ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 травня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/1288/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - Хуторянець О.В.,
від інших учасників справи - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2024 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, прийняту суддею Ржепецьким В.О., м. Миколаїв, повний текст складено 21.02.2024,
у справі №915/1288/21
за заявою кредитора: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ"
про банкрутство
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/1288/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2021, зокрема, заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" відкрито провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ"; визнано вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на суму 3867910,63 грн, з яких: 3789676,55 грн заборгованості за кредитними договорами (тіло кредиту, відсотки та судовий збір за рішенням у справі №915/1553/19) (четверта черга) і 1534,08 грн пені (шоста черга); введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну.
В подальшому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2021 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до боржника у розмірі 12850350,30 грн, з яких: 6000000 грн - заборгованість по кредиту станом на 27.10.2021 (четверга черга), 4504739,88 грн - заборгованість по процентах станом на 27.10.2021 (четверга черга), 678693,29 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків станом на 27.10.2021 (четверга черга), 1335853,78 грн - інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків станом на 30.09.2021 (четверга черга), 331423,35 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, нарахована за період з 23.01.2019 по 31.03.2019, процентів та комісії, нарахована за період з 16.01.2019 по 31.03.2019, стягнута за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2020 у справі №915/2257/19 (шоста черга); визнано вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до боржника у загальній сумі 943098,83 грн, з яких: 24920,24 грн - заборгованість по сплаті єдиного внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (друга черга), 713679,11 грн - заборгованість по сплаті податку на додану вартість (третя черга), 204499,48 грн - штрафні санкції та пеня (шоста черга).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2023 у справі №915/1288/21, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ"; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну.
05.02.2024 до суду першої інстанції від Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" надійшло клопотання №132/3115/2024 від 29.01.2024 (вх.№1421/24 від 05.02.2024), в якому останній просив відсторонити арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" та призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до частини восьмої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства комітетом кредиторів були прийнято відповідне рішення про відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" та про призначення ліквідатором останнього - арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2024 у справі №915/1288/21 (суддя Ржепецький В.О.) задоволено клопотання Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" №132/3115/2024 від 29.01.2024 (вх.№1421/24 від 05.02.2024); відсторонено арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ"; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича; зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог статей 61-64 Кодексу України з процедур банкрутства у строк до 23.08.2024 та надати суду звіт про виконану роботу згідно з вимогами статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну в 5-денний термін з дня отримання даної ухвали передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражному керуючому Карасюку Олександру Володимировичу документацію банкрута; зобов'язано ліквідатора Карасюка Олександра Володимировича за три дні до дати судового засідання надати суду докази виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2024 в частині витребування постанов ДВС та приватних виконавців про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ".
Дане судове рішення мотивоване тим, що згідно з положеннями абзаців 3, 4 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень ліквідатора у разі звернення комітету кредиторів до господарського суду з таким клопотанням у будь-який час та, при цьому, незалежно від наявності підстав, адже таке клопотання комітету кредиторів є окремою та самостійною підставою для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Не погодившись з постановленою ухвалою, арбітражний керуючий Герман Оксана Степанівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2024 у справі №915/1288/21 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ".
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що, наполягаючи на відстороненні арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ", Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" ні в протоколі, яким оформлено рішення комітету кредиторів, ні у поданому до суду клопотанні №132/3115/2024 від 29.01.2024 (вх.№1421/24 від 05.02.2024) не навів будь-яких фактів неналежного виконання даним арбітражним керуючим покладених на неї обов'язків та не надав доказів в обґрунтування заявленого клопотання, а місцевий господарський суд, в свою чергу, не встановив вказаних обставин та не вжив заходів для запобігання зловживання кредиторами своїми правами.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 18.04.2024 (вх.№803/24/Д4 від 18.04.2024) Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" просить у задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни відмовити та залишити ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2024 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі №915/1288/21 без змін. У цьому відзиві вказаний кредитор посилається на те, що у процедурі розпорядження майном арбітражним керуючим Герман Оксаною Степанівною фактично здійснений обсяг робіт лише за періоди жовтень-грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року та грудень 2022 року (тобто за 6 місяців), проте розрахунок винагороди розпорядником майна здійснено за всі 22 місяці процедури.
Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 04.04.2024 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 19.04.2024.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 призначено справу №915/1288/21 для розгляду вищенаведеної апеляційної скарги на 22.05.2024 о 12:00.
У судовому засіданні 22.05.2024, проведеному в режимі відеоконференції, представник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представники інших учасників справи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.VIII а.с.133-136), при цьому арбітражний керуючий Герман Оксана Степанівна звернулася з клопотанням б/н від 21.05.2024 (вх.№803/24/Д5 від 21.05.2024), а Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" - з заявою б/н від 21.05.2024 (вх.№803/24/Д6 від 22.05.2024), в яких заявники просили здійснити розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2024 відбулися збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 23.01.2024, щодо клопотання Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" перед Господарським судом Миколаївської області про відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" та про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).
За приписами частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства).
