21 травня 2024 р. Справа № 902/1288/23
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Голубенко О.В.
від Боржника: ОСОБА_2
від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста": Змієвська Т.П.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Голубенко О.В. Призначено попереднє засідання у справі на 30.04.2024 року.
08.02.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
12.03.2024 року до суду від представника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" надійшла заява № 1-4243 від 07.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 6 194 151,97 грн.
Ухвалою від 14.03.2024 року залишено заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання кредиторських вимог до боржника - без руху. Повідомлено заявника про недоліки, виявлені судом при огляді заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1288/23.
21.03.2024 року до суду від представника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" надійшла заява № 1-5051 від 18.03.2024 року про усунення недоліків заяви.
20.03.2024 року д осуду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшов звіт № 02-16/101 від 20.03.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, в якому, зокрема, зазначено про визнання заявлених до боржника грошових вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Ухвалою від 22.03.2024 року вказану заяву призначено до розгляду на 21.05.2024 року.
Ухвалою від 16.05.2024 року задоволено заяву представника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" б/н від 13.05.2024 року про участь у судовому засіданні у справі №902/1288/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" Змієвської Т.П. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1288/23, яке призначено на 21.05.2024 року об 11:00 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.05.2024 року до суду від представника боржника надійшла заява б/н від 17.05.2024 року, в якій зазначено про визнання заявлених до боржника грошових вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
В судове засідання на визначену дату з'явились представники заявника, боржника та арбітражний керуючий.
В ході розгляду справи представник заявника надала пояснення щодо обставин, наведених у заяві про визнання кредиторських вимог до боржника, підтримала її вимоги та просила задоволити.
Арбітражний керуючий та представник боржника зазначили про визнання заявлених кредиторських вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", про що також було зазначено у звіті арбітражного керуючого Голубенко О.В. про результати розгляду вимог кредиторів та заяві представника боржника.
Суд, розглянувши вказану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
Так, за змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 13.06.2007 року між АК банком "Форум" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір № 0074/07/20-А, за умовами якого Позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 177 645 доларів США. В свою чергу, Позичальник зобов'язався повернути вказаний кредит до 12.06.2014 року, сплативши 11,5 % річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі.
13.06.2007 року між АК банком "Форум" та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу № 0074/07/20-А.
13.06.2007 року між АК банком "Форум" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором №0074/07/20-А від 13.06.2007 року, який було укладено між Кредитором та Боржником, у повному обсязі, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Кредиторові кредитні кошти в розмірі 177 645 дол. США, з кінцевим терміном повернення 12.06.2014 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 11,5 процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15.10.2010 року у справі № 2-1666 за позовом ПАТ "Форум" в особі Вінницької філії АКБ "Форум" до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено повністю; достроково розірвано кредитний договір № 0074/07/20-А від 13.06.2007 року, укладений між АКБ "Форум" та ОСОБА_3 ; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Форум" заборгованість за кредитним договором за № 0074/07/20-А у сумі 163 857 долари США 89 центів, що за офіційним курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.10.2010 року 1 долар США - 7,9182 грн., становить 1 297 459,54 грн, штрафні санкції за кредитним договором в сумі 55 938,53 грн., витрати, пов'язані зі сплатою державного мита в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн.
26.03.2019 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Веста", а ТОВ "Фінансова компанія "Веста" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 0074/07/20-А.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 127/2-1666/2010 було замінено стягувана ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Веста" (в подальшому ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") у цивільній справі № 127/2-1666/2010 за позовом ПАТ "Банк Форум" в особі Вінницької філії АКБ "Форум" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.
Також, у кредиторській заяві повідомлено, що щодо ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження в приватного виконавця Тимощука В.В. № 62878330 за рішенням № 2-1666.
Щодо ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження за рішенням № 2-1666 у приватного виконавця Гунько В.В. № 71708784, яке завершене 03.11.2023 року, виконавчий документ повернутий стягувачу, та повторно не пред'являвся.
Також щодо ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження за рішенням № 2-1666 у приватного виконавця Гунько В.В. № 70537962, яке також завершене. В ході виконавчого провадження було здійснено стягнення за виконавчим документом в розмірі 80 000,00 грн., що згідно курсу НБУ, станом на момент стягнення (28.04.2023 року) становить 2 187,67 дол. США.
За таких обставин, загальна сума кредиторських вимог становить 161 670,22 дол. США, що станом на момент подачі заяви (05.03.2024 року) становить 6 194 151,97 грн.
Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 6 194 151,97 грн та 6 056,00 грн. судових витрат.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до суду не надано.
Також, як зазначено раніше, згідно звіту арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-16/101 від 20.03.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів та заяви представника боржника б/н від 17.05.2024 року, останніми визнаються заявлені до боржника грошові вимоги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч.ч 1, 2, 6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" № 1-4243 від 07.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1288/23, подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства (здана на відправку до органу поштового зв'язку 07.03.2024 року), та відповідно підлягає задоволенню, а кредиторські вимоги в розмірі 6 194 151,97 грн. - визнанню, як такі, що підтверджені відповідними доказами, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУзПБ.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73-79, 86, 234, 235, 236 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" № 1-4243 від 07.03.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1288/23, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" (вул. Сурикова, 3, корпус 8Б, офіс, 103, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 41264766) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 6 194 151,97 грн - заборгованості (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1288/23.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Голубенко О.В. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1288/23.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Ткачук В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" - advokat.kk.2018@gmail.com; представнику ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" Змієвській Т.П. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.