Справа № 496/577/24
Провадження № 1-кп/496/371/24
20 травня 2024 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12023163250000243 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 12023163250000243 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Від прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 152 КК України відповідно до ч.6 ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.03.2024 року строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 було продовжено. Строк тримання під вартою спливає 24.05.2024 року о 24:00 год, однак ризики, передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, а тому строк дії запобіжного заходу необхідно продовжити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість і просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту. Послалася на ту обставину, що обвинувачений позитивно характеризується, не має наміру переховуватися і впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Пояснив суду, що наміру переховуватися не має. Щодо впливу на потерпілу та свідків вважає це припущенням сторони обвинувачення.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 219 Рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви").
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 раніше не судимий, разом з цим, обвинувачується у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, відомості про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого суду не надані.
Вирішуючи питання щодо існування ризику переховування обвинуваченого від суду, суд враховує відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого та суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину у разі визнання винним.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.
Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, цей ризик також знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно впливати на потерпілу, оскільки обвинувачений проживав однією сім'єю із потерпілою та її матір'ю, йому відоме місце їх проживання.
Доказів зменшення ризиків, передбачених п.1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні обставини, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження строку запобіжного заходу на 60 днів, а саме з 20.05.2024 року по 18.07.2024 року, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Враховуючи передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд не визначає заставу.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 20.05.2024 року по 18.07.2024 року і утримувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення, до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя ОСОБА_1