З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Отже, при застосуванні судом під час розгляду справ про банкрутство норм Господарського процесуального кодексу України, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України №4-зп від 03.10.1997 (у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України), з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми Кодексу України з процедур банкрутства.
Саме такий правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладений в постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
В силу частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства.
У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Через арбітражного керуючого (ліквідатора) здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа. При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов'язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів (абзаци 2-8 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства).
Положеннями абзацу 10 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.
Згідно з абзацом 11 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.
Таким чином, законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:
-за заявою самого арбітражного керуючого (абзац перший частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства);
-за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі (абзаци 2-8 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства);
-за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав (абзац 10 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого не викликає непорозумінь, ця норма у судовій практиці застосовується як імперативна, що не потребує додаткових роз'яснень з приводу її застосування.
Наступним з випадків відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень є відсторонення за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявності підстав, визначених у самому Кодексі України з процедур банкрутства. Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з таких підстав має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Водночас імперативною нормою Кодексу України з процедур банкрутства (абзац 10 частини четвертої статті 28) комітету кредиторів надане право у будь-який час (що фактично означає - на будь-якій судовій процедурі банкрутства) звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, при цьому вказана правова норма прямо вказує на незалежність такого клопотання від наявності підстав відсторонення арбітражного керуючого.
Саме такий правовий висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений в постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19.
Зазначеним спростовуються доводи скаржниці про те, що для відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" комітет кредиторів повинен був навести конкретні факти неналежного виконання даним арбітражним керуючим покладених на неї обов'язків, адже, як зазначено вище, можливість реалізації відповідного права комітету кредиторів на відсторонення арбітражного керуючого чинним законодавством не ставиться в залежність від наявності певних підстав для такого відсторонення.
Таке право комітету/зборам кредиторів надано законодавцем з метою забезпечення прав кредиторів у судових процедурах банкрутства, підвищення як їх впливу на саму процедуру, так і їх відповідальності, прискорення строків проведення такої процедури шляхом заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету/зборів кредиторів та може, на думку кредиторів, виконувати повноваження у справі більш ефективно.
При цьому, приймаючи рішення про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, суд повинен призначити іншу особу ліквідатором, оскільки в протилежному випадку боржник залишається без органу управління та особи, яка несе відповідальність за збереження ліквідаційної маси.
Відповідно до частини шостої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4 частини восьмої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства).
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, у справі про банкрутство суд повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду. Рішення комітету кредиторів не може мати для господарського суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
У разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов'язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши зміст рішення зборів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ", оформленого протоколом б/н від 23.01.2024, щодо відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ", апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про те, що вказане рішення прийняте у встановленому законом порядку належним чином сформованим складом комітету кредиторів в межах своєї компетенції. При цьому колегією суддів не встановлено жодних порушень порядку скликання та проведення зборів комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ", які відбулися 23.01.2024, голосування на цих зборах тощо. Докази існування будь-яких порушень у матеріалах справи також відсутні та апелянтом до суду не подані.
Водночас, оскільки абзацом 10 частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства комітету кредиторів надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав, здійснення цього права саме по собі не може apriori свідчити про зловживання комітетом кредиторів боржника процесуальними правами у справі про банкрутство.
Проте, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав, що є виключенням із загального правила про процесуальний обов'язок учасника справи зазначати підстави заяви (клопотання, заперечення), під час розгляду відповідного клопотання, у тому числі, зобов'язаний вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зі змісту протоколу б/н від 23.01.2024 вбачається, що прийняттю рішення про відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" передувало прийняття комітетом кредиторів рішення про визнання незадовільним звіту ліквідатора про виконану роботу у справі про банкрутство даного товариства.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що, зокрема, під час вирішення питання щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни всі три кредитори письмово висловили свою позицію, яка зводилась до того, що вказаним арбітражним керуючим фактично здійснено обсяг робіт у процедурі розпорядження майном лише за періоди жовтень-грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року та грудень 2022 року (тобто за 6 місяців), у той час як під час здійснення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" арбітражний керуючий не вчиняв будь-яких ефективних заходів.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що чинним законодавством гарантовано право комітету кредиторів у будь-який час (на будь-якій судовій процедурі банкрутства) ініціювати перед судом питання заміни одного арбітражного керуючого на іншого, який має довіру комітету кредиторів та, на переконання кредиторів, може виконувати повноваження у справі більш ефективно, з огляду на встановлені судом обставини висловлення всіма кредиторами боржника невдоволення роботою арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни, а також дотримання порядку скликання та проведення зборів комітету кредиторів, Південно-західний апеляційний господарський суд не вбачає у діях комітету кредиторів ознак зловживання процесуальними правами і погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення відповідного клопотання Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про відсторонення арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" та про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ" - арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене та враховуючи те, що твердження апелянта щодо порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 16.02.2024 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі №915/1288/21 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Герман Оксани Степанівни залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.02.2024 про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі №915/1288/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України і статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2024.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук