Постанова від 11.03.2024 по справі 927/468/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. Справа№ 927/468/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Кузьміна К.Г. (службове посвідчення)

від позивача: не з'явився

від відповідача: Прохоренко М.М. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 (повне судове рішення складено 24.05.2023)

у справі № 927/468/23 (суддя Романенко А.В.)

за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі позивача: Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у сумі 61 293,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Новгород-Сіверська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про:

- визнання недійсними додаткових угод: № 2 від 26.08.2021, № 3 від 30.09.2021, № 4 від 05.10.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 16.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021;

- стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів у розмірі 61 293,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі під час укладення спірних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ від 04.01.2021, оскільки останніми змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, що в результаті призвело до переплати бюджетних коштів у розмірі 61 293,86 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 у справі № 927/468/23 позов задоволено, вирішено:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.08.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.09.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.10.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 16.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 25.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області кошти в сумі 61 293,86 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Чернігівської обласної прокуратури 21 472,00 грн судового збору.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення ціни на товар внаслідок підписання оспорюваних додаткових угод відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, тому таке збільшення є прямим порушенням ст. 5, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними.

З огляду на викладене, за поставлену електричну енергію позивачем було переплачено відповідачу кошти у загальному розмірі 61 293,86 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 у справі № 927/468/23 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, за твердженням відповідача, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладенні з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", так як на думку відповідача, внаслідок укладення цих додаткових угод ціна за одиницю товару не перевищувала 10 % від попередньої ціни з урахуванням попередніх змін, внесених попередніми додатковими угодами до договору.

За таких обставин, відповідач вважає відсутніми підстави як для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до договору, та і як для стягнення суми передоплати у розмірі 61 293,86 грн.

Також, відповідач зауважує на тому, що за висновком суду першої інстанції, визнані недійсними додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однакові мірі, тому судові витрати по сплаті судового збору мали б бути покладені на відповідача та позивача у рівних частинах.

Короткий зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор наголошує на тому, що позивачем самостійне вжиття заходів з метою визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів, не планувалося, що свою чергу підтверджує тривалу бездіяльність позивача, а також беззаперечно свідчить про наявність у прокуратури повноважень на подання даного позову до суду першої інстанції.

Окрім цього, прокурор зазначає, що в результаті укладення сторонами з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" спірних додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з місцевого бюджету позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 61 293,86 грн за недопоставлений товар в обсязі 23 574,56 кВт/год, чим порушено інтереси держави.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях прокурор зазначає про те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 927/468/23, зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

За таких підстав, на думку прокурора, оспорюванні додаткові угоди №№: 2-8 до договору № 220113ВЦ від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, грошові кошти в сумі 61 293,86 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, оскільки підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та узагальнення їх доводів

Відповідач зауважує на тому, що позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод №№: 2-8 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ від 04.01.2021, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані вищезгаданим договором, який недійсним не визнається, тобто зобов'язання є договірними.

Зважаючи на вищенаведене, відповідач заперечує щодо застосування до даних правовідносин приписів ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції не враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 при розгляді апеляційної скарги у справі № 927/468/23.

Узагальнений виклад позиції позивача

Позивач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 927/468/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, справу № 927/468/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 у справі № 927/468/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; призначено справу № 927/468/23 до розгляду на 09.10.2023.

09.10.2023 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 розгляд справи № 927/468/23 призначено на 01.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 927/468/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22. Зобов'язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 922/2321/22 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі № 927/468/23, до якого додано копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 927/468/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.03.2024.

В судове засідання, яке відбулося 11.03.2024, до приміщення суду апеляційної інстанції з'явився прокурор. Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 19.02.2024).

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За офіційно оприлюдненими даними в електронній системі закупівель (https://prozorro.gov.ua) Новгород-Сіверська міська рада (позивач) провела переговорну процедуру по закупівлі "Електрична енергія" по предмету ДК 021:2015-0931000-5 (Електрична енергія) на 2021 рік, очікувана вартість 53300,00 грн (UA-2020-12-28-001825-c).

Рішення про застосування переговорної процедури закупівлі було прийняте відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатом проведеної переговорної процедури позивач прийняв рішення про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживачу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (відповідачем).

04.01.2021 між позивачем (споживачем) та відповідачем (постачальником) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 220113ВЦ (надалі - договір), відповідно до якого п. 1.1 встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі".

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про ринок електричної енергії" (п. 1.2 договору).

