Справа № 201/5838/24
Провадження № 1-кс/201/2045/2024
Іменем України
23 травня 2024 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: слідчого
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420241325800000044, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що розглянувши клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування за № 20241325800000044, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт Марківка Старобільського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в органах окупаційної влади на території Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, а саме: посади «начальника клієнтської служби державної установи луганської народної республіки - відділу Фонду пенсійного та соціального страхування російської федерації по луганській народній республіці в Марківському районі», розташованому на тимчасово окупованій території в смт Марківка Старобільського району, в порушення вимог Конституції та законів України добровільно, умисно та протиправно погодилася на вказану пропозицію.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, у зв'язку з чим 03.05.2024 їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Вина підозрюваної ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та протоколом огляду публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином, з аналізу матеріалів кримінального провадження, норм чинного законодавства слід дійти висновку, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно ОСОБА_4 , на яке слід накласти арешт, а саме:
- мопед 2004 року випуску, червоного кольору, код типу кузова НОМЕР_1 , державні номерні знаки НОМЕР_2 . Номер кузова ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_3 . На праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .
- 68/100 житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування АВО №088473 від 21.11.2000, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_8 Марківського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2213, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .
Необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що остання, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що провадженні СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях знаходиться кримінальне провадження № 42024132580000044 від 07.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, у зв'язку з чим 03.05.2024 їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що право володіння підозрюваної ОСОБА_4 .. зазначеними об'єктами нерухомого майна, підтверджується інформацією головного сервісного центру МВС від 08.04.2024 №31/9781-9575-2024 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №372555521.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_9 передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною його відчужувати, належне підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме:
- мопед 2004 року випуску, червоного кольору , код типу кузова 7000, державні номерні знаки НОМЕР_2 .Номер кузова ШАСІ (РАМИ) НОМЕР_3 .На праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .
- 68/100 житлового будинку з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування АВО №088473 від 21.11.2000, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_8 Марківського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2213, належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .
Роз?яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1