23 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/927/23 пров. № А/857/2761/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Пилипіва Руслана Мироновича на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (ухвалене головуючим-суддею Скільським І.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у непроведені йому з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії, на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУ НП) про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023 (далі - Довідка №П-6) та зобов'язати відповідача на підставі цієї довідки здійснити, починаючи з 01.12.2019, перерахунок та виплату йому пенсії, з урахуванням наступних сум грошового забезпечення, а саме : посадовий оклад - 2950 грн, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості (25%) - 737,50 грн, оклад за спеціальним званням (майор поліції) - 2000 грн, надбавка за стаж служби (45%) - 2559,38 грн, премія (65,85 %) - 5348,04 грн та індексація - 887,09 грн, з урахуванням проведених платежів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представниця позивача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 30.09.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262) у розмірі 67% грошового забезпечення.
Згідно протоколу за пенсійною справою №0913005690 (НПУ) від 24.10.2017, пенсія позивачу обраховувалась в основному розмірі 67% грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
На звернення позивача від 25.01.2023 ГУ НП листом №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023, повідомило позивача, що поліцейському за посадою начальник сектору, що не входить до складу відділу, відділу поліції ГУ НП майору поліції у листопаді 2019 нараховано грошове забезпечення в сумі 13594,91 грн, до якого входять наступні складові, а саме : посадовий оклад - 2950,00 грн, підвищення посадового окладу за роботу у гірській місцевості (25%) - 737,50 грн, оклад за спеціальним званням (майор поліції) - 2000,00 грн, надбавки за стаж служби в поліції (45%) - 2559,38 грн та премія. Додатково зазначено, грошове забезпечення вказаного вище поліцейського за листопад 2019 : посадовий оклад - 2950,00 грн, підвищення посадового окладу за роботу у гірській місцевості (25%) - 737,50 грн, оклад за спеціальним званням “майор поліції” - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби (45%) - 2559,38 грн та премія (65,85%) - 5348,04 грн, а всього грошового забезпечення - 13594,91 грн, індексація доходів 887,09 грн.
17.02.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених у листі ГУ НП №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023, сум грошового забезпечення та у додатках до заяви зазначив про надання “довідки ГУ НП про розмір грошового забезпечення №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023”.
Листом №1181-1237/П-02/8-0900/23 від 01.03.2023 пенсійний орган повідомив позивача про відсутність законних підстав та повноважень для проведення перерахунку його пенсії.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин надання ОСОБА_2 уповноваженим органом, на якого покладено функції по складанню довідок, довідки про розмір його грошового забезпечення станом на листопад 2019, що враховується для перерахунку пенсій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2008 по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п.1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Колегія суддів зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45, однак, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані протиправними та нечинними судом, відтак з 05.03.2019 (дня набрання законної сили рішенням по справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положеннями п.1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, п.3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, затверджений постановою правління ПФУ №3-1 від 30.01.2007, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2017 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому ст.63 Закону №2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п.24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст.63 Закону №2262, уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте КМУ, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №553/3619/16-а.
Таким чином, з 05.03.2019 (дня набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на ту обставину, що порядок проведення перерахунку раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій до прийняття Постанови №103, так само проводився у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. При цьому, було встановлено, що на підставі рішення Кабінету Міністрів України державні органи (у тому числі МВС) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів головним управління Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а ті складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Оскільки Кабінет Міністрів України до цього часу не приймав інших рішень про зміну розміру грошового забезпечення для пенсіонерів органів внутрішніх справ, то відсутні підстави керуватися алгоритмом інформування, визначеним Порядком № 45, який передував видачі довідок для перерахунку пенсії.
У той же час, подальше скасування у судовому порядку окремих положень Постанови №103, що було спрямоване на захист прав відповідної категорії громадян на належний розмір пенсії, дає право на перерахунок пенсій з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі довідок уповноважених органів.
Таким чином, за змістом положення п.3 Постанови №103 перерахунку з 01.01.2016 підлягають пенсії, призначені згідно із Законом №2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Однак, позивач не відноситься до категорії осіб, визначених у п.1, п.3 Постанови №103, оскільки пенсія призначена відповідно до Закону №2262, як особі, що звільнена із служби в поліції з 29.09.2017, та він не відноситься до осіб, вказаних в даних пунктах.
Пенсію позивачу призначено 30.09.2017, а отже при призначенні пенсії пенсійний орган врахував складові розміру грошового забезпечення відповідно до Порядку №45.
Інформації щодо того, що з прийняттям Постанови №103 позивачу видана оновлена довідка для перерахунку пенсії без врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, в редакції Постанови №45 після внесення змін Постановою №103, та на підставі цієї довідки перераховано пенсію, матеріали справи не містять.
При цьому, положення п.3 Постанови №103 не розповсюджуються на спірні правовідносини з урахуванням того, що пенсію ОСОБА_2 призначено по лінії Національної поліції у 2017 році, а тому відповідач не мав правові підстави для оформлення та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року, оскільки згідно п.3 Постанови №103 перерахунку підлягали пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), до яких позивач не відноситься.
Колегія суддів зазначає, що не підлягають до застосування у спірних правовідносинах правові висновки, викладені Верховним Судом у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 та рішеннях Окружного адміністративного суду м. Києва у справах №826/3858/18, №826/12704/18 (про визнання протиправними і нечинними п.1-п.3 Постанови №103 і додатку № 5 Порядку №45), оскільки такі стосуються пенсій військовослужбовців і прирівняних до них осіб - працівників органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсії вже призначені станом на 01.01.2016 (у відношенні до міліціонерів) і 01.01.2018 (у відношенні до військовослужбовців) відповідно.
Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №988 та затвердження Порядку №260 не відбулося змін у розмірах та видах грошового забезпечення поліцейських, а тому у позивача не виникло і права на перерахунок пенсії у розумінні Закону №2262.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 по справі №300/1638/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022, ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ГУ НП в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язання відповідача скласти та подати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 19.11.2019.
Як встановлено судом, після набрання вказаним рішенням суду законної сили, позивач у січні 2023 звернувся до ГУ НП із заявою від 25.01.2023.
Листом №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023 ГУ НП повідомило ОСОБА_2 , в якості інформації, про розмір грошового забезпечення поліцейського та його складові, а саме зазначено наступне : “поліцейському за посадою начальник сектору, що не входить до складу відділу, відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області майору поліції у листопаді 2019 нараховано грошове забезпечення у сумі 13594, 91 грн, до якого входять наступні складові: посадовий оклад -2950,00 грн, підвищення посадового окладу за роботу у гірській місцевості (25%) - 737,50 грн, оклад за спеціальним званням (майор поліції) - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції (45%) - 2559,38 грн та премія - (65,85%)- 5348,04 грн”.
Надалі, 17.02.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок йому пенсії з урахуванням зазначених у листі ГУ НП сум грошового забезпечення та у додатках до заяви зазначив про надання “Довідки №П-6”.
Зміст відповіді ГУ НП та наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що позивачу довідки встановленого зразка про розмір його грошового забезпечення за відповідною посадою для перерахунку пенсії не видавалось, а за наслідками розгляду його заяви від 25.01.2023 листом №П-6/108/01/29-2023 від 10.02.2023 було проінформовано про розмір грошового забезпечення поліцейського та його складові станом на листопад 2019.
Відтак, колегія суддів зазначає, що до моменту отримання належної довідки від органу, уповноваженого на формування довідки про складові грошового забезпечення позивача, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Пилипіва Руслана Мироновича залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року по справі №300/927/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук