Справа №635/6426/20
Провадження №1-кп/635/98/2024
Іменем України
24 травня 2024 року Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220430001672 від 07.10.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
Відповідно до обвинувального акту, 06.10.2019 року, приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_3 , знаходячись біля приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого в АДРЕСА_3 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з гр.. ОСОБА_6 1973 року народження, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч встановленим нормам закону, умисно наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя та голови, чим спричинив потерпілому закриту тупу травму ліцьового черепу у вигляді перелому кісток носу з наявністю зовнішніх ушкоджень цієї ділянки у виді забитої рани на спинці носу, забитої рани на верхній повіці правого ока, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалість якого перевищує шість днів та не перевищує трьох тижнів та синці на голові, що викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я..
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні та його захисник заявили клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.
Згідно обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, вчиненого 06.10.2019 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, відноситься до кримінальних проступків.
Санкція ч.2 ст. 125 КК України, яка також була чинною на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минул о три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 - 4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується, минуло більше ніж три роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся, нових злочинів обвинувачений не вчинив, а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався, обвинувачений просить про звільнення від кримінальної відповідальності, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
При цьому обвинуваченому суд роз'яснив, що застосування ст.49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності та не звільняє обвинуваченого від обов'язку відшкодування в порядку цивільного судочинства завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди.
При вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується, а також рішенням у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», в якому зазначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення, термін позовної давності забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
В даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої діями обвинуваченого у даному кримінальному провадженні та судових витрат.
Порядок вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову (залежно від доведеності підстав та розміру позову) може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення та ухвалення обвинувального вироку чи постановлення ухвали про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
У випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілої сторони можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 справа № 204/2626/21).
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, прийшовши до висновку про наявність правових підстав до закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у даному кримінальному провадженні цивільний позов потерпілого вирішенню по суті не підлягає та повинен бути залишений без розгляду.
При цьому, суд вважає необхідним роз'яснити потерпілому ОСОБА_6 право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, зважаючи на нереабілітуючі підстави звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220430001672 від 07.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України - закрити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування майнової і моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_6 право звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, зважаючи на нереабілітуючі підстави звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1