іменем України
справа №766/6894/23
провадження №22-ц/819/171/24
23 травня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)
судді: Приходько Л.А.
Пузанова Л.В.
секретар судового засідання: Доброва К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гонтара Д.О., у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Гонтаренком Артемом Костянтиновичем, на рішення державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса); стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»,
У вересні 2023року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтаренко Артем Костянтинович звернувся до суду зі скаргою на рішення Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - (далі Корабельний ВДВС у м.Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса)), в якій просив: визнати протиправними та скасувати постанови державних виконавців Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса) від 01 червня 2021року та від 05 липня 2023року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №65612498 в частині накладення арешту на належні скаржнику кошти, що знаходяться на банківському рахунку IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» для зарахування заробітної плати та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок IВАN НОМЕР_3 , який відкритий ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк» для зарахування пенсійних коштів.
Скарга мотивована тим, що у провадженні Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса) перебуває виконавче провадження №65612498 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 березня 2020 року у справі №766/2132/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором №СL-119135 від 04 липня 2018 року в розмірі 115 690,11грн. та судових витрат в розмірі 2102,00грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2021 року по справі №766/2132/20 замінений стягувач у виконавчому провадженні АТ «Кредобанк» його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».
З метою примусового виконання виконавчого листа №766/2132/20 від 12 січня 2021 року, виданого Херсонським міським судом Херсонської області, постановами державних виконавців від 01 червня 2021 року та 05 липня 2023 року був накладений арешт на кошти боржника, одержані ОСОБА_1 , як заробітна плата та пенсія, а саме накладено арешт на грошові кошти, що надходять на банківський рахунок боржника : IBAN IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» для зарахування заробітної плати (відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування/виплати зазначеної картки від 04 вересня 2023 року) та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк» для зарахування пенсійних коштів (відповідно до виписки АТ «Райффайзен Банк» за період з 01 жовтня 2020 року по 01серпня 2023 року).
08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з заявою про зняття арешту з коштів боржника, відповідно до якої виконавцю була надана інформація з документальним підтвердженням того, що зазначені рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк», являють собою рахунки зі спеціальним режимом використання, оскільки на ці рахунки надходять кошти лише з виплат пенсії та заробітної плати боржника.
Листом від 12 вересня 2023 року державний виконавець Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса) відмовив у знятті арешту з рахунків боржника, пославшись на те, що банківські рахунки є поточними, а не рахунками зі спеціальним режимом використання.
Вказавши, що постанови державних виконавців від 01 червня 2021 року та 05 липня 2023року про арешт коштів боржника є протиправними, ОСОБА_1 послався на положення Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зазначивши, що відкриті на його ім'я рахунки в банківських установах мають спеціальний режим використання, а звернення стягнення на кошти, які перебувають на цих рахунках заборонено законом. Звернення стягнення на заробітну плату чи пенсію можливо лише за постановою виконавця, яка має надсилатися для виконання підприємству, установі чи організації, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію або інші доходи та здійснюється лише шляхом відрахувань у відсотковому визначенні для таких стягнень, що виконавцем не було зроблено.
Також зазначив, що на підставі положень статті 59 Закону виконавець зобов'язаний був зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення або у разі підтвердження інформації, що рахунок боржника має спеціальний режим використання, проте державним виконавцем всупереч вимог закону арешт з коштів не знятий.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 січня 2024 року скарга ОСОБА_1 задоволена.
Постановлено визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сергієнко Катерини Сергіївни від 01 червня 2021року та постанову державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лейченко Валерії Сергіївни від 05 липня 2023року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №65612498 в частині накладення арешту на кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 , а саме кошти, що містяться як заробітна плата на банківському рахунку IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» та кошти, що є пенсійними виплатами та надходять на банківський рахунок IВАN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк».
Постановлюючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи боржник надав підтверджуючі докази про те, що арешт було накладено на кошти, які є його заробітною платою та пенсією, що розміщені на рахунках призначених для зарахування заробітної плати та пенсії, а державний виконавець, будучи обізнаним про це з наданих банківських документів, арешту з коштів не зняв, що свідчить про обґрунтованість заявленої у справі скарги про скасування постанов про накладення арешту на кошти боржника.
Суд вказав, що накладення арешту на кошти на рахунках, що зараховані як заробітна плата та пенсія ОСОБА_1 , позбавляє заявника його заробітку та пенсії у спосіб, який суперечить ст. ст. 43, 46 Конституції України, згідно з якою кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
В апеляційній скарзі Корабельний ВДВС у м.Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду від 04 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, не дослідив належним чином докази та в результаті їх неправильної та необ'єктивної оцінки зробив невірний висновок про скасування постанов державного виконавця про скасування арешту, накладеного на кошти боржника.
Корабельний ВДВС вказав, що оскільки боржник добровільно не виконав рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, то державними виконавцями правомірно, у відповідності до частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято оскаржувані постанови про арешт коштів від 01 червня 2021року та від 05 липня 2023року.
Зазначив, що відкриті ОСОБА_1 в банківських установах рахунки, на які надійшли арештовані кошти, не є рахунками зі спеціальним режимом використання, а віднесені до звичайних поточних рахунків, на які можуть бути зараховані будь-які кошти, у тому числі, заробітна плата, пенсія, які не віднесено до виплат щодо яких не можна проводити стягнення (стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження).
Оскільки боржник не довів державному виконавцю, що рахунки, на які накладено арешт, мають спеціальний режим використання, тому відсутні підстави для скасування раніше накладеного арешту.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції державний виконавець Корабельного ВДВС у м.Херсоні ПМУ МЮ (м.Одеса) Лейченко В.С. просила апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтаренко А.К. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши про законність та обґрунтованість ухвали суду від 04 січня 2024року.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» повторно до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином у відповідності до вимог частини шостої статті 128 ЦПК України, про що свідчать довідки про доставку судових повісток на офіційну електрону пошту товариства.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників, які з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
31 травня 2021 року старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергієнко К.С. відкрив виконавче провадження №65612498 з примусового виконання виконавчого листа №766/2132/20, виданого 12 січня 2021 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором №CL-119135 від 04 липня 2018 року в загальному розмірі 115 690,11 грн. та судових витрат в розмірі 2102,00 грн. (а.с.4)
Постановою старшого державного виконавця від 01 червня 2021 року накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 129 757,42 грн. (а.с.26).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня 2021 року замінено стягувача у виконавчому провадженні - Акціонерне товариство «Кредобанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (а.с.58-59).
Постановою державного виконавця Лейченко В.С. від 05 липня 2023 року у межах зазначеного виконавчого провадження накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 104 345,80 грн. (а.с.8).
Згідно довідок від 31 серпня 2023 року №06-22/187 та №06-22/188 ОСОБА_1 працював у КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, загальна сума його доходу, за винятком обов'язкових утримань, за період з березня 2021 року по грудень 2021 року становила 39957,21 грн., з січня 2022 року по грудень 2022 року - 98108,48 грн. (а.с.74-75).
Згідно довідки про доходи №5481664133446416, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Херсонському об'єднаному управлінні ПФУ в Херсонській області і отримує пенсію за віком, розмір якої за період з 01 серпня 2021року по 31 липня 2023року склав 47 833,00грн. (а.с.75).
Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 04 вересня 2023 року №78Q22QUBC963R519, на банківський рахунок IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , за період з березня 2021року по травень 2022року ОСОБА_1 надходили виплати у вигляді заробітної плати з Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради (а.с.76-77).
З виписки АТ «Райффайзен Банк» вбачається, що на банківський рахунок IBAN НОМЕР_3 , ОСОБА_1 надходять виплати у вигляді пенсії (а.с.78-80).
08 вересня 2023 року представник боржника - адвокат Гонтаренко А.К. звернувся до Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) із заявою про зняття арешту з коштів боржника, у якій зазначив, що арештовані кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 , є заробітною платою та пенсією боржника, тобто коштами, на які не може бути накладено арешт у виконавчому провадженні (а.с.29-31).
Листом Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) від 12 вересня 2023року державний виконавець повідомив, що відкриті на ім'я боржника рахунки, на які накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або іншими рахунками, звернення стягнення на які заборонено законом. Рахунок в АТ «Райффайзен Банк» є саме поточним рахунком (для нарахування пенсії). Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати це так звані кошти цільового призначення. Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти (а.с.19).
З відповіді АТ «Райффайзен Банк» від 16 жовтня 2023 року №81-15-9/8276 на запит Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) вбачається, що рахунок IBAN НОМЕР_3 був відкритий, як поточний, оскільки Банк не здійснює відкриття клієнту окремих поточних рахунків для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. На зазначений рахунок, який належить ОСОБА_1 можуть бути зараховані будь-які кошти відповідно до вимог законодавства та Договору, в тому числі кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 28 жовтня 2023 року №20.1.0.0.0/7-231027/67241 на запит Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) повідомлено, що по банківському рахунку рахунок IВАN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 з призначенням зарплатна карта для виплат (з цільовим зарахуванням), банк відкриває картку для виплат, яку можливо використовувати при різних виплатах, всі права та обов'язки передбачені в Умовах. Спеціальних рахунків у клієнта немає. Таким чином, на картку для виплат АТ КБ «Приватбанк» можуть надходити як цільові зарахування (заробітна плата, пенсія, соц. виплати та ін.), так і нецільові зарахування, як від власника картки, так і від третіх осіб.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За положеннями частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
В абзаці другому частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 11 вересня 2023року (справа №203/4189/22, провадження №61-6876св23), ухваленої у подібних правовідносинах, зазначила, «що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" може та повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладати арешт, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі у разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження")».
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата та пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію також визначається розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону).
З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату або пенсію боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату або пенсію боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати, пенсії боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
Як зазначалося вище, зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату або пенсію, має здійснюватися виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону, на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати та пенсії, звернення стягнення на які заборонено законом або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої цієї статті.
Встановлені у справі фактичні обставини дають підстави вважати, що відкриті ОСОБА_2 банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» IВАN НОМЕР_1 та в АТ «Райффайзен Банк» IBAN НОМЕР_3 не є рахунками зі спеціальним режимом використання, спеціальними або іншими рахунками, звернення стягнення на які заборонено законом. Аналіз зібраних доказів переконливо доводить, що ці рахунки є поточними без спеціального режиму їх використання, що дозволяє зарахування (переказ) на них коштів не лише у вигляді зарплатних та пенсійних виплат (хоча на рахунки надходили саме ці виплати), з приводу чого доводи представника скаржника про зворотне є помилковими.
В той же час, встановлено, що представник ОСОБА_1 та банківські установи, в яких скаржнику відкриті рахунки, надали державному виконавцю Корабельного ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) підтверджуючі документи про те, що фактично тривалий час арешт накладений на кошти, які становлять заробітну плату та пенсію боржника. В порушення вимог Закону державний виконавець належним чином не перевірив статус коштів на рахунках та в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону арешт з цих коштів не зняв.
В ході розгляду апеляційної скарги Корабельний ВДВС у м. Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) не довів, що арештовані на рахунку боржника кошти не є заробітною платою та пенсією, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону).
Залишення протягом тривалого часу арешту на кошти, які становлять заробітну плату та пенсію боржника, унеможливлює одержання ОСОБА_1 грошей, як єдиних джерел доходу та порушує його права на отримання винагороди за працю та достойні умови життя.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про необхідність скасування постанов державних виконавцем в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках боржника, як зарахована заробітна плата та пенсія, є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції забезпечив повний розгляд справи, встановив всі обставин справи, які необхідні для правильного її вирішення та надав правильну оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційну скаргу слід визнати необґрунтованою, а оскаржувану ухвалу суду такою, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 24 травня 2024року.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді : Л.А. Приходько
Л.В. Пузанова