За п.п. 2.1, 2.2 та п. 3.1 договору постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 09310000-5 - електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої/купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

Очікувані обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором визначені в додатку № 1, а саме - 205000 кВт/год.

Термін поставки (передачі) товару по 31.12.2021 включно.

Згідно з п. 3.4 поставка по договору починається з дати, вказаної в заяві-приєднанні - 01.01.2021.

За умовами п.п. 5.1 - 5.3 загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн, крім того ПДВ 88 833,33 грн, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої іншими орендарям електричної енергії 7200,00 грн, в тому числі ПДВ 1200,00 грн.

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 2,17 грн без ПДВ, разом з ПДВ 2,60 грн.

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений в установленому порядку, складає 2,60 грн.

Ціна за одиницю товару за договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 5.9 договору сторони визначили, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті прийому-передачі електричної енергії.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 13.1 договору)

За умовами п. 13.6 істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема підпункт 13.6.2, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Сторони протягом дії договору щомісячно вносять зміни до нього в частині ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на роздрібному ринку електричної енергії. В такому випадку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП "Держзовнішінформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" щодо коливань цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Пунктом 13.8 договору сторони визначили, що в разі необхідності зміни істотних умов договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього договору в формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну умов договору, в 10-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме в письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди).

17.08.2021 відповідач звернувся до позивача з листом, яким повідомив, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, яке діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021. Враховуючи зазначене, відповідачем позивачу була направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з вказаним експертним висновком регіональної торгово-промислової палати.

Експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку "на добу наперед" (РДН) ОЕС України за 1 мВт/год за липень (01.07.-31.07.) 2021 року складала - 1444,05 грн; за 05.08.2021 - 1988,79 грн; відсоток коливання ціни +37,72%.

26.08.2021 відповідач та позивач уклали додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 6,19% і викласти п.п. 5.1 та 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 2,282589 грн без ПДВ, ПДВ - 0,456518 грн, разом з ПДВ - 2,739107 грн;

- загальна вартість договору складає 533000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 9000,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 200220 кВт/год.

28.09.2021 відповідач звернувся до позивача з листом, яким повідомив, що станом на 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, яке діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, позивачем відповідачу була направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з вказаним експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Ціновою довідкою Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2277-3/21 від 21.09.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год на 12.09.2021 складала 1889,08 грн (без ПДВ); станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

30.09.2021 між відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода № 3 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 2,481256 грн без ПДВ, ПДВ - 0,496251 грн, разом з ПДВ - 2,977507 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 10 000,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 194366 кВт/год.

В подальшому, відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що середньозважена ціна за декаду вересня на ринку електричної енергії становить 3,59050 грн (без ОСП та ПДВ), що підтверджується експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, відповідачем позивачу була направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Ціновою довідкою Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2277-4/21 від 21.09.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год на 06.09.2021 складала 2261,59 грн (без ПДВ); станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн; відсоток зміни ціни +14,81%.

05.10.2021 між відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода № 4 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 2,699770 грн без ПДВ, ПДВ - 0,539954 грн, разом з ПДВ - 3,239724 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяги постачання - 190181 кВт/год.

26.10.2021 відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, яке діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, відповідачем позивачу була направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2631/21 від 21.10.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год за 14.09.2021 складала 2596,47 грн; за 19.10.2021 - 2840,05 грн; відсоток коливання ціни +9,38%.

04.11.2021 між відповідачем та позивачем була укладена додаткова угода № 5 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 19.10.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 2,925438 грн без ПДВ, ПДВ - 0,585088 грн, разом з ПДВ - 3,510526 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяги постачання - 187215 кВт/год.

08.11.2021 відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, відповідачем позивачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2710/21 від 29.10.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за 03.10.2021 складає 2535,12 грн; за 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81%;

- за 19.10.2021 складає 2840,05 грн; за 28.10.2021 - 3113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63%.

16.11.2021 відповідач та позивач уклали додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,63% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 3,178852 грн без ПДВ, ПДВ - 0,635770 грн, разом з ПДВ - 3,814622 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 184910 кВт/год.

17.11.2021 відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, яке діє в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, відповідачем позивачу була направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з вказаним експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2849/21 від 10.11.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год за 28.10.2021 складає 3113,44 грн; за 06.11.2021 - 3415,42 грн; відсоток коливання ціни +9,70%.

25.11.2021 відповідач та позивач уклали додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 06.11.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 3,458689 грн без ПДВ, ПДВ - 0,691738 грн, разом з ПДВ - 4,150427 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річних обсяг постачання - 182973 кВт/год.

01.12.2021 відповідач звернувся до позивача з повідомленням, що з 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, які діють в торговій зоні "ОЕС України", зокрема для годин мінімального навантаження - з 1243,71 грн до 2000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99 грн до 4000 грн за 1 МВт/год (зростання ціни 50,60%). Коливання ціни підтверджене експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати. Враховуючи зазначене, споживачу направлена додаткова угода щодо збільшення ціни електричної енергії до договору, разом з вказаним експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати.

Експертним висновком Харківської регіональної торгово-промислової палати № 2985/21 від 25.11.2021 встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год:

- за першу декаду жовтня (01.10.-10.10.) 2021 року складала 2568,15 грн; за першу декаду листопада (01.11.-10.11) 2021 року - 3374,95 грн; відсоток коливання ціни +31,42%;

- за 07.11.2021 - 3013,92 грн; за 09.11.2021 - 3502,09 грн; відсоток коливання ціни +16,20%.

03.12.2021 відповідач та позивач уклали додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 09.11.2021, за умовами якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 5.1 та п. 5.2 договору та таблицю додатку № 1 "Договірні обсяги закупівлі електричної енергії" до договору в наступній редакції:

- ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором складає 3,774848 грн без ПДВ, ПДВ - 0,754970 грн, разом з ПДВ - 4,529818 грн;

- загальна вартість цього договору складає 533 000,00 грн з ПДВ, в тому числі кошти відшкодування вартості спожитої електричної енергії іншими орендарями 7200,00 грн з ПДВ;

- річний обсяг постачання - 181264 кВт/год.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору, в період з січня по грудень 2021 року, відповідач поставив позивачуі електричну енергію в загальному обсязі 181425,44 кВт/год, вартістю 533 000,00 грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання товарної продукції - активної електроенергії: № 220113ВЦ/16476/1 від 11.02.2021 на суму 80327,02 грн (обсяг споживання - 30895 кВт/год), № 220113ВЦ/32571/1 від 11.03.2021 на суму 48445,81 грн (обсяг споживання - 18633 кВт/год), № 220113ВЦ/49109/1 від 12.04.2021 на суму 50936,60 грн (обсяг споживання - 19591 кВт/год), № 220113ВЦ/65225/1 від 14.05.2021 на суму 33464,60 грн (обсяг споживання - 12871 кВт/год), № 220113ВЦ/81425/1 від 08.06.2021 на суму 29952,00 грн (обсяг споживання - 11520 кВт/год), № 220113ВЦ/95942/1 від 30.06.2021 на суму 17118,41 грн (обсяг споживання - 6584 кВт/год), № 220113ВЦ/109714/1 від 31.07.2021 на суму 28048,80 грн (обсяг споживання - 10788 кВт/год), № 220113ВЦ/129007/1 від 10.09.2021 на суму 44428,31 грн (обсяг споживання - 16220 кВт/год), № 220113ВЦ/143917/1 від 30.09.2021 на суму 46318,10 (обсяг споживання - 15556 кВт/год), № 220113ВЦ/161850/1 від 10.11.2021 на суму 52458,70 грн (обсяг споживання - 15644 кВт/год), № 220113ВЦ/175528/1 від 10.12.2021 на суму 90261,16 грн (обсяг споживання - 20642 кВт/год), № 220113ВЦ/179630/1 від 24.12.2021 на суму 79557,19 грн (обсяг споживання - 17563 кВт/год, з яких фактичне споживання за договором № 220113ВЦ у грудні 2021 року складає 2481,44 кВт, вартістю 11240,49 грн, інша частина, в обсязі 15081,56 кВт, обліковується сторонами за іншим договором.

