21 травня 2024 р. Справа № 5/120/2011/5003
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про банкрутство
представники сторін:
арбітражний керуючий Бобрук Т.В.
В провадженні суду перебуває справа № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Ухвалою від 11.03.2024 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бобрука Т.В. у справі до 14.05.2024 року. Справу призначено до розгляду на 14.05.2024 року.
16.02.2024 року до суду від арбітражного керуючого Бобрука Т.В. надійшло клопотання № 01/02 від 15.02.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року, згідно наданого розрахунку, а саме: з АТ КБ "Приватбанк" 184 950,80 грн.; з ФОП Болманенка О.О. 8 683,20 грн.; з ФОП Лещенко С.В. 16 671,74 грн.; з ОСОБА_2 62 953,20 грн.; з ОСОБА_3 19 971,36 грн.; з ОСОБА_4 2 336,06 грн.
Ухвалою від 19.02.2024 року вказане клопотання призначено на 20.03.2024 року.
Разом з тим, судове засідання 20.03.2024 року не відбулось, в зв'язку з хворобою судді Тісецького С.С.
Ухвалою від 21.03.2024 року вказане клопотання призначено до розгляду на 21.05.2024 року.
В судове засідання на визначену дату з'явився арбітражний керуючий. Інші учасники провадження повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/02 від 15.02.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року - до суду не подали.
Суд, заслухавши арбітражного керуючого, розглянувши клопотання № 01/02 від 15.02.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, за змістом клопотання. ухвалою суду від 22.05.2014 року припинено повноваження ліквідатора по справі № 5/120/2011/5003 арбітражного керуючого Гонти О.А. та призначено ліквідатором СПД Балуєвої Т.В. арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
Ухвалою від 11.10.2021 року, окрім іншого, відсторонено арбітражного керуючого Бобрука Т.В. від виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003. Ліквідатором банкрута у даній справі призначено арбітражного керуючого Томашука М.С.
Ухвалою 23.02.2022 року задоволено заяву арбітражного керуючого Томашука М.С. про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі № 5/120/2011/5003. Відсторонено арбітражного керуючого Томашука М.С. від виконання повноважень ліквідатора СПД Балуєвої Т.В. у справі №5/120/2011/5003. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бобрука Т.В.
Ухвалою від 03.10.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/08 від 10.08.2023 року про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5/120/2011/5003. Затверджено звіти арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5/120/2011/5003: від 08.07.2022 року за період діяльності з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та від 09.02.2023 року за період діяльності з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року.
Постановою від 16.01.2024 року Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.10.2023 року у справі №5/120/2011/5003 залишено без змін.
Відтак, вказана ухвала суду від 03.10.2023 року набрала законної сили 16.01.2024 року та є чинною на даний час.
Фонд для оплати послуг арбітражного керуючого не створювався. Єдиним майном банкрута є частина квартири по АДРЕСА_2 , що складає 31/100 частки квартир № 9, АДРЕСА_3 , яка перебуває в заставі. Будь-яке інше майно в боржника відсутнє.
Поряд з цим, розмір оплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В. становить у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ліквідатором повноважень.
Оплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД Балуєвої Т.В., відповідно ст. 30 КУ з процедур банкрутства становить за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року - 156 771,00 грн., за період з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року - 138 810,36 грн. Разом - 295 581,36 грн., яка не відшкодована.
Згідно долученого до клопотання розрахунку від 15.02.2024 року не отриманої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредиторів пропорційно їх вимог у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_1 за період з 15.06.2021 року по 09.02.2023 року, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_1 за період з 15.06.2021 року по 09.02.2023 року становить - 295 581,36 грн., яка не відшкодована.
Розрахунок не відшкодованої оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бобрука Т.В. за виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_1 в сумі - 295581, 36 грн., за період з 15.06.2021р. по 09.02.2023р., за рахунок кредиторів по вищезазначеній справі пропорційно їх вимог на 09.02.2023 року: АТ КБ "Приватбанк" із загальною сумою вимог - 1 703 987,54 грн., ФОП Болманенко О.О. із загальною сумою вимог - 80 000,00 грн., ФОП Лещенко С.В. із загальною сумою вимог - 153 600,00 грн., ОСОБА_2 із загальною сумою вимог - 580 000,00 грн., ОСОБА_3 із загальною сумою вимог - 184 000,00 грн., ОСОБА_4 із загальною сумою вимог - 21 522,58 грн.
Загальна сума заявлених до господарського суду Вінницької області кредиторських вимог до боржника складає - 2 723 110,12 грн.
Визначення відсотку стягнення основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_5 .В арбітражного керуючого Бобрука Т.В., сума до стягнення - 295 581, 36 грн.
Розрахунок - 295 581,36 х 100 : 2 723 110,12 грн. = 10,854 % з кожної суми кредиторських вимог кредитора по справі, а саме:
АТ КБ "Приватбанк" - загальна сума вимог - 1 703 987,54 х 10,854 : 100 = 184 950,80 грн., до стягнення - 184 950,80 грн.;
ФОП Болманенко О.О. - загальна сума вимог - 80 000,00 х 10,854 : 100 = 8 683,20 грн., до стягнення - 8 683,20 грн.;
ФОП Лещенко С.В. - загальна сума вимог - 153 600,00 х 10,854 : 100 = 16 671,74 грн., до стягнення - 16 671,74 грн.;
ОСОБА_2 - загальна сума вимог - 580 000,00 х 10,854 : 100 = 62 953,20 грн, до стягнення - 62 953,20 грн.;
ОСОБА_3 - загальна сума вимог - 184 000,00 х 10,854 : 100 = 19 971,36 грн., до стягнення - 19 971,36 грн.;
ОСОБА_4 - загальна сума вимог - 21 522,58 х 10,854 : 100 = 2 336,06 грн., до стягнення - 2 336,06 грн.
Загальна сума до стягнення - 295 566,36 грн.
На підставі викладеного, арбітражний керуючий Бобрук Т.В. просить суд стягнути на свою користь пропорційно з кредиторів основну грошову винагороду пов'язану із виконанням повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_1 за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року, та видати накази суду.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Як встановлено судом, ухвалою від 03.10.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/08 від 10.08.2023 року про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 5/120/2011/5003. Затверджено звіти арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5/120/2011/5003: від 08.07.2022 року за період діяльності з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та від 09.02.2023 року за період діяльності з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року.
Постановою від 16.01.2024 року Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.10.2023 року у справі №5/120/2011/5003 залишено без змін.
Відтак, вказана ухвала суду від 03.10.2023 року набрала законної сили 16.01.2024 року та є чинною на даний час.
Водночас, ухвалою суду від 03.10.2023 року у справі № 5/120/2011/5003, серед іншого встановлено, що за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та за період діяльності з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року основна грошова винагорода арбітражного керуючого Бобрука Т.В. становить в загальному розмірі 295 581,36 грн, яка не відшкодована.
Разом за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року - 156 771,00 грн., яка не відшкодована.
Разом за період з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року -138 810,36 грн., яка не відшкодована.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.
Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б висновком про правильне застосування норм права, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг (п. 44 вказаної постанови), не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Також, суд зважає на те, що згідно наявного в матеріалах цієї справи реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003, загальна сума визнаних господарським судом кредиторських вимог до боржника складає - 2 723 110,12 грн.
Поряд з цим, згідно наявного в матеріалах цієї справи реєстру вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003 (складений арбітражним керуючим Бобруком Т.В.), загальна сума визнаних господарським судом кредиторських вимог до боржника складає - 2 723 110,12 грн (том 7, а.с. 256-259).
Поряд з цим, відповідно до згаданого вище реєстру вимог кредиторів, кредиторами у цій справі є: АТ КБ "Приватбанк" (загальна сума вимог 1 703 987,54 грн), ОСОБА_6 (загальна сума вимог 80 000,00 грн), ОСОБА_7 (загальна сума вимог 153 600,00 грн), ОСОБА_2 (загальна сума вимог 580000,00), ОСОБА_3 (загальна сума вимог 184 000,00 грн) та ОСОБА_4 (загальна сума вимог 21 522,58 грн).
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 15.11.2022 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_6 б/н від 28.09.2022 року (вх. № 01-36/686/22) про виключення кредитора зі складу комітету кредиторів, про виключення грошових вимог кредитора з реєстру вимог кредиторів та визнання вимог погашеними в порядку ст. 605 ЦК України у справі № 5/120/2011/5003.
Також, ухвалою суду від 13.02.2023 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_7 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/687/22) про виключення кредитора зі справи №5/120/2011/5003. Відмовлено у задоволенні заяв: ОСОБА_2 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/688/22); ОСОБА_3 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/689/22); ОСОБА_4 б/н від 27.09.2022 року (вх. № 01-36/719/22) про виключення кредитора зі справи №5/120/2011/5003.
Вказані вище ухвали суду від 15.11.2022 року та від 13.02.2023 року у цій справі в апеляційному порядку не оскаржувались та наразі є чинними.
Разом з цим, у згаданому вище реєстрі вимог кредиторів станом на 10.02.2023 року, відносно кредиторів, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , у примітках вказано щодо заяви про виключення грошових вимог з реєстру вимог кредиторів та визнання вимог погашеними б/н від 10.02.2023 року.
Слід зазначити, що у заяві ОСОБА_6 б/н від 28.09.2022 року (вх. № 01-36/686/22), зокрема, повідомлено, що з 11.01.2017 року ОСОБА_6 припинив свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець.
Також, у заяві ОСОБА_7 б/н від 26.09.2022 року (вх. № 01-36/687/22) повідомлено, що 06.02.2017 року ОСОБА_7 припинила свою підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець.
Разом з цим, судом встановлено, що, оскільки, фонд для оплати послуг арбітражного керуючого не створювався та єдиним майном банкрута є частина квартири по АДРЕСА_2 , що складає 31/100 частки квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , яка перебуває в заставі, а будь-яке інше майно в боржника відсутнє, у поданому клопотанні №01/02 від 15.02.2024 року арбітражний керуючий Бобрук Т.В. просить стягнути на свою користь пропорційно з кредиторів основну грошову винагороду пов'язаної із виконанням повноважень ліквідатора у справі № 5/120/2011/5003 за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року, та видати накази суду.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Слід зазначити, що постановою суду від 24.11.2011 року боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 5/120/2011/5003.
При цьому, вказана постанова суду від 24.11.2011 року у встановленому законом порядку не оскаржена, ніким не скасована та є чинною на даний час.
Разом з тим, ні Господарським процесуальним кодексом України, ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено введення процедури погашення боргів боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності, який є фізичною особою, за наявності винесеної раніше судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство такої фізичної особи.
Відтак, з 21.10.2019 року (дата введено в дію КУзПБ) провадження у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , яка з 24.11.2011 року перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 4 ст. 114 КУзПБ, кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.
Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Приписи ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 30 КУзПБ визначають, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У своїй постанові від 04.10.2018 року по справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011- 15/2551-2012).
Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п'ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002- 17/1718-2011).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 року у справі № 902/626/20, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі № 910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15.
Слід зазначити, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.
Суд зазначає, що у матеріалах справи № 5/120/2011/5003 відсутні подані чи задоволені скарги щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Бобрука Т.В., які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень за період з 15.06.2021 року по 09.02.2023 року.
Також, як встановлено судом, у цій справі фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б висновком про правильне застосування норм права, які регулюють питання нарахування, оплати та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) і оплати його послуг (п. 44 вказаної постанови), не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. А відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, якими встановлювалися і затверджувалися розміри послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 року у справі № 908/1946/15-г, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважує, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду (у цій справі ухвалою від 23.03.2018, пункт 3.5).
