Справа № 175/7411/23
Провадження № 2/175/1904/23
(з а о ч н е)
25 квітня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Басенко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в якому просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, будинком АДРЕСА_1 .
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про недоставляння смс-повідомлення та поштовим поверненням за закінченням терміну зберігання, відзив на позовну заяву відповідач не подав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Встановлено, що ОСОБА_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Згідно з матеріалами домової книги на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованим в даному будинку значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 листопада 2023 року Управлінням РП та ведення реєстру ТГ Краматорської міської ради було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , та було відмовлено у задоволенні заяві на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Відповідно до акту про не проживання осіб від 16 жовтня 2023 року засвідчено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з червня 2021 року та по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 не проживає.
Зазначені обставини підтвердили у своїх письмових поясненнях сусіди - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Постановою Верховного Суду України від 16.01.2012р. встановлено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до п.п.2 п. 26 Правил реєстрації місця проживання зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Тобто, для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинку без поважної причини близько трьох років, у позивача виникли перешкоди в користуванні своїм майном, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням: житловим будинком АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням: житловим будинком АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.