящ в кількості 7 штук, сазан в кількості 4 штуки, плотва в кількості 1 штука, які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та яку дозволено реалізувати, є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та як спеціально конфісковані водні біоресурси - безоплатно вилучити в дохід держави.
Знаряддя вилову риби - чотири месинові риболовецькі сітки довжиною близько по
70 метрів кожної, вічко 55х55 мм, які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Оптичний диск із відеозаписом виявлення ОСОБА_4 за незаконним виловом риби, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Також слід скасувати арешт накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 квітня 2024 року (справа № 695/1550/24) на чотири риболовецькі месинові риболовецькі сітки довжиною близько по 70 метрів кожної, вічко 55х55 мм, рибу виду карась в кількості 83 штуки, лящ в кількості 7 штук, сазан в кількості 4 штуки, плотва в кількості 1 штука, що були вилучені 14 квітня 2024 року під час огляду місця події в адміністративних межах с. Кліщинці Золотоніського району Черкаської області, на прибережній території Сулинського заказника.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить
17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.
Розстрочити ОСОБА_4 строком на один рік з дня ухвалення рішення сплату штрафу у розмірі 17000,00 гривень, розстрочивши його сплату рівними частинами по 1416,67 (одній тисячі чотириста шістнадцять гривень 67 копійок) гривень щомісячно до останнього числа кожного місяця.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 квітня 2024 року (справа № 695/1550/24) на чотири риболовецькі месинові риболовецькі сітки довжиною близько по 70 метрів кожної, вічко 55х55 мм, рибу виду карась в кількості 83 штуки, лящ в кількості 7 штук, сазан в кількості 4 штуки, плотва в кількості
1 штука.
Речові докази, а саме:
- оптичний диск із відеозаписом виявлення ОСОБА_4 за незаконним виловом риби, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- добуту рибу виду карась в кількості 83 штуки, лящ в кількості 7 штук, сазан в кількості 4 штуки, плотва в кількості 1 штука, що передана на реалізацію - конфіскувати у власність держави;
- чотири месинові риболовецькі сітки довжиною близько по 70 метрів кожної, вічко 55х55 мм, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити.
Цивільний позов Іркліївської сільської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави Україна в особі Іркліївської ОТГ (Іркліївської сільської ради) Золотоніського району Черкаської області до спеціального фонду бюджету Іркліївської ОТГ Золотоніського району Черкаської області збитки заподіяні рибному господарству в розмірі 206845,76 (двісті шість тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 76 копійок) гривень, які зарахувати на р/р IBAN НОМЕР_2 , ККД 240621.
Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь держави Україна в особі Іркліївської ОТГ (Іркліївської сільської ради) Золотоніського району Черкаської області збитків заподіяних рибному господарству в розмірі 206845,76 гривень строком на один рік з дня ухвалення рішення, розстрочивши сплату рівними частинами по 17237,15 (сімнадцять тисяч двісті тридцять сім гривень 15 копійок) гривень щомісячно до останнього числа кожного місяця.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1