Справа № 569/8603/24
1-кс/569/3220/24
14 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вироком Дубенського районного суду від 08 листопада 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 2 роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинивши нове, умисне кримінальне правопорушення у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних фактичних обставин.
Так, ОСОБА_5 порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часу, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого особливо небезпечну психотропну речовину РVP, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, та незаконно зберігав при собі, без мети збуту до моменту проведення огляду місця події, проведеного 04 квітня 2024 року за адресою м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, (поблизу входу до парку «Пагорба Слави»), в період часу з 16 год. 47 хв. по 17 год. 10 хв., в ході проведення якого ОСОБА_5 , добровільно видав із належної йому наплічної сумки, два полімерні згортки всередині яких знаходилось два поліетиленових пакетики із кристалічною речовиною білого та блакитного кольору, які згідно висновку експерта містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP загальною масою 2 г, що являється великим розміром.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин у великих розмірах, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та іншим матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
- може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а саме: ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинені злочини, санкція якого за ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання до 3 років позбавлення волі, ув'язку з цим може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - домашнього арешту повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочинів та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із домашнім арештом, ОСОБА_5 , буде чинити тиск на свідків для зміни показів останніх, або відмови від дачі них.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення: вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 продовжить свою злочинну діяльність, оскільки, буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також враховуючи те, що 08 листопада 2023 року ОСОБА_5 був засуджений до покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 2 роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_5 , а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Підозрюваний ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського РУП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010000840 від 04.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
30.04.2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, неодружений, має неповнолітню дитину, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 домашній арешт у певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборони залишати житло у певний період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. за місцем проживання АДРЕСА_1 , повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 червня 2024 року.
Заборонити ОСОБА_5 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття, в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.
Строк дії ухвали встановити до 30 червня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборони залишати житло у певний період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. за місцем проживання АДРЕСА_1 .
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 30 червня 2024 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7