Справа № 703/989/24
2/703/719/24
23 травня 2024 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області та Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Заповітом від 22 вересня 2015 року ОСОБА_2 все своє майно заповіла йому.
Позивач стверджує, що про існування заповіту йому не було відомо, оскільки документи на майно перебували в його сестри ОСОБА_3 , яка після початку збройної агресії Російської Федерації виїхала за межі України до Італії.
В січні 2024 року сестра повернулась до України та привезла із собою документи на квартиру, повідомивши про існування заповіту, зробленого за життя їх матір'ю.
Оскільки позивачу не було відомо про наявність заповіту, він пропустив визначений ст. 1270 ЦК України строк звернення з заявою про прийняття спадщини, а тому звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради та Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В ході розгляду справи позивач просив залишити без розгляду його позов в частині пред'явлених вимог до Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.
Ухвалою від 14 березня 2024 року суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 24 липня 2023 року суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 в частині пред'явлених вимог до Шевченківської сільської ради Звенигородський району Черкаської області, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача адвокат Холодняк В.М. направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача, наполягала на позовних вимогах.
Представник відповідача ОСОБА_4 направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності представника Смілянської міської ради Черкаської області та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Будище Звенигородського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 померла доводилась позивачу матір'ю.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_3 від 07 липня 2001 року померла була співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Заповітом, посвідченим 22 вересня 2015 року приватним нотаріусом Смілянськоого міського нотаріального округу Леус Н.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1083, ОСОБА_2 все належне їй майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось і взагалі все те, на що вона матиме право і що буде належати їй на момент смерті, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Кравчук Т.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .
На підставі поданої заяви нотаріусом була заведена спадкова справа №18/2024, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Постановою від 26 січня 2024 року нотаріус відмовила позивачу у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини (пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З аналізу наведених норм вбачається, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як встановлено з матеріалів справи позивач не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, як і не звертався і із заявою про відмову від прийняття спадщини.
Таким чином, він не вчинив дії, що свідчать про його намір прийняти спадщину.
Позивач просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері з тих підстав, що він не знав про існування заповіту на його ім'я.
Суд зазначає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
В законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими. Так, Європейський суд з прав людини вказав, що виконуючи завдання цивільного судочинства суд враховує, що у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, що належало його сім'ї, та призведе до передачі цього майна територіальній громаді як відумерлої спадщини.
В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини з метою фактичної реалізації ним своїх спадкових прав за відсутності інших претендентів на спадщину.
При цьому, суд враховує, що відповідач визнав позов у повному обсязі.
У позовній заяві позивач просив судові витрати залишити за ним, відтак відсутні підстави для їх розподілу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Будище Звенигородського району Черкаської області.
Перебіг додаткового строку для прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - Смілянська міська рада Черкаської області, адреса місця знаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності,37, код ЄДРПОУ 25874705.
Суддя І.Я. Биченко