За наведених вище обставин, положень законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
При цьому, як зазначено раніше, ухвалою від 03.10.2023 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/08 від 10.08.2023 року про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 5/120/2011/5003. Затверджено звіти арбітражного керуючого Бобрука Т.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №5/120/2011/5003: від 08.07.2022 року за період діяльності з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та від 09.02.2023 року за період діяльності з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року.
Постановою від 16.01.2024 року Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.10.2023 року у справі №5/120/2011/5003 залишено без змін.
Отже, вказана ухвала суду від 03.10.2023 року набрала законної сили 16.01.2024 року та є чинною на даний час.
Відтак, суд, перевіривши долучений до клопотання № 01/02 від 15.02.2024 року розрахунок від 15.02.2024 року не отриманої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредиторів пропорційно їх вимог у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство СПД ОСОБА_1 за період з 15.06.2021 року по 09.02.2023 року, дійшов висновку, що нараховані до пропорційного стягнення з кредиторів суми коштів є арифметично вірними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства, а тому невідшкодована основна грошова винагорода арбітражного керуючого Бобрука Т.В. у розмірі 295 581,36 грн, яка нарахована за час здійснення виконання ним повноважень ліквідатора за період з 15.06.2021 року по 09.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003, підлягає пропорційному стягненню із кредиторів у цій справі на користь арбітражного керуючого Бобрука Т.В. наступним чином: з АТ КБ "Приватбанк" 184 950,80 грн.; з ФОП Болманенка О.О. 8 683,20 грн.; з ФОП Лещенко С.В. 16 671,74 грн.; з ОСОБА_2 62 953,20 грн.; з ОСОБА_3 19 971,36 грн.; з ОСОБА_4 2 336,06 грн.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/02 від 15.02.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року у справі №5/120/2011/5003, в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 12, 30, 58-61, 113, 114 КУ з процедур банкрутства, ст.ст.2, 3, 12, 13, 18, 42, 73-79, 86, 169, 232-236, 242, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Бобрука Т.В. № 01/02 від 15.02.2024 року про пропорційне стягнення з кредиторів основної винагороди арбітражного керуючого, пов'язаної з виконанням повноважень ліквідатора у справі за період з 15.06.2021 року по 08.07.2022 року та з 09.07.2022 року по 09.02.2023 року у справі № 5/120/2011/5003, повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1д, м. Київ 01001; код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, Свідоцтво № 192 від 26.02.2013 р., ідент. код НОМЕР_1 ) 184 950,80 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ; ідент.код НОМЕР_2 ) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, Свідоцтво № 192 від 26.02.2013 р., ідент. код НОМЕР_1 ) 8 683,20 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
4. Стягнути з ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , ідент. код НОМЕР_3 ) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, Свідоцтво № 192 від 26.02.2013 р., ідент. код НОМЕР_1 ) 16 671,74 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ; ідент. код НОМЕР_4 ) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, Свідоцтво № 192 від 26.02.2013 р., ідент.код НОМЕР_1 ) 62 953,20 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_8 ; ідент. код НОМЕР_5 ) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м.Вінниця, 21100, Свідоцтво № 192 від 26.02.2013 р., ідент. код НОМЕР_1 ) 19 971,36 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
7. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_9 ; ідент. код НОМЕР_6 ) на користь арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21100, Свідоцтво №192 від 26.02.2013 р., ідент. код НОМЕР_1 ) 2 336,06 грн - основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №5/120/2011/5003 про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
8. Видати накази після набрання ухвалою суду законної сили.
9. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом; до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ КБ "ПриватБанк" - 14360570@mail.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
1 - до справи;
2 - СПД ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
3,4 - ОСОБА_7 - АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_6
5 - ОСОБА_6 - АДРЕСА_5 ;
6 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_7 ;
7,8 - ПП ОСОБА_4 - АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_12 ;
9 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_8