Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3228/24
16 травня 2024 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.06.2005 вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований у відділі РАЦСу по місту Вінниця Вінницького міського управління юстиції, актовий запис № 994.
За час перебування у вказаному шлюбі, у них народилася дитина ОСОБА_3 , 2012 року народження.
Позивач вказує, що протягом останніх двох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення сімейних відносин. Кожен має протилежні погляди на шлюб та сім'ю і на цьому грунті у них часто виникали сварки, свідком яких був син, що на нього негативно впливало. На даний час сторони спільне господарство не ведуть, оскільки із жовтня 2023 року проживають окремо. Сенсу підтримувати сімейні відносини немає; примирення між сторонами не можливе, а тому позивач просить строк на примирення не надавати. Зазначила, що майнового спору немає згоду щодо місця проживання житини досягнуто.
На підставі викладеного вище, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 17.06.2005, актовий запис № 994. Крім того, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_4 та судові витрати просить із відповідача не стягувати.
Ухвалою суду від 30.04.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча повідомлялася судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, 16.05.2024 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначила, що судові витрати вона залишає за собою та просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_4 .
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Між тим, 16.05.2024, до початку судового засідання, судом отримано його письмову заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення. Строк на примирення просив не надавати. Відзив на позов не подано.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 17.06.2005 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області зроблено відповідний актовий запис № 994 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.06.2005. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
Також встановлено, що за час перебування у цьому шлюбі у сторін народилася дитина - син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.04.2022 (повторне), актовий запис № 880. До того ж, судом не встановлено наявності спору щодо батьківства та про поділ спільного майна між сторонами. Згода про місце проживання та виховання дитини між сторонами досягнута.
Суд враховує позицію сторін про можливість розірвання шлюбу, оскільки вони разом як подружжя не проживають протягом тривалого часу, не мають спільного бюджету, спільне господарство ними не ведеться, намірів зберегти сім'ю не мають.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, взаємні почуття між ними втрачені, їх згода на продовження шлюбу відсутня, тобто немає їх вільної і повної згоди на шлюб.Встановлено, що вони проживають окремо та не підтримують сімейних відносин протягом тривалого часу, а також вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом. Відповідач визнав обставини та позовні вимоги, про що подав відповідну заяву, і визнання ним позову, за нормами ст. 206 ЦПК України, прийнято судом.
При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які у сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.
Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінила предмет або підставу позову, не збільшила та не зменшила розмір позовних вимог, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу у межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач виявила бажання, після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_4 , що не суперечить нормам чинного законодавства, а тому такі вимоги підлягають до задоволення.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, оскільки намірів зберегти сім'ю сторони не мають, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається, і про це жодна із сторін не заявляли.
Судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи її позицію з цього приводу, яка висвітлена у письмовій заяві від 16.05.2024.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -
Розірвати шлюб, укладений 17.06.2005 (актовий запис № 994) між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ), який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_4 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2024.
Головуючий суддя: С. М. Позарецька