Справа № 211/1790/23
Провадження № 2/211/793/24
20 травня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
секретаря Зоріної С.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що йому на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ТОВ «ЖИТЛОСЕРІВС-КР» є управителем багатоквартирного будинку (далі - управитель) АДРЕСА_2 .
З березня 2015 року, по кінець жовтня 2022 року відбувалось залиття квартири що належить позивачу дощовими/талими водами через покрівлю будинку, причиною чого є аварійний стан покриття покрівлі житлового будинку АДРЕСА_2 .
На неодноразові звернення мешканців четвертого поверху, першого під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (кв. АДРЕСА_3 , 14, АДРЕСА_4 ), до відповідача, з приводу усунення аварійного стану покрівлі, відповідачем не вживалось жодних заходів спрямованих на ремонт покрівлі даху багатоквартирного житлового будинку.
22 січня 2016 року, позивачем ОСОБА_1 та іншими мешканцями даного будинку, квартири яких розташовані на четвертому (останньому) поверсі першого під'їзду, було подано заяву, на ім'я Директора ТОВ "Житлосервіс-КР" про направлення уповноважених представників ТОВ "Житлосервіс-КР" для складення акту затоплення квартир за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 , та невідкладного проведення аварійного ремонту покрівлі даху з метою усунення виниклих ушкоджень, та запобігання подальшому руйнування покрівлі даху будинку та квартир АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_4 .
На звернення позивача та інших мешканців будинку, відповідач не відреагував, ніяких мір по усуненню руйнування покрівлі не прийняв.
Позивач у 2014 році провів капітальний ремонт квартири, у тому числі застелив підлогу паркетною дошкою «мербау», «вишня», у зв'язку з чим вартість ремонту квартири суттєво зросла.
Управитель (відповідач) покладених на нього обов'язків щодо утримання багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 не виконував, ремонт покрівлі не проводив, у зв'язку з чим власники квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 були змушені за власний рахунок провести ремонт покрівлі над своїми квартирами.
Оскільки ремонт покрівлі над квартирою АДРЕСА_3 не проводився, затоплення квартири дощовими/талими водами продовжувався тривалий час, у квартирі АДРЕСА_3 почав розповсюджуватись «грибок», паркетна дошка почала розбухати від вологості та руйнуватись, у зв'язку з чим, позивач був змушений переїхати мешкати в іншу квартиру та вкотре звернувся до відповідача з заявою невідкладно провести ремонт покрівлі даху будинку та складення акту про затоплення квартири.
Відповідач продовжував ігнорувати звернення щодо ремонту покрівлі, фактично не надаючи послугу щодо утримання багатоквартирного житлового будинку, що свідчить про цілковиту бездіяльність та халатне ставлення ТОВ "Житлосервіс-КР" до своїх обов'язків як управителя багатоквартирного житлового будинку. Необхідно зазначити, що бездіяльність відповідача привела до проростання молодих дерев на даху будинку АДРЕСА_2 .
У зв'язку з тим, що відповідач фактично не надавав послуги з утримання багатоквартирного будинку, та не надав позивачу акт про затоплення його квартири дощовими/талими водами, а триваюча бездіяльність відповідач привела до пошкодження та руйнування квартири що належить позивачу, 15 серпня 2022 року, позивач був змушений звернутись до судового експерта ОСОБА_3 для складення висновку експерта.
Так, згідно висновку експерта з питань будівельно-технічної експлуатації № 38-22 від 29 вересня 2022 року, складеного судовим експертом Бихно Мариною Володимирівною.
Вартість ремонтно-відновлюваних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли у наслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_7 , визначена станом на серпень-вересень 2022 року, становить 139 304,00 грн. Пошкодження квартири АДРЕСА_7 , виникло в наслідок потрапляння рідини ззовні (між зовнішніми конструкціями будинку). Причиною цього є аварійний стан покриття житлового будинку № 1.
Необхідно зазначити, що позивач звертався до відповідача як безпосередньо з заявами так і через колцентр Криворізької міської Ради. Так, 15 серпня 2022 року, позивач звернувся до колцентру Криворізької міської Ради за тел. 1520 з двома зверненнями, які були зареєстровані за номерами: 85255 (ремонт покрівлі) та 85256 (складення акту про затоплення квартири АДРЕСА_7 ).
