про залишення апеляційної скарги без руху
22 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/5744/21 пров. № А/857/9362/24
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Запотічний І. І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі № 460/5744/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду 18 березня 2024 року замінено стягувача у виконавчих листах №1 та №2, виданих Рівненський окружним адміністративним судом 29.06.22 у справі №№460/5744/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій, його правонаступником - ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення прийняте 31 грудня 2021 року, однак апеляційну скаргу скеровано поштою 08 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, в апеляційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначено, що у відповідності до наявних документальних матеріалів адміністративної справи №460/5744/21, вважає, що починаючи з моменту смерті позивача (правопопередника), вона продемонструвала добросовісне ставлення до реалізації її права, як спадкоємця на правонаступництво у виконавчому провадженні по цій справі, а саме вжила у розумні строки усіх можливих та залежних від цього заходів, а також з метою усунення недоліків заяви про заміну сторони виконавчого провадження, які стали підставою для повернення вперше поданої заяви, після усунення яких та законного очікування на прийняття рішення судом задоволено повторно подану її заяву про заміну стягувача правонаступником 18.03.2024. Зазначає, що оскільки рішення суду від 31.12.2021 по справі № 460/5744/21 поширилось на неї усіма своїми правовими наслідками лише 18.03.2024 - з дати прийняття ухвали судом про заміну сторони виконавчого провадження, із урахуванням отриманої особисто письмової ухвали та ознайомленням із рішенням суду і матеріалами справи 05.04.2024, вважає тільки з цієї дати вона набула правових підстав для звернення до суду апеляційної інстанції щодо оскарження рішення суду першої інстанції у межах передбаченого КАС України строку на апеляційне оскарження. Просить суд врахувати вказану обставину для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи доводи скаржника суд враховує наступне.
Так, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.
При цьому суд вказав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Судом апеляційної інстанції враховано, що механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах.
Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення надіслано сторонам 29 березня 2022 року, що підтверджується штемпелем суду (а.с.36 зворот).
Оскаржене рішення суду набрало законної сили 18 травня 2022 року, оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №460/5744/21 повернуто скаржнику.
Також з матеріалів справи вбачається, що по даній справі 29 червня 2022 року ОСОБА_2 видані виконавчі листи.
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 було відомо про оскаржуване судове рішення і в строк передбачений КАС України таке не було оскаржене ним в апеляційному порядку.
З врахуванням наведеного,доводи апелянта щодо поновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження рішення суду в даній справі є необгрунтованими.
Відтак дану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усуненння недоліків апеляційної скарги.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі № 460/5744/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ. І. Запотічний