Справа № 240/4155/22
22 травня 2024 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частиної НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 травня 2024 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк до 23 травня 2024 року виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
16 травня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшли докази сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, судом також встановлено, що оскаржуване рішення прийнято 06 лютого 2024 року у порядку письмового провадження. Згідно супровідного від29 лютого 2024 року, копія рішення була направлена Військовій частині НОМЕР_1 рекомендованим поштовим відправленням. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду, що унеможливлює встановити, чи дотримано скаржником в даному випадку, строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 295 КАС України.
Таким чином, скаржнику необхідно надати відомості щодо дати отримання оскаржуваного рішення окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року
Так, відповідно до ч. ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянта просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, вказуючи на те, що Військова частина НОМЕР_1 , як учасник судової справи, не приймала участь у судовому засіданні, отримувала вказане рішення суду першої інстанції (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року по справі № 240/4155/22) засобами електронної системи «Електронного суду».
Скаржник також наголошує на особливості роботи автоматизованої системи документообігу військової частини НОМЕР_1 , які передбачають проведення послідовних етапів перетворення електронного варіанту формування інформації (виділення та структурування, перетворення документа зі статусу « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », тоді на «Оригінал», проставляння електронного підпису, тощо), перевантаження вказаної програми документообігу через велику кількість запитів та значний обсяг інформації, що обробляється в системі, створили перешкоди для оперативного пошуку та опрацювання відповідної інформації.
Надаючи оцінку доводам апелянта, суд враховує, що для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
З даного приводу судова колегія відзначає, що апелянт є суб'єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Отже у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.
Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи вказані обставини, вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження ухвали суду відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, з підстав, викладених у апеляційній2 скарзі, відмовити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Запропонувати апелянту протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати підстави для поновлення строку, а також надати відомості щодо дати отримання оскаржуваного рішення окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року.
У разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги вона буде повернута апелянту.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.