22 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1543/24 пров. № А/857/4954/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (прийняту у м. Луцьку суддею Димарчук Т. М.) про забезпечення позову в адміністративній справі № 140/1543/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр»» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
12.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» (далі - ТзОВ «ПТФ «Центр», заявник) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 31-р від 09.02.2024 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним:
- № 03080314202200016 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 12, АЗС № 5 з магазином;
- № 03180314202200004 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Луцька, буд. 1а, АЗС № 4 з магазином;
- № 03080314202200015 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Городище, вул. Миру, 1а, АЗС № 3 з магазином;
- № 03180314202200007 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд. 1а, АЗС № 2 з магазином;
- № 03180314202200008 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карпенка - Карого , буд. 1а, АЗС №1 з магазином;
- № 03180314202300014 - за адресою місця торгівлі: Волинська область, Луцький район, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, АЗС № 6 з магазином.
Одночасно з позовною заявою, тобто до відкриття провадження у справі, ТзОВ «ПТФ «Центр» подало заяву про забезпечення позову, у якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Волинській області № 31-р від 09.02.2024, яким товариству анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
- № 03080314202200016 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 12, АЗС № 5 з магазином;
- № 03180314202200004 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Луцька, буд. 1а, АЗС № 4 з магазином;
- № 03080314202200015 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Городище, вул. Миру, 1а, АЗС № 3 з магазином;
- № 03180314202200007 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд. 1а, АЗС № 2 з магазином;
- № 03180314202200008 - за адресою місця торгівлі: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карпенка - Карого , буд. 1а, АЗС № 1 з магазином;
- № 03180314202300014 - за адресою місця торгівлі: Волинська область, Луцький район, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, АЗС № 6 з магазином до вирішення по суті спору щодо оскарження вказаного розпорядження та набрання рішенням суду законної сили.
Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що основним видом діяльності вказаних господарських одиниць АЗС ТзОВ «ПТФ «Центр», що розташовані у Волинській області, є роздрібна торгівля пальним та торгівля супутніми автотоварами; можливість здійснення господарської діяльності напряму залежить від наявності діючої ліцензії. Анулювання ліцензії призводить до зупинення господарської діяльності підприємства на автозаправних станціях, що може мати негативні наслідки, такі як-от: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливість виплати заробітної плати персоналу, неможливість виконання зобов'язань щодо реалізації пального за вже укладеними правочинами, що, у свою чергу, призведе до підриву ділової репутації підприємства та численних судових процесів з приводу сплати штрафних санкцій на користь контрагентів.
Зазначає, що зупинення роботи зазначених автозаправних станцій блокує роботу підприємств та нормальне існування мешканців не лише в м. Луцьк, с. Прилуцьке, с. Городище, с. Струмівка, с. Великий Омеляник, с. Зміїнець, а також прилеглих населених пунктів, позаяк зазначені автозаправні станції є єдиними у цих місцевостях, де здійснюється відпуск нафтопродуктів та торгівля супутніми товарами. Заявник вказує, що у зв'язку з військовими діями постачання нафтопродуктів стоїть особливо гостро, та пальне, як товар має істотну соціальну значущість, і вільний доступ до його придбання має істотне значення для збереження соціального благополуччя та спокою серед населення відповідного регіону. Відтак, товариство також уклало міжнародні договори на надання послуг з перевезення нафтопродуктів, зокрема: Договір № 2023-10-30 від 30.10.2023 з Uslugi Transportowe Miroslaw Barszczewski, ідентифікаційний код REGON: 790728907; № 2022-3 від 24.08.2022 з UAB LINO TAPARAUSKO FIRMA, company number 234951750; № 2022-07-24/08 від 24.08.2022 з UAB «MELDANA». Вказує, що анулювання ліцензій унеможливить виконання договірних зобов'язань підприємства перед своїми клієнтами, а також зупинить ввезення закуплених нафтопродуктів від постачальників-нерезидентів, що спричинить негативні наслідки порушення позивачем договірних зобов'язань, накладення контрагентом штрафних санкцій, простій транспортних засобів, в тому числі на митному кордоні, перевізників нафтопродуктів вказаних вище та призведе до розірвання міжнародних контрактів через невиконання договірних умов. Вказане загострить ситуацію щодо відносин України з міжнародними партнерами заявника.
Окрім того, в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії російської федерації, особливе значення має збереження функціонування суб'єктів економічної системи, які забезпечують саме існування такої системи, як загалом, шляхом здійснення активної господарської діяльності та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконанням податкових та соціальних зобов'язань. Звертає увагу, що відповідно до Порядку віднесення об'єктів до об'єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109, діяльність з реалізації нафтопродуктів належить до сектору критичної інфраструктури.
Також у зв'язку з військовими діями, постачання нафтопродуктів стоїть особливо гостро, позивач готовий в необхідних обсягах забезпечувати нафтопродуктами військових, територіальну оборону, лікарні, ДСНС, поліцію, органи місцевого самоврядування, аграрний сектор для забезпечення посівної компанії в 2023 - 2024 рр., у зв'язку з чим позивачем заключено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № LT/24/017/T/SN/E та скрапленого газу № LT/24/161/T/SN/E з акціонерним товариством «ORLEN Lietuva», в який заклали об'єм нафтопродуктів та скрапленого газу для функціонування АЗС у Волинській області, ліцензії по яких анульовано, причому виконання вказаного міжнародного контракту буде утруднене з саме у зв'язку з вищевказаним.
Окрім того, неможливість здійснення діяльності у сфері роздрібної торгівлі нафтопродуктів на вказаних АЗС свідчить також про те, що дія оскаржуваного розпорядження впливає на права та інтереси 52 осіб, які відповідно до штатного розпису задіяні у такій діяльності товариства, які фактично позбавляються гарантованого Конституцією України права на працю, оскільки сфера діяльності працівника, його права та обов'язки становлять істотні умови праці, а відповідно зміна таких умов має відбуватися з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
Заявник зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Волинській області № 31-р від 09.02.2024 істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів підприємства від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним на вищевказаних АЗС призведе до негативних наслідків для підприємства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення АЗС; можливого розірвання ділових відносин з контрагентами та погіршення ділової репутації підприємства, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право підприємства на здійснення господарської діяльності та надасть можливість підприємству, до остаточного вирішення даного спору, реалізовувати своє право на здійснення своєї господарської діяльності. При цьому, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року заяву ТзОВ «ПТФ «Центр» про забезпечення позову задоволено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову зводяться до того, що він буде позбавлений можливості здійснювати діяльність, передбачену анульованою ліцензією, проте не наведено жодних доводів, що у випадку задоволення позову виконання рішення суду буде неможливим або ускладненим. Вказує, що вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у запропонований позивачем спосіб фактично вирішує спір по суті до ухвалення рішення у справі, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача, а саме право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС призведе до реальних негативних наслідків для підприємства.
Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частини четверта - шоста статті 154 КАС України).
Відповідно до статті 151 КАС України, якою визначено види забезпечення позову, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Згідно роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області видано ТзОВ «ПТФ «Центр» такі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
- реєстраційний номер № 03080314202200016 з терміном дії з 20.08.2022 по 20.08.2027 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 з магазином;
- реєстраційний номер № НОМЕР_1 з терміном дії з 24.08.2022 по 24.08.2027 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 з магазином;
- реєстраційний номер № НОМЕР_2 з терміном дії з 20.08.2022 по 20.08.2027 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_3 , АЗС № 3 з магазином;
- реєстраційний номер № НОМЕР_3 з терміном дії з 18.08.2022 по 18.08.2027 за адресою місця торгівлі: Волинська обл., Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд. 1а, АЗС № 2 з магазином;
- реєстраційний номер № 03180314202200008 з терміном дії з 18.08.2022 по 18.08.2027 за адресою місця торгівлі: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, буд. 1а, АЗС №1 з магазином;
- реєстраційний номер № 03180314202300014 з терміном дії з 19.10.2023 по 19.10.2028 за адресою місця торгівлі: Волинська область, Луцький район, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, АЗС № 6 з магазином.
Розпорядженням ГУ ДПС у Волинській області від 09.02.2024 № 31-р ТзОВ «ПТФ «Центр» анульовано вищевказані ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, у зв'язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Витяги з розпорядження від 09.02.2024 № 31-р по вищевказаних ліцензіях надійшли в особистий кабінет платника ТзОВ «ПТФ «Центр» 09.02.2024.
У межах цієї справи позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Волинській області від 09.02.2023 № 31-р про анулювання вищевказаних ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.
Отже, заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Волинській області від 09.02.2024 № 31-р про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, оскарження позивачем розпорядження ГУ ДПС у Волинській області від 09.02.2024 № 31-р, не зупиняє дію такого розпорядження при зверненні до суду.
Із матеріалів, що додані заявником до заяви про забезпечення позову видно, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що одним із видів економічної діяльності ТзОВ «ПТФ «Центр» є роздрібна торгівля пальним.
ТзОВ «ПТФ «Центр» укладено з іноземним контрагентом компанією «ORLEN Lietuva» договір купівлі-продажу нафтопродуктів № LT/24/017/T/SN/E, та скрапленого газу № LT/24/161/T/SN/E. Також позивачем також укладено міжнародні договори на надання послуг з перевезення нафтопродуктів, зокрема: договір № 2023-10-30 від 30.10.2023 з Uslugi Transportowe Miroslaw Barszczewski (укладений в Польщі), ідентифікаційний код REGON: 790728907; № 2022-3 від 24.08.2022 з UAB LINO TAPARAUSKO FIRMA, company number 234951750; № 2022-07-24/08 від 24.08.202. з UAB «MELDANA».
Вищенаведене дає підстави для висновку, що анулювання ліцензій унеможливить виконання договірних зобов'язань підприємства перед іноземними контрагентами, а також зупинить ввезення закуплених нафтопродуктів від постачальників-нерезидентів, що спричинить негативні наслідки порушення договірних зобов'язань, накладення контрагентом штрафних санкцій, простій транспортних засобів (в тому числі на митному кордоні) перевізників нафтопродуктів вказаних вище та може призвести до розірвання міжнародних контрактів через невиконання заявником договірних зобов'язань.
Також із матеріалів, доданих заявником до заяви про забезпечення позову, видно, що ТзОВ «ПТФ «Центр» уклало договори купівлі продажу нафтопродуктів з такими контрагентами як: Товариство з обмеженою відповідальністю українсько-чеське спільне товариство «ІСТ Менеджмент» (договір № 326 віл 16.05.2023); ремонтне житлово-комунальне підприємство № 1 (договір № 407 від 05.10.2023); ТзОВ «Топаз-ЛТД» (договір № 410 від 05.10.2023; ТзОВ «Луцька ДПМК» (договір № 106 від 27.10.2022); ПП «Укр-Петроль» (договір № 63 від 03.12.2023); ПП «Універсам» (договір № 64 від 05.10.2023) ; приватна фірма «Селекціонер» (договір № 65 від 01.09.2023); дочірнє підприємство «Агрофірма Луга-Нова» приватного підприємства «Універсам» (договори № 53 від 23.09.2023, № 475 від 01.11.2023) та інші.
Водночас, на підставі оскаржуваного розпорядження, позивач не матиме правових підстав для роздрібної торгівлі пальним, що зумовлює необхідність докладання позивачем значних зусиль та додаткових витрат, як для збереження наявного товару (пального) так і реалізації взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань за укладеними договорами.
Отже, виконання оспорюваного адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами заявника щодо зберігання пального та реалізацією взятих на себе цивільно-правових та господарсько-правових зобов'язань за укладеними вище договорами.
З наведеного видно, що розпорядження ГУ ДПС у Волинській області від 09.02.2024 № 31-р, яким анульовано вищенаведені ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, фактично зупиняє господарську діяльність ТзОВ «ПТФ «Центр», оскільки унеможливлює подальше здійснення роздрібної торгівлі пальним, що має негативні наслідки не лише для ТзОВ «ПТФ «Центр» та для його працівників, а й для третіх осіб, перед яким у заявника наявні господарські зобов'язання.
Також у зв'язку з військовими діями, постачання нафтопродуктів стоїть особливо гостро за умови необхідності забезпечувати в необхідних обсягах нафтопродуктами військових, територіальну оборону, лікарні, ДСНС, поліцію, органи місцевого самоврядування, аграрний сектор тощо. Зупинення роботи автозаправних станцій (а значить і обмеження доступу до вільного придбання пального громадянами) у таких населених пунктах як м. Луцьк, с. Прилуцьке, с. Городище, с. Струмівка, с. Великий Омеляник, с. Зміїнець (у яких заправляються пальним також мешканці прилеглих населених пунктів) може призвести до соціальної напруги, невдоволення та паніки серед мешканців вказаних населених пунктів, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету. Водночас, вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, у повній мірі узгоджується із приписами статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дія оскаржуваного розпорядження ГУ ДПС № 31-р від 09 лютого 2024 року про анулювання ТзОВ «ПТФ «Центр» ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновленню порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову. Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог, вжиття заходів забезпечення позову не перешкоджатиме анулюванню вказаної ліцензії.
Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа № 240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа № 440/6755/21), від 13 липня 2022 року (справа № 240/26736/21), від 11 січня 2023 року (справа № 640/10679/22) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у цій справі.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року про забезпечення позову в адміністративній справі № 140/1543/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин