вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без розгляду
23.05.2024 Справа № 917/1609/23
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/1609/23
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг», 37503, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 43173310,
до відповідачів: 1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», 37503, Полтавська обл., м. Лубни, вул.Л.Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», 03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490,
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676,
про зобов'язання усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд БГр-ЛБТР від 08.10.2021рр та індивідуальним Договором №БГр-21/22-ЛБТР від 08.10.2021р., зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: від позивача та відповідача-1 - відсутні, від відповідачів 2,3 - згідно протоколу судового засідання
Протокольною ухвалою від 23.04.2024р. суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, закрив підготовче засідання у справі, призначив розгляд справи по суті на 23.05.2024р. на 09.00. У зв"язку з відсутністю в засіданні представників позивача та відповідача-1, їх повідомлено по призначення справи до розгляду по суті ухвалою. Вказана ухвала була доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача-1 23.04.2024р., що підтверджується відповідними доавідками (а.с.224,225, том 3).
У судове засідання 23.05.2024р. позивач не з"явився, жодних заяв та клопотань не надав, причин неявки не повідомив.
Суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходить з приписів частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки ( крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов'язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.
Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов'язаний або (1) з'являтись до суду (направляти представника), або (2) не з'являтись до суду, однак обов'язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022р.) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів «може», «має право», «за власної ініціативи» тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм ГПК також відсутня.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, де об"єднана палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №904/11194/15, в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.)
Положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
Верховний Суд у постанові від 05.12.2023р. у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов'язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз'яснено про наслідки неявки, і про обов'язок повідомити суд про причини неявки (п.35 постанови).
Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023р. у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов"язковою чи ні, " не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".
При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.
Повертаючись до обставин даної справи: ухвала про призначення судового засідання, в якому справа повинна була вирішуватися по суті на 23.05.2024р., була доставлена до електронного кабінету позивача 23.04.2023р. о 16.17 год. (вважається врученою 23.04.20244р.); явка сторін даною ухвалою не визнана обов"язковою, що, з урахуванням вищенаведеного, не звільняє позивача від обов"язку або направити в засідання свого представника, або повідомити суд про причини неявки, або направити заяву про розгляд справи без участі представника. Жодних заяв чи клопотань з цього приводу станом на час проведення засідання позивачем зроблено не було.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19). Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.202, 226, 234 ГПК України, суд,-
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз -Трейдинг" без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 23.05.2024р. та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.3 ст.226, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена 23.05.2024р.
Суддя О.С.Мацко