707/919/24
2/707/569/24
23 травня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
за участю секретаря судових засідань Швидкої І.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача ОСОБА_2 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 12160,00 грн., судового збору у розмірі 3028,00 грн., а також витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 у встановленому пунктом 5 розділу 2, Правил порядку оформила Заявку на отримання фінансового кредиту шляхом заповнення всіх полів Заявки. Окрім цього, додатково на виконання цього пункту відповідачем було надано власне фото з паспортом в руках.
На підставі заповненої відповідачем заявки між товариством та відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 р.
Позивачем відповідно до Договору доручення ПБ-1395/07 від 13.07.2020 р., укладеному між ТОВ “Фінансова Компанія “Авіра Груп” та ТОВ “Платежі Онлайн” для здійснення платежів, у т.ч. перерахування коштів на картки Клієнтів при укладенні кредитних договорів використовується платіжний сервіс “Platon”.
За умовами укладеного між позивачем та відповідачем Договору фінансового кредиту, позивач перерахував відповідачу через платіжний сервіс “Platon” на його банківську картку грошові кошти в сумі 4000,00 грн.
Згідно п. 1.7 Індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 року, невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.
Згідно п. 2.3 Договору оферти, сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно п. 8.4 Договору оферти, Клієнт підтверджує, що до укладення кредитного договору він дав згоду, усвідомлюючи його правові наслідки, на використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором як власноручного підпису. Згідно п. 6.1 Індивідуальної частини Договору, цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України “Про електронну комерцію”. Тобто, у даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в Індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатора Відповідача - електронний підпис AV2700, що і є безпосереднім підписом Відповідача.
Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору, Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Розмір простроченої заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 року з урахуванням процентів за користування кредитом станом на 03.04.2024 складає 12160,00 грн. у тому числі: - 4000,00 грн. - сума кредиту за договором; - 460,00 грн. - комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 7560,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Пунктом 1.2. Договору встановлено строк надання кредиту - 21 день, кредит повинен був повернутий до 25.01.2022 р. Згідно п. 1.3 укладеного Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1277,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Відповідно до п.2.3. Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування відсотків за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування та сплата відсотків проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору не виконала, у зв'язку з чим у останньої згідно умов Договору станом на 03 квітня 2024 р. виникла заборгованість в сумі 12160,00 грн., що порушує законні права та інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку.
26 лютого 2024 року Вих. № 27/02-1к Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” зверталось до ОСОБА_1 з письмовою вимогою (претензією), якою просило сплатити заборгованість, що утворилася за Договором про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 року. Однак, отримана вимога (претензія) була проігнорована Відповідачем, а заборгованість за Договором так і не була погашена. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” постійно здійснює смс-розсилку своїм Клієнтам про статус кредитів та розмір заборгованості. Так, на телефонний номер відповідача НОМЕР_1 позивач постійно відправляє смс-повідомлення, якими повідомляє Клієнта про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність здійснити погашення боргу.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 12.04.2024 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін 23.05.2024 року за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення повідомлення про виклик до суду за місцем її реєстрації, про що свідчать дані з трекінгу Укрпошти щодо відстеження поштового пересилання про отримання відповідачем поштової кореспонденції особисто 25.04.2024 року.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористалась.
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.01.2022 року між ТОВ “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 65218.
Договір про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 року укладений відповідно до ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», в якій встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
ТОВ “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” має у мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою) на сайті https://www.aviracredit.com.ua/.
У пункті 2 1. договору оферти зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов'язкові для заповнення.
ОСОБА_1 на сайті ТОВ Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” https://www.aviracredit.com.ua/ здійснив заповнення анкети (форми) на отримання кредитних коштів, що підтверджується копією заповненої анкети, виразивши таким чином свій намір укласти договір Фінансова компанія “АВІРА ГРУП”.
До того ж, у момент, коли ОСОБА_3 заповнила заяву з метою отримання кредитних коштів, вона автоматично прийняла пропозицію (оферту) Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” та приєдналась до умов публічного договору, щодо правил оформлення та видачі кредитних коштів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені “Законом України “Про електронну комерцію”.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України “Про електронну комерцію”).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію” визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: “Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі “логін-пароль”, або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами”.
У даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатор ОСОБА_1 - електронний підпис AV2700 що і є її безпосереднім підписом.
Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме надав відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Умовами договору передбачено, що кредит надається строком на 21 день, тобто до 25.01.2022 року, але у будь-якому випадку діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1277,5 % річних від суми кредиту у розрахунку 3,5% на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором (п. 1.3 договору). Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 договору). За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію у розмірі 15% від суми фінансового кредиту (п. 1.5 договору). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахунок грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення. (п. 2.3 договору).
Крім того, пунктом 3.1.1 договору визначено, що товариство має право вимагати від клієнта повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов'язань за цим договором і додатками до нього.
Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, ТОВ Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” перерахувало 05.01.2022 р. грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. на банківський рахунок, вказаний відповідачем у вказаному вище договорі, а саме на рахунок № НОМЕР_2 , номер транзакції 34139-92417-85884. Перерахування таких коштів здійснено ТОВ “Платежі Онлайн”, через платіжний сервіс “Platon”, що відповідає умовам договору доручення № ПБ-1395/07 від 13.07.2020 та підтверджується інформаційною довідкою від 02.04.2024 р. № 73/04.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, однак свої зобов'язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконала, в зв'язку з чим остання має заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 в загальній сумі 12160,00 грн., з яких 4000,00 грн. - тіло кредиту, 460,00 грн. - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансосвого кредиту № 65218 від 05.01.2022 та 7560,00 грн. - відсотки за користування кредитом, що підтверджується відповідним розрахунком.
У зв'язку з викладеними вище обставинами, 26.02.2024 р. за вих. № 26/02-1к Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” звернулось до ОСОБА_1 із досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань, на яку остання не відреагувала.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП”.
Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов'язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На час розгляду справи кредитний договір № 65218 від 05.01.2022 р. недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 6518 від 05.01.2022 р. становить - 12160,00 грн. що складається з: заборгованість за кредитом - 4000,00 грн.; відсотки - 7560,00 грн., комісія - 600,00 грн. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення. При цьому, відповідачем не спростовано ні розмір заборгованості, ні порядок нарахування певних платежів.
Таким чином, позивачем доведено, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, у результаті чого з її вини утворилась зазначена позивачем заборгованість, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 650 від 03.04.2024 р., тому до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3028,00 грн.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача 22.05.2024 року через систему “Електронний суд” надано копію договіру про надання правової допомоги №150124-ЮР від 15.01.2024 р., укладений з адвокатом Сідак-Жаровою Н.О., копію ордеру № 1389755 від 03.04.2024 р., копію рахунку на оплату № 27 від 22.05.2024 року на суму 5000,00 грн., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги № 150124-ЮР від 15.01.2024 р., копію протоколу узгодження договірної ціни до договору № 150124-ЮР від 15.01.2024 р.
Оцінюючи в сукупності надані докази, а також беручи до уваги, що відповідачем до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частиною 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 65218 від 05.01.2022 року у розмірі 12160 (дванадцять тисяч сто шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а всього 8028,00 грн.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВІРА ГРУП” (ЄДРПОУ 43174156, місцезнаходження юридичної особи: вул. Кирилівська буд. 1-3 А секця С м. Київ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя: В. В. Морозов