23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/8785/23 пров. № А/857/868/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Мохаринець Д.Є.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 19 грудня 2023 року,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області), що полягають у застосуванні принципу екстериторіальності при опрацюванні її заяви від 01 березня 2023 про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) №956120825377 від 08 березня 2023 року про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 72 % суддівської винагороди судді, з урахуванням раніше проведених виплат, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи юрисконсультом І-ІІ категорії Державної Рівненської меблевої фабрики та роботи на посаді консультанта, помічника голови Арбітражного суду Рівненської області 3 роки 0 місяців 0 днів, половини строку навчання у Харківському юридичному інституті на денній формі навчання - 1 рік 11 місяців 0 днів.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 460/8785/23, ухваленим у порядку письмового провадження, позов задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на день звернення до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою 01 березня 2023 року приписи Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України не містили положення щодо принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Тому таку заяву позивачки мало розглянути саме ГУ ПФУ в Рівненській області.
З огляду на приписи частини 2 статті 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Таким чином, загальний стаж ОСОБА_1 як судді, який дав право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 31 рік 8 місяців 11 днів, який підлягає врахуванню пенсійними органами під час підрахунку розміру спеціального стажу та при обчисленні суми мого щомісячного довічного грошового утримання. За наведених обставин відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачки з урахуванням вказаного стажу та приписів частини 3 статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” має складати 72%.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачами.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у своїй апеляційній скарзі просило рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасувати та у задоволені позову ОСОБА_1 .
Зазначає на обґрунтування своїх вимог про те, що ОСОБА_1 з 15 лютого 2023 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) при страховому стажі 49 років 2 місяці, в тому числі, стаж на посаді судді - 26 років 9 місяців 12 днів, у розмірі 62% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При розгляді звернення ОСОБА_1 від 01 березня 2023 року про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці було правомірно застосовано принцип екстериторіальності з урахуванням постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”.
При призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсотки суддівської винагороди визначено безпосередньо від стажу на посаді судді, без врахування стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Тому ГУ ПФУ в Івано-Франківській області правомірно прийняло рішення про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання від 08 березня 2023 року.
ГУ ПФУ в Рівненській області також просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволення позову ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при вирішенні спору не було враховано частини 3 статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини 4 статті 142 вказаного Закону у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Тому судом першої інстанції безпідставно зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 виходячи із 72 % суддівської винагороди судді, оскільки виходячи із положення частини 3 статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та матеріалів справи щомісячне довічне грошове утримання правомірно встановлено у розмірі 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних вимог, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Указом Президента № 825/95 від 11 вересня 1995 року ОСОБА_1 була призначена на посаду судді арбітражного суду Рівненської області та з 16 жовтня1995 року приступила до виконання обов'язків судді.
Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року № 2760-ІV позивачку обрано на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду безстроково.
Указом Президента України № 295/2018 від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 переведена на роботу на посаду судді Північно-західного апеляційного господарського суду.
24 травня 2022 року позивачка звернулася до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у відставку.
Секретаріат Вищої ради правосуддя 25 травня 2022 року листом № 2536/0/9-22 повідомив про відсутність повноважного складу Вищої ради правосуддя, у зв'язку із чим її заява від 24 травня 2022 року може бути розглянута після формування повноваженого складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України.
Відповідно до наказу голови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 липня 2022 року № 8-ос/г з 26 липня 2022 року припинено трудові відносини із позивачкою у зв'язку із досягненням 25 липня 2022 року шістдесяти п'яти років та припиненням повноважень судді з 26 липня 2022 року.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 травня 2022 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 39/0/15-23 від 14 лютого 2023 року, яким вирішено звільнити її з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Встановлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання у позивачки виникло з наступного дня після досягнення нею шістдесяти п'яти років.
На підставі наказу в.о. голови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2023 року № 1-ос/г до трудової книжки ОСОБА_1 внесено запис про звільнення з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 39/0/15-23 від 14 лютого 2023 року. Встановлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення нею шістдесяти п'яти років.
28 лютого 2023 року відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного Фонду України Північно-західним апеляційним господарським судом були підготовлені відповідні документи, серед яких розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, № 04-14/1330/23 від 28 лютого 2023 року, у якому було вказано, що стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права ОСОБА_1 складає 31 рік 2 місяців 11 днів.
20 лютого 2023 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення/перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, у якій просила провести нарахування та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці з 26 липня 2022 року. Довічне грошове утримання судді у відставці її було призначено з розрахунку стажу судді - 26 років 9 місяців 12 днів, замість - 31 року 2 місяців 11 днів (62 %), починаючи з 15 лютого 2023 року.
01 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, додавши довідку № 04-14/1330/23 від 28 лютого 2023 року «Про розрахунок стажу судді».
За наслідками розгляду заяви від 01 березня 2023 року ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було прийнято рішення № 956120825377 від 08 березня 2023 року про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до якого позивачці не було зараховано до суддівського стажу періоди з 01 вересня 1979 року по 01 липня 1983 року навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського; з 23 жовтня 1991 року по 14 грудня 1993 року роботи на посаді юрисконсульта І-ІІ категорії Державної Рівненської меблевої фабрики; з 16 грудня 1993 року по 15 жовтня 1995 року роботи на посаді консультанта, помічника голови Арбітражного суду Рівненської області, оскільки вказані періоди не передбачені для врахування до суддівського стажу у статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ОСОБА_1 не погодилася із діями та рішеннями пенсійних органів щодо відмови у перерахунку призначеного їй довічного грошового утримання судді та звернулася до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус судді у відставці на час виходу ОСОБА_1 у відставку було регламентовано приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1402).
Згідно із частиною 1 статті 116 вказаного закону суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до положень статті 137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
За приписами статті 142 Закону №1402 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом із тим, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
При цьому на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Арбітражного суду Рівненської області Указом Президента України № 825/95 від 11 вересня 1995 року питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною 4 статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII “Про статус суддів” (далі - Закон № 2862-XII), відповідно до якої до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Окрім того, відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
На переконання апеляційного суду, в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд першої інстанції слушно врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08 березня 2018 року у справі №308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі №243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 31 березня 2021 року у справі №235/7316/16-а, від 13 лютого 2020 року у справі №592/5433/17, від 12 травня 2020 року у справі №303/1504/17-а, та дійшов вірного висновку про те, що з виходячи із наведеного правового регулювання та встановлених фактичних обставин до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, слід зарахувати половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1979 року по 01 липня 1983 року, що становить 1 рік 11 місяців 0 днів.
Окрім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що системний аналіз приписів частини 2 статті 137 Закону №1402 та абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІІ свідчить про те, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена Законом та надає право для призначення на посаду судді, який стосовно ОСОБА_1 становив три роки.
Подібний висновок міститься у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №9901/805/18, яке залишене без змін постановою Великої Плати Верховного Суду від 30 травня 2019 року.
Відтак, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку ОСОБА_1 слід додатково зарахувати періоди з 23 жовтня 1991 року по 14 грудня 1993 року роботи на посаді юрисконсульта І-ІІ категорії Державної Рівненської меблевої фабрики; з 16 грудня 1993 року по 15 жовтня 1995 року роботи на посаді консультанта, помічника голови Арбітражного суду Рівненської області.
Відтак, слід погодитися із позовними вимогами ОСОБА_1 про те, що визначення відсоткового розміру її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має складати 72 % (50 % (за 20 років стажу) + 11 років стажу х 2 % = 72 %).
Разом із тим, оцінюючи вирішення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області, що полягали у застосуванні принципу екстериторіальності при опрацюванні її заяви від 01 березня 2023 про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, апеляційний суд виходить із такого.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) передбачено, що приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання, органами, що призначають щомісячне довічне утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1). (далі - Порядок № 22-1)
Застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова).
Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку № 22-1 після перерахунку пенсії, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про помилковість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині та додатково звертає увагу на те, що розгляд заяви позивачки із застосуванням принципу екстериторіальності саме по собі жодним чином не наклало на неї додаткових обов'язків та не обмежило її право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці.
Водночас, з урахуванням правомірності застосування принципу екстериторіальності при опрацюванні звернення ОСОБА_1 від 01 березня 2023 року прийняття відповідного рішення слід покласти на визначений із урахуванням такого принципу пенсійний орган, тобто на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову ОСОБА_1 у частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Рівненській області щодо застосування принципу екстериторіальності при опрацюванні її заяви від 01 березня 2023 про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а відтак у цій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 460/8785/23 та позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 956120825377 від 08 березня 2023 року про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 72 % суддівської винагороди судді, з урахуванням раніше проведених виплат, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоди її роботи юристконсультом І-ІІ категорії Державної Рівненської меблевої фабрики, роботи на посаді консультанта, помічника голови Арбітражного суду Рівненської області, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті на денній формі навчання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088; 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців,15) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк