ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2024Справа № 914/2780/23
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
заяву Львівської митниці
про застосування заходів забезпечення позову
у справі за позовом Львівської митниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"
про визнання повідомлення недійсним, договору дійсним
без участі представників учасників процесу
У вересні 2023 року Львівська митниця звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору №24-23 про постачання електричної енергії споживачу від 08.02.2023 року з 05.09.2023 та відновлення дії вищезазначеного договору з 05.09.2023.
Разом з позовною заявою Львівська митниця подала заяву про застосування у справі заходів забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (викладеного в листах ТОВ «Енергум» № 18/08/23-400 від 18.08.2023, від 15.08.2023 № 15/08/23-396 та № 15/08/23-395) про дострокове припинення договору №24-23 про постачання електричної енергії споживачу від 08.02.2023 року з 05.09.2023.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю та передано справу №914/2780/23 за позовом Львівської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору №24-23 про постачання електричної енергії споживачу та відновлення дії договору, за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 прийнято справу №914/2780/23 до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2023.
У подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №914/2780/23 провадження у справі закрито, відмовлено у прийнятті заяви Львівської митниці про забезпечення позову.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2024 року у справі № 914/2780/23 апеляційну скаргу Львівської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №914/2780/23 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №914/2780/23 скасовано, справу №914/2780/23 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
У результаті повторного автоматизованого розподілу, вище справа передана на розгляд судді Гулевець О.В.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Львівської митниці про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
Посилаючись на потенційну можливість нарахувань коштів у розмірі 884 242,48 грн, заявник не надав жодних доказів вчинення відповідачем чи третіми особами будь-яких реальних дій, спрямованих на спричинення фінансових втрат позивачу.
Таким чином, заявником не наведено достатніх доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття обраних заявником заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Львівської митниці про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Львівської митниці про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 22.05.2024.
Суддя О.В. Гулевець