Справа № 640/10666/22 Суддя (судді) першої інстанції: Коваленко І.В.
23 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м.Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішення органу міграційної служби, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області від 04.07.2022 про повернення в країну походження громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14.07.2022;
- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області у встановлені позивачу статусу апотрида, громадянства України (з 1991 року) та невидачу паспорту (посвідчення особистості);
- визнати протиправним і скасувати протокол Центрального міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області від 04.07.2022 ПР МКМ №011076 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 5100 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва в порядку ст. 29 КАС України.
13.10.2022 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10666/22 за позовом громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2022 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання ним ухвали.
Так підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало наступне: позивач, звертаючись до суду не надав копію оскаржуваного рішення про повернення до країни походження та не надав доказів самостійного звернення до відповідача для отримання документу; в матеріалах справи відсутня інформація про звернення позивачем до відповідних органів державної влади для отримання відповідних доказів, а саме: звернення позивача до посольства Республіки Молдова за отриманням паспорту громадянина Молдова, та відповідь посольства; звернення установи покарань до відповідних органів на отримання ОСОБА_1 паспорту громадянина України; витяг з Єдиного демографічного реєстру щодо місця реєстрації позивача - він не може подати разом з поданням позовної заяви через складнощі у їх отриманні, у зв'язку із бойовими діями.
01.11.2022 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Шаповала О.В. про усунення недоліків, до якої позивач долучає докази звернень до відповідних органів державної влади для отримання документів, що підтверджують викладені позивачем у позовній заяві обставини.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2022 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що до судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; формальний розгляд справи порушив основні засади правосуддя; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, з огляду на вимоги апелянта підлягають задоволенню.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.
Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції вказав на наступні недоліки останньої: позивач, звертаючись до суду не надав копію оскаржуваного рішення про повернення до країни походження та не надав доказів самостійного звернення до відповідача для отримання документу; в матеріалах справи відсутня інформація про звернення позивачем до відповідних органів державної влади для отримання відповідних доказів, а саме: звернення позивача до посольства Республіки Молдова за отриманням паспорту громадянина Молдова, та відповідь посольства; звернення установи покарань до відповідних органів на отримання ОСОБА_1 паспорту громадянина України; витяг з Єдиного демографічного реєстру щодо місця реєстрації позивача - він не може подати разом з поданням позовної заяви через складнощі у їх отриманні, у зв'язку із бойовими діями.
Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту поданої заяви про усунення недоліків та доданих до неї доказів убачається, що викладені в ухвалі суду від 19.10.2022 вимоги позивачем виконанні не в повному обсязі. Так, позивачем залишена поза увагою вимога суду про необхідність надання копії оскаржуваного рішення про повернення до країни походження або докази самостійного звернення позивача до відповідача для отримання вказаного документу.
З огляду на викладені обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, вказав про необхідність надання позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог та копії оскаржуваного рішення.
Частиною 2 статті 79 КАС України установлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Поряд з цим, при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції залишено поза увагою, що у позовній заяві позивач просив суд витребувати у відповідача оскаржувані рішення відповідача, позаяк у позивача відсутнє рішення про примусове видворення з України.
При цьому, апеляційний суд констатує, що заявлення позивачем клопотання про витребування у відповідача копії оскаржуваного рішення свідчить про дотримання останнім положень статей 79, 80 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам та заявленим вимогам, з'ясувати достатність доказів для вирішення справи, їх належність та допустимість, а тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів або не обґрунтування певних вимог, не можна визнати доцільним.
Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів не піддає сумніву те, що певні підстави для усунення недоліків позовної заяви існували. Проте, приймаючи до уваги формальні вимоги до позовної заяви, передбачені КАС України, та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів вважає, що повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
На переконання суду апеляційної інстанції, надати оцінку повноті обґрунтування заявлених позивачем вимог суд першої інстанції повинен був в ході розгляду справи, шляхом встановлення всіх дійсних обставин справи та з урахуванням тих доказів, які на думку позивача є достатніми для вирішення справи. До того ж, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати додаткові докази вже в ході розгляду справи, якщо виникне така необхідність.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірна ухвала суду про повернення позовної заяви є безпідставною та підлягає скасуванню.
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан