Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 травня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3728/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши подання приватного виконавця вх. №12409 від 13.05.2024 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Фоменка Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_2 ) за участю: Приватного виконавця Кудряшова Д.В. (61003, м. Харків, вул. Університетська, 33, оф. 7) Зацікавленої особи - Павлюченка Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_3 )
про стягнення 315'240,18 грн
за участю представників:
позивача - Романченка О.М.;
відповідача - не з'явився;
приватного виконавця - не з'явився;
Павлюченка Д.О. - не з'явився,
Фізична особа-підприємець Фоменко Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни, в якому просив стягнути з відповідачки 315'240,18 грн, з яких 248'666,50 грн - неустойка та 66'573,68 грн - заборгованість за спожиту теплову енергію на опалення нежитлових приміщень цокольного поверху №53-3, 53-3а, 53-4, 54-4а, 53-5, 53-5а, 53-6-:-53-8, загальною площею 92,1 кв.м. в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, Куликівський узвіз, 8/10 за період з 20.01.2022 по 21.02.2023.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Фоменка Дмитра Володимировича неустойку в сумі 248'666,50 грн, заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 20.01.2022 по 30.08.2023 в сумі 23'270,59 грн та судовий збір у сумі 4079,06 грн. Видано наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Фоменка Дмитра Володимировича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35'022,97 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2024 року стягнути з Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Фоменка Дмитра Володимировича 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №922/3728/23.
22.02.2024, на виконання вказаних рішень, судом видано відповідні накази.
13.05.2024 до суду звернувся приватний виконавець Кудряшов Д.В. із поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (вх.№ 12409), в якому просить визначити 1/2 частку боржника, ОСОБА_1 , у майні: автомобіль Mitsubishi Outlander 2360, 2008 року, № кузову НОМЕР_1 , який було придбано 14.04.2018, для звернення на нього стягнення в порядку примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3728/23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 подання (вх. №12409 від 13.05.2024) призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2024 на 15:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2024 підтримав подання у повному обсязі, зазначив, що боржником досі не виконано рішення суду в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 22.05.2024 не з'явився, про час та місце розгляду подання був попереджений належним чином.
Приватний виконавець в судове засідання 22.05.2024 не з'явився, 21.05.2024 подав клопотання про розгляду подання без його участі.
ОСОБА_2 в судове засідання 22.05.2024 не з'явився.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 335 ГПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути подання приватного виконавця Кудряшова Д.В. (вх. №12409 від 13.05.2024) за відсутності представника відповідача та Павлюченка Д.О.
Розглянувши матеріали подання приватного виконавця, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.
Суд установив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича перебуває зведене виконавче провадження № 72461804 з примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 у справі № 922/3728/23 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Погорєлової Тетяни Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Фоменка Дмитра Володимировича неустойки в сумі 248'666,50 грн, заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 20.01.2022 по 30.08.2023 в сумі 23'270,59 грн, судового збору в сумі 4079,06 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40'022,97 грн.
В ході примусового виконання вимог виконавчого документа, приватним виконавцем накладено арешт на все майно та кошти боржника та направлено запитий відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника.
Відповідно до відповідей ДПІ про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах - встановлено, що боржник має відкриті рахунки у двох банківських установах, проте кошти на таких рахунках відсутні.
Відповідно до відповідей УПФУ в м. Харкові встановлено, що боржник не перебуває на обліку як пенсіонер та офіційно ніде не працює.
Відповідно до відомостей з державного реєстру цивільних повітряних суден, які міститься на офіційному сайті Державної авіаційної служби України http://www.avia.gov.ua/ у вільному доступі, повітряні судна за боржником в зареєстровані.
Відповідно до відповіді Територіального сервісного центру Регіонального сервісної центру МВС у Харківській області встановлено, що боржнику не належать на праві власності транспортні засоби.
Відповідно до відповіді Головного управління Держпродспоживслужби України Харківській області встановлено, що сільськогосподарська техніка за боржником в зареєстрована.
Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру в Харківській області встановлено, що земельні ділянки за боржником не зареєстровані.
Відповідно до витягу з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником зареєстровано нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру територіальні громади міста Харкова про осіб, місце проживання/перебування яких зареєстровано з адресою: АДРЕСА_4 станом на 14.03.2024 зареєстрована малолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході вчинення виконавчих дій приватним виконавцем установлено, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044111065 від 19.03.2024.
В ході проведення виконавчих дій виконавцем, згідно з наданими стягувачем документами, встановлено, що чоловік боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , володіє на праві власності автомобілем Mitsubishі Outlander 2360, 2008 року, який було придбано 14.04.2018, що підтверджується відповіддю про надання інформації на запит приватного виконавця з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортні засобів.
З наведених обставин вбачається, що автомобіль Mitsubishi Outlander 2360, 2008 року, який було придбано 14.04.2018, придбаний в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю чоловіка, дружини є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За загальним правилом ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Таким чином, визначення частки майна у спільному майні подружжя не є спором про право та підлягає вирішенню в порядку здійснення виконання рішення суду згідно із ст. 335 ГПК України.
Суд враховує, що доказів того, що автомобіль Mitsubishi Outlander 2360, 2008 року, № кузову НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009 наголосила, що виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.
Факт наявності спору про право щодо спірного об'єкту рухомого майна сторонами справи не доведено.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, беручи до уваги те, що у період здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем було здійснено всі можливі та необхідні дії, пов'язані з виконанням рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця про визначення частки боржника у нерухомому майні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 335, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд
Подання Приватного виконавця про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (вх. №12409 від 13.05.2024) - задовольнити.
Визначити 1/2 частку боржника, ОСОБА_1 , у майні: автомобіль Mitsubishi Outlander 2360, 2008 року, № кузову НОМЕР_1 , який було придбано 14.04.2018, для звернення на нього стягнення в порядку примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3728/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 23.05.2024.
Суддя І.В. Трофімов
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.