Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3944/24
Провадження № 2-о/711/118/24
20.05.2024 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт належності їй договору купівлі-продажу приватизованої квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 24.07.2001 приватним нотаріусом Букреевою В.М.
Крім того, ОСОБА_1 у вказаній вище заяві заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою, мешкає у чужому місті, орендує житло, не працює і не має доходів. Із березня 2024 року не отримує грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.
Як передбачено статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у частині, що не суперечить нормам чинного законодавства, суди мають звертати особливу увагу, зокрема на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Крім того, відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного законодавства, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До того ж, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки у його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat V. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
Таким чином, фактичною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює його сплату у зазначеному законодавством розмірі.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Крім того, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 грн.
Аналіз Закону України «Про судовий збір» дає правові підстави зробити висновок про те, що позивач має пільгу щодо сплати судового збору, враховуючи те, що вона перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи (довідка від 06.06.2022 № 7101-5001715419) і отримує відповідну соціальну допомогу. За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 14.03.2024, ОСОБА_1 отримала за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 щомісячно по 2000 грн. 00 коп. (соціальні виплати з відповідних бюджетів).
Отже, на думку суду, сама по собі, відсутність такої категорії осіб у встановленому Законом України «Про судовий збір» переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що вказані особи такої пільги не мають.
Крім того, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення її від сплати судового збору за подачу цієї заяви, підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 136, 185, 258-261, 353 ЦПК України суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 20.05.2024.
Суддя: С. М. Позарецька