16.08.2022 року, за зверненням № 85255 (ремонт покрівлі) прибув уповноважений співробітник ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», який провів обстеження покрівлі над вищезазначеною квартирою, після чого уповноважений співробітник зайшов в квартиру позивача помити руки та зі згоди останнього зробив два фото стану квартири, на питання позивача чи співробітник уповноважений скласти акт про затоплення квартири, уповноважений співробітник ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» відповів що ні, він не уповноважений складати такий акт, що комісія напевно буде в інший час.
Оскільки станом на 01 жовтня 2022 року комісія не прибула для складення акту, позивач вдруге звернувся до колцентру Криворізької міської Ради за тел. 1520 з питанням, чому за такий тривалий час до позивача не прибула комісія для складення акту про затоплення квартири, на що йому відповіли, що відповідачу буде вдруге направлене звернення зареєстроване за номером 90295.
05 жовтня 2022 року, позивачу зателефонувала секретар ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» та повідомила, що позивач може забрати акт про затоплення, на питання, як було складено акт без комісійного огляду квартири, секретар ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» відповіла, що вона уповноважена тільки видати акт, а як його складали, їй не відомо. Цього ж дня позивач отримав акт про затоплення квартири датований 16.08.2022 року та складений комісією: майстер ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» ОСОБА_4 , інспектор з якості ОСОБА_5 , слюсар сантехнік ОСОБА_6 , які в квартирі не перебували, обстеження квартири не проводили.
Про те, що акт складено без комісійного обстеження квартири, позивачем було зазначено в акті про затоплення квартири.
Акт про затоплення квартири складено без обстеження квартири, а відтак не в повній мірі відображає пошкодження квартири спричинені залиттям дощовими/талими водами.
Станом на серпень-вересень 2022 року, вартість ремонтно-відновлюваних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли у наслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_7 становить 139 304,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, йому також завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що у зв'язку з постійним, тривалим затопленням квартири дощовими/талими водами, він був змушений виїхати проживати в іншу квартиру, що спричинило йому великі, тривалі незручності. Також він приклав чимало зусиль для відновлення свого порушеного права. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 10000,00 грн., яку також просить стягнути з відповідача та вирішити питання про стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного, з викликом сторін.
Відповідач представник ТОВ «Житлосервіс-КР» скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначив, що позовна заява не обгрунтована та не відповідає дійсності. Відповідно до акту від 16.08.2022 року при обстеженні квартири виявлено сухі сліди затікання в житловій кімнаті та кухні, на стелі та частково на стінах. Відповідно до висновку експерта за № 38-22 від 29.09.2022 сліди затікання у ванній кімнаті, житловій кімнаті, кухні та балконі. Враховуючи, що обстеження квартири представником ТОВ «Житлосервіс-КР» та експертом проводилось в один день - 16.08.2022 року, є невідповідність висновку експерта ОСОБА_3 з актом обстеження квартири позивача від 16.08.2022 року. Крім того, експертом не взявся до уваги , коефіцієнт фізичного зносу матеріалів.
Відповідно до акту обстеження, жодних зауважень щодо відображення пошкоджень у даному акті позивачем зазначено не було, що підтверджується підписом останнього в акті. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Доповнив, що коли почало заливати квартиру, він на паркет поклав ламінат. При проведенні ремонту необхідно більше паркетної дошки, так як вона підлягає обрізанню при укладанні. До відповідача він звертався та інші мешканці будинку, але відповідач на заяви не реагував, що призвело до залиття та пошкодження квартири. Він також подавав дві заяви на складання акту та ремонт. Стан покрівлі був аварійний, комісійно акт не складався. В квартиру ніхто не заходив, акт складали з фото. Відповідач ігнорував його скласти акт, тому він змушений був звернутися до експерта. Його позовні вимоги повністю обгрутновані та підлягають задоволенню.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував в повному обсязі. Зазначив, що розмір майнової шкоди завищений. Стягненню підлягають лише тільки пошкодження, які зазначені в акті. Висновок експерта є необгрунтованим та неналежним доказом. Заперечують також щодо стягненню витрат на правову допомогу, оскільки сума не відповідає розрахунку та відсутні докази оплати послуг. Крім того, позивач є сам адвокатом. Також відсутні докази завдання моральної шкоди, та вимога є необгрунтованою.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює майстром в ТОВ «Житлосервіс-КР» В серпні 2022 року вони комісійно склали акт про затопленні спірної квартири. В квартиру не заходили, склали акт по фото. В акті були зазначені сліди затікання, на підставі тих фото, які були надані. Фото були не всієї квартири.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює слюсарем в ТОВ «Житлосервіс-КР». Квартиру він не оглядав, йому показали фото. На підставі фото був складений акт.. Фото було не всієї квартири, тільки вугол.
Експерт ОСОБА_3 суду пояснила, що 15.08.2022 року до неї звернувся позивач з проханням провести будівельно-технічну експертизу. Вона виходила на об'єкт встановила, що пошкодження відповідали впливу рідини. Рідина пришвидшила фізичний знос. Грибок поступово з'являється після підвищення вологості, як фактор після залиття. Вона врахувала фізичний знос 10% стан залиття, з моменту проведення ремонту до залиття. Ремонтні роботи проведенні в 2014 році, а залиття в 2022 році. В квартирі були високоякісні шпалери. Вартості лінолеуму не має. Під лінолеум паркетна дошка тат ОСБ були пошкодженні від дії рідини. Фасад: балкон - приміщення, що належить власнику квартири. Пошкодження фасаду також від дії води. Вона вважає, що стіна фасаду повинна бути включена до розрахунку. Балкон накритий козирком, рідина потрапляла з даху. Враховувались технологічні роботи по нормам. Стан покриття покрівлі аварійний через що відбувалось затікання. Рідина просочувалась в слабких місцях.
Суд, вислухавши сторони, свідків, експерта, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1993 року, посвідченого Сьомою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-8400. Договір купівлі-продажу квартири зареєстровано в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації». Вищезазначена квартира розташована на АДРЕСА_8 ( а.с 8-9).
Відповідач ТОВ «ЖИТЛОСЕРІВС-КР» є управителем багатоквартирного будинку (далі - управитель) АДРЕСА_2 , що останнім не оспорювалось.
З березня 2015 року, по кінець жовтня 2022 року відбувалось залиття квартири що належить позивачу дощовими/талими водами через покрівлю будинку, причиною чого є аварійний стан покриття покрівлі житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується висновком експерта ( а.с. 13-65).
На неодноразові звернення мешканців четвертого поверху, першого під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (кв. АДРЕСА_3 , 14, АДРЕСА_4 ), до відповідача, з приводу усунення аварійного стану покрівлі, відповідачем не вживалось жодних заходів спрямованих на ремонт покрівлі даху багатоквартирного житлового будинку ( а.с. 10,11).
22 січня 2016 року, позивачем ОСОБА_1 та іншими мешканцями даного будинку, квартири яких розташовані на четвертому (останньому) поверсі першого під'їзду, було подано заяву, на ім'я Директора ТОВ "Житлосервіс-КР" про направлення уповноважених представників ТОВ "Житлосервіс-КР" для складення акту затоплення квартир за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_5 , та невідкладного проведення аварійного ремонту покрівлі даху з метою усунення виниклих ушкоджень, та запобігання подальшому руйнування покрівлі даху будинку та квартир АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_4 ( а.с. 10).
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також, за правилами ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Як передбачено п 2.3.6. «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Не усунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).
Щодо посилання представника відповідача на акт від 16.08.2022 року, що при обстеженні квартири були виявлені сухі сліди затікання житловій кімнаті та кухні, на стелі та частково на стінах. Суд відноситься до даного акту критично, оскільки він складний без комісійного огляду квартири, на підставі фото, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст.7 Закону України "Про житлово -комунальні послуги Споживач має право:
одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна);
на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно висновку експерта з питань будівельно-технічної експлуатації № 38-22 від 29 вересня 2022 року, складеного судовим експертом Бихно Мариною Володимирівною, відповідь вартість ремонтно-відновлюваних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли у наслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_7 , визначена станом на серпень-вересень 2022 року, становить 139 304,00 грн. (сто тридцять девять триста чотири грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ. Пошкодження квартири АДРЕСА_7 , виникло в наслідок потрапляння рідини ззовні (між зовнішніми конструкціями будинку). Причиною цього є аварійний стан покриття житлового будинку № 1. Що також було підтверджено судовим експертом Бихно М.В.
Згідно письмових пояснень експерта ОСОБА_3 , що стосується складеного висновку експерта № 38-22 від 29.09.2022 року, на питання відповідно до висновку експерта пораховано розбирання покриттів підлог з штучного паркету у кількості 23,15 м2, в той же нас пораховано виконання робіт з улаштування покриття з штучного паркету у кількості - 24.8 м2, а придбати необхідно паркетну дошку у кількості - 25,296 м2. Чому кількість покриття з штучного паркету, яке необхідно встановити та придбати є більшим, ніж те, яке необхідно демонтувати? Відповідь: підлоги прийнятий обсяг п.9 «Розбирання покриттів підлог з штучного паркету» - 23,15м2, п,52«Улаштування покриття з штучного паркету» - 24,8м2, обсяг 1,65м2 - вже був демонтований на об'єкті (можливо для просушки підлог, можливо був настільний пошкоджений, що перетворився на сміття). Витрати матеріалу завжди приймаються з коеф.К=1,2. Цей коефіцієнт враховує витрати матеріалу на обрізання, улаштування, підгонку. Відповідно до висновку експерта пораховано використання будівельного матеріалу «Каболка» у кількості 0,00000248 т. Для виконання яких робіт необхідне використання даного будівельного матеріалу?
Відповідь: матеріальний ресурс «Каболка» входить до складу матеріальних ресурсів в роботах: п. 68 «Демонтаж кондиціонерів ( прим.) з подальшим встановленням)» та п. 69 «Монтаж кондиціонеру ( здемонтованй), ресурси входять до складу робіт, які визначаються прийнятими кошторисними нормами ( Затверд. Мінрегіонбудом). Експерт, при складанні кошти су опирається лише на чинне законодавство.
Питання: Відповідно до висновку експерта пораховано улаштування обшивки укосів гіпсокартонними і гіпсоволокнистими листами у кількості 3,3 1 м2, в той же час пораховано виконання робіт з суцільного шпаїлювання стін по поверхні з гіпсокартону у кількості - 5,04 м2, Чому площа поверхні гіпсокартону, яку необхідно шпатлювати є більшою, ніж площа улаштованої обшивки укосів з гіпсокартону? Відповідь: УКОСИ Прийнятий обсяг по укосам (3,31+1,53=4,84м2,але п.43-л.49 приймається обсяг по укосам -5,04м2; (обсяг 0,2м2-частина дверного укосу балкон).
Тобто частина укосів (із загального обсягу) не гіпсокартонна, а існуюча стіна, оздоблення якої також треба відновлювати.
Представником відповідача не заявлено клопотання про призначення по справі повторно будівельно-технічної експертизи, в якому представником відповідача могли бути поставленні питання з приводу вартості будівельних матеріалів з врахуванням величини фізичного зносу, тощо.
З вказаних обставин судом не ставить під сумнів наданий висновок експерта № 38-22 від 29.09.2022 року.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Вартість ремонтно-відновлюваних робіт вт розмірі 139304,00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої затопленням квартири.
За правилами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».
Суд вбачає, що в результаті затоплення квартири позивача, останній зазнав душевних страждань, які полягали у необхідності ремонту власної квартири, при тому, що відповідач в добровільному порядку відмовляв йому у відшкодуванні шкоди.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач обґрунтовано посилається на спричинення йому моральної шкоди.
Враховуючи вищевказані негативні наслідки і перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, характеру та обсягу заподіяних потерпілому душевних страждань, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, підлягають до задоволення.
Оскільки в силу Закону України «Про захист прав споживачів» позивачі були звільнені від сплати судового збору за подачу позовної заяви, а відтак, з огляду на задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.1, 3, 11, 15-16, 22-23, 319, 321, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.2-354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиттям квартири - задовольнити.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР", ЄДРПОУ 38334911, 50049, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 , майнову шкоду у розмірі 139304 (сто тридцять дев'ять тисяч триста чотири) гривні 00 копійок, завдану майну позивача внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР", ЄДРПОУ 38334911, 50049, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 моральну шкоду у розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 травня 2024 року.
Суддя: Н. О. Сарат