Позивач розрахувався за спожиту електроенергію в вищевказаному періоді на суму 533 000,00 грн, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: № 128 від 11.02.2021 на суму 19871,80 грн, № 129 від 11.02.2021 на суму 60455,22 грн, № 294 від 12.03.2021 на суму 14292,21 грн, № 295 від 12.03.2021 на суму 34153,60 грн, № 531 від 13.04.2021 на суму 13767,00 грн, № 532 від 13.04.2021 на суму 37169,60 грн, № 761 від 14.05.2021 на суму 20657,00 грн, № 762 від 14.05.2021 на суму 12807,60 грн, № 909 від 08.06.2021 на суму 22934,60 грн, № 910 від 08.06.2021 на суму 7017,40 грн, № 1132 від 06.07.2021 на суму 4108,00 грн, № 1133 від 12.07.2021 на суму 13010,41 грн, № 1353 від 03.08.2021 на суму 3876,60 грн, № 1354 від 03.08.2021 на суму 24172,20 грн, № 1626 від 13.09.2021 на суму 4935,87 грн, № 1627 від 13.09.2021 на суму 39492,44 грн, № 1835 від 06.10.2021 на суму 39990,90 грн, № 1836 від 06.10.2021 на суму 6327,20 грн, № 2065 від 11.11.2021 на суму 13909,40 грн, № 2066 від 11.11.2021 на суму 38549,30 грн, № 2252 від 10.12.2021 на суму 20057,55 грн, № 2253 від 10.12.2021 на суму 70203,61 грн, № 2452 від 24.12.2021 на суму 11240,49 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що на підставі додаткових угод №№: 2-8 до договору № 220113ВЦ від 04.01.2021, укладених з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вартість 1 кВт/год електроенергії зросла на 1,929818 грн (з 2,60 грн до 4,529818грн) або на 74,2%, в той час як замовлений обсяг постачання зменшився на 23574,56 кВт/год (з 205000 кВт/год до 181425,44 кВт/год) або на 11,6%. Тобто замовник - позивач здійснив оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленої електроенергії значно скоротився.

За таких обставин, на переконання прокурора, недобросовісні дії зі сторони відповідача, який ініціював внесення відповідних змін до договору, роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів позивача, що і стало причиною звернення прокурора з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 у справі № 927/468/23 позов задоволено, вирішено:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.08.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.09.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.10.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 04.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 16.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 25.11.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, укладену між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області кошти в сумі 61 293,86 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Чернігівської обласної прокуратури 21 472,00 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань.

Ціна договору, яка визначена за результатами процедури закупівлі та тендерної пропозиції позивача, була змінена додатковими угодами: № 2 від 26.08.2021, № 3 від 30.09.2021, № 4 від 05.10.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 16.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 03.12.2021 до договору № 220113ВЦ від 04.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Зокрема, внаслідок укладення вказаних додаткових угод до договору вартість за 1 кВт/год електроенергії, зросла на 1,929818 грн (+74,2 %), тобто більше на 10 %, а обсяг електроенергії зменшився на 23 736 кВт/год (-11,6%).

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, до якої зупинялось провадження у справі № 927/468/23 про те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин справи № 927/468/23 оспорювані відповідачем додаткові угоди до договору суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними.

В свою чергу, судова колегія зауважує на тому, що недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції укладеного договору.

Перевіривши розрахунки, судом першої інстанції вірно з'ясовано, що у зв'язку із недійсністю оспорюваних додаткових угод зі сторони позивача у спірних правовідносинах має місце переплата у розмірі 61 293,86 грн, а тому стягнення місцевим господарським судом цих коштів з відповідача також є правомірним.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє доводи відповідача про неправильне тлумачення та застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 вирішила відступити від висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Посилання відповідача на відсутністю підстав для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки на переконання відповідача, прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", судовою колегією оцінюється критично, з огляду на наступне.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що прокурор звертався до позивача листом № 53-75-468вих-23 від 20.02.2023 з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття позивачем заходів щодо усунення вказаних порушень.

В свою чергу, позивач, на звернення прокурора, листом від 23.02.2023 № 04-18/507 повідомив, що заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів, не вживались, а також на даний час не планується вживати такі заходи.

Зважаючи на викладене, виходячи із предмета і підстав позову, сформульованих прокурором, та враховуючи, що позивач є стороною правочину, до якого були укладені оспорювані додаткові угоди, втім, не звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними після отримання інформації від прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача та звернення до суду із вказаним позовом.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

Твердження відповідача про те, що за висновком суду першої інстанції визнані недійсними додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однакові мірі, тому судові витрати по сплаті судового збору мали б бути покладені на відповідача та позивача у рівних частинах, колегією суддів відхиляються оскільки саме відповідачем було ініційовано питання щодо укладання оспорюваних додаткових угод до договору.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, та дійшов правильних висновків щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених місцевим господарським судом.

В свою чергу, викладені прокурором у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях твердження є документально обґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2023 у справі № 927/468/23 - без змін.

Матеріали справи № 927/468/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала