Справа № 620/16301/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
23 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась неодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати суду та позивачу розрахунок перерахунку пенсії померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 р. у справі № 620/18342/21 з підтвердженням суми заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 підтверджену заборговану суму перерахованої пенсії, яка підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 підтверджену заборговану суму перерахованої пенсії, яка підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , який отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону № 2262-ХІІ) та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі № 620/18342/21, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки від 16.11.2021 № ФЧ40889 про розмір грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 28.02.2023 року.
03.07.2023 позивачка звернулась з заявою-запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з проханням підтвердити суму заборгованості згідно вказаного рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 14.07.2023 р. № 11460-11934/Д-02/8-2500/23 відмовило позивачці у наданні такої інформації.
09.08.2023 позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відповідності до статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в якій просила Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити їй недоотриману пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Листом від 11.09.2023 № 15310-14569/Д-02/8-2500/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило у виплаті недоотриманої суми пенсії, вказавши, що з метою отримання коштів, нарахованих на виконання рішення суду за позовом ОСОБА_2 , особі, яка є спадкоємцем, необхідно звернутись до суду із відповідною заявою про зміну правонаступника.
Позивачка, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Виходячи з викладеного, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Судом встановлено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 .
Позивачка із заявою про виплату нарахованої пенсії звернулася 09.08.2023.
Отже, позивач звернулась із заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка, який помер, в межах строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
З огляду вищевикладене, позивачка має право на отримання пенсії, що підлягала виплаті чоловікові, однак, залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, внаслідок чого, відповідач зобов'язаний здійснити виплату позивачу недоодержаної ОСОБА_2 суми пенсії.
У спірній відмові відповідач зазначив, про необхідність звернення позивачці до суду з відповідною заявою про зміну правонаступника.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю та зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 підтверджену заборговану суму перерахованої пенсії, яка підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В частині відмовлених позовних вимог рішення суду першої інстанції неоскаржується, а тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Посилання апелянта на те, що позивачка матиме право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішень суду, у разі зміни сторони виконавчого провадження є необґрунтованими. Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21.
У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
- залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких