Справа № 161/4252/24
Провадження № 3/161/1854/24
м.Луцьк 22 травня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,-
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2024 року серії ААД №347632, ОСОБА_1 16 лютого 2024 року о 09 год. 58 хв. на автодорозі Н-22 127 км + + 700 м, керував автомобілем Ford Fusion, НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, результат 0,48 проміле. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На розгляд справи у суді ОСОБА_1 не прибув, але надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких повністю визнає свою вину у вчиненому та щиро кається. Просить суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки це вимагає його підприємницька діяльності.
Присутній в судовому засіданні захисник Білицький Б.М. просив суд застосувати для даного випадку аналогію закону, а саме правила ст.69 Кримінального кодексу України стосовно призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові матеріали справи, зокрема наявний відеозапис події, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого сч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння;
3) чеком приладу Drager;
4) направленням на огляд;
5) відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення, суддя не вбачає.
Що стосується доводів захисника про можливість застосування за аналогією закону правил ст.69 КК України, то суддя зазначає, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.
У чинному КУпАП дійсно наявні деякі такі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, як то інститут відводу судді, проведення судових засідань в режимі відеоконференції, проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення тощо.
Однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульована главою 4 КУпАП, і будь-якої прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону. Законодавець навіть окремо передбачив неможливість застосування до правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, звільнення від відповідальності за малозначність, що ще раз підкреслює його підвищену суспільну небезпечність.
З наведених вище мотивів суддя відхиляє доводи захисника про можливість, за аналогією закону, застосувати до даних правовідносин положення ст.69 КК України.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 283, 284, 304 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вищенаведений строк, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, що складає 34 000,00 